Рішення

від 12.06.2024 по справі 362/131/15-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/131/15-ц

Провадження № 2/362/362/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого- судді Кравченко Л.М.,

за участі секретарів судового засідання Сілецької М.О., Шевченко М.В., Яренко Н.М., ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників відповідача - ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управлінняДержгеокадастру ум.Києві таКиївській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

14.01.2015 р. до суду із позовною заявою звернувся заступник Васильківськоїміжрайонної прокуратуриКиївської областів інтересах в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_8 про визнання недійсним свідоцтва про спадщину та свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та витребування земельної ділянки.

Позовна заява обґрунтована тим, що Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270 від 20.05.2002 р. Разом з тим, Глевахівською селищною радою здійснювалось розпорядження землями ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». Зокрема, рішенням Глевахівської селищної ради № 591-25-V від 09.12.2008 р. передано ОСОБА_8 у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована по АДРЕСА_1 .

На думку позивача, рішення Глевахівської селищної ради про передачу у власність спірної земельної ділянки прийнято незаконно, оскільки, остання діяла в порушення ст.ст.20, 21, 84, 116, 149 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу». Так, згідно інформації Управління Держземагентства у Васильківському районі земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062 має перетин із земельними ділянками ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

У той же час, Національна академія наук України не погоджувала вилучення спірної земельної ділянки.

Окрім того, станом на момент прийняття рішення Глевахівської селищної ради №591-25-V від 09.12.2008 р. щодо передачі ОСОБА_8 спірної земельної ділянки був дійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270, виданого ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», та ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» було належним землекористувачем даних земель з категорією сільськогосподарського призначення, адже лише зі спливом 22 днів було постановлено рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 р. про вилучення з постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» земельної ділянки площею 387,19 га та з інших питань.

Разом з тим, рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2010р. задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення цього суду від 30-31.12.2008 р. за нововиявленими обставинами, скасовано рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 р. та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено у повному обсязі.

У той же час, земельна ділянка ОСОБА_8 з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062 фактично передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, тобто з категорією земель житлової та громадської забудови, що суперечить ст. 21 Земельного кодексу України та виключає можливість використання такої землі для сільськогосподарського призначення. Глевахівською селищною радою порушено порядок визначення цільового призначення спірних земельних ділянок, а використання таких ділянок «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» в силу вимог земельного законодавства є неприпустимим.

Позовні вимоги сформульовані так: визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради №591-25-V від 09.12.08; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №233278 від 30.12.08, виданий на ім?я ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,1050 га для будівництва та обслуговування жилого будинку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062, яка розташована по АДРЕСА_1 та скасувати його державну реєстрацію; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_8 на користь Головного управління Держземагентства у Київській області та постійне користування Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельну ділянку площею 0,1050 га з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062; визнати відсутнім право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,1050 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0062, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2015 р. залучено до участі у справі правонаступника померлого ОСОБА_8 ОСОБА_9 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.04.2016 р. залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Київській області, як правонаступника головного управління Держземагенства у Київській області та прийнято заяву про зміну предмету позову. Позовні вимоги з урахуванням зміни предмету позову наступні: визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 591-25-V від 09.12.2008 р.; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину № 199 від 18.03.2014 р.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11723595 від 18.03.2014 р. за ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1050 га для будівництва та обслуговування жилого будинку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062, яка розташована по АДРЕСА_1 ; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 на користь Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельну ділянку площею 0,1050 га з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062; визнати недійсним свідоцтво про право власності серії 38578143 від 04.06.2015 р., виданого на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1050 га для будівництва та обслуговування жилого будинку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062, яка розташована по АДРЕСА_1 .

30.09.2016 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області прийнято рішення (заочне), яким позов задоволено частково. Ухвалено: визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 591-25-V від 09.12.2008 р.; визнати недійсним свідоцтво про спадщину № 199 від 18.03.2014 р.; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 на користь Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельну ділянку площею 0,1050 га з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062; в задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2017 р. заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2016 р. скасоване, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2017 р. справа прийнята у провадження судді Лебідь-Гавенко Г.М.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.08.2017 р. справа прийнята у провадження судді Кравченко Л.М.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2019 р. залучено до участі у справі правонаступника Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області Києво-Святошинську місцеву прокуратуру.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2020 р. у цивільній справі призначено судову земельну інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Українського незалежного інституту судових експертиз.

15.03.2021р. до суду надійшов Висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №170/01-2021 від 05.03.2021 р.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2021 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2022 р. позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 04.05.2023 р. ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2022 р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Васильківськогоміськрайонного судуКиївської областівід 01.12.2023р. замінено орган прокуратури Києво-Святошинську місцеву прокуратуруна Обухівську окружну прокуратуру Київської області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2024 р. залучено до участі у цивільній справі в якості правонаступника позивача Головне управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання керівника Обухівської окружної прокуратури КоваляР. про повернення до стадії підготовчого судового розгляду.

28.03.2024 р. представником відповідача ОСОБА_5 адвокатом Браніцьким О. до суду подана заява про застосування строків позовної давності.

12.06.2024 р. до суду від Обухівської окружної прокуратури Київської області надійшла заява про уточнення позовних вимог, долучена судом до матеріалів справи.

Представники позивачів Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та Державного підприємства "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" та представник відповідача Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області до суду не з`явились, судом повідомлялись належно.

В судовому засіданні прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області Ламшина О. позов підтримала, просила його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат БраніцькийО. в судовому засіданні позов не визнав, просив залишити його без задоволення з підстав недоведеності фактичного накладення (перетинання) земельної ділянки, яка належить відповідачу та земельної ділянки, яка належить на праві користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на праві постійного користування належала земельна ділянка, площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

Рішенням Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 09 грудня 2008р. №591-25-V ОСОБА_8 передано у власність земельну ділянку, площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована по АДРЕСА_1 .

30 грудня 2008 р. ОСОБА_8 видано державний акт серії ПЛ №233278 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221455300:03:008:0062, площею 0,1050 га за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 р. у справі № 18595-08, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 квітня 2009 р., позов Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області задоволено. Припинено право постійного користування ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" земельною ділянкою загальною площею 387,19 га. Вилучено у підприємства вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право постійного користування та скасовано його державну реєстрацію.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2010 р. у справі №18/595-08/17/4, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 23 червня 2011 року, подання Васильківського міжрайонного прокурора Київської області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27.10.2012 р.

ОСОБА_5 набула право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.03.2014 р., реєстровий №199.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) в редакції, чинній на час прийняття рішення про передачу відповідачу у власність земельної ділянки, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (частини перша, друга статті 20 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 24ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За положеннями статті 84 ЗК України у редакції, чинній на час передачі у власність ОСОБА_8 спірної земельної ділянки, статті 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», чинного на той же час, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук України, державних галузевих академій наук належали до земель державної власності, не можуть передаватись у комунальну та приватну власність.

Правове регулювання вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, урегульовано у статті 149 ЗК України.

Громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин шостої-десятої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Як прямо вбачається із вищезазначених положень процесуального закону, передумовою звернення конкретної особи із позовом до суду є порушення, невизнанння або оспорювання саме її прав, свобод чи законних інтересів, тобто наявність у такої особи (позивача) матеріально-правової (юридичної) заінтересованості.

Отже, в контексті завдань цивільного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду, а також що ці права, свободи або законні інтереси порушені, не визнаються або оспорені. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Щодо вирішення позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі державного підприємства, слід зазначити наступне.

Прокурор звернувся до суду із даним позовом 14.01.2015 р. Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент звернення із позовом) передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Конституцію України доповнено статтею 131-1 згідно із Законом № 1401-VIII від 02.06.2016. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015.

Абзац третій частини третьої статті 23 Закону№ 1697-VII встановив, що не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи (підприємства), які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість здійснення прокурором процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому слід враховувати, що інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19, пункт 62)). Отже інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, провадження № 12-140гс19, пункт 71), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 83).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 р. у справі №911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 р. у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21)).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 р. у справі№2-3887/2009 зроблено висновок, що незалежно від часу відкриття провадження у справі під час здійснення процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент їхнього вчинення (пункт 14.4.)

Оскільки, позовні вимоги прокурора заявлені в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», тобто спрямовані на захист прав/інтересів не держави, а державного підприємства, вони не підлягають розгляду по суті, адже, прокурор не має повноважень на представництво у судових справах в частині таких вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Тому в частині вказаних позовних вимог, суд залишає позов без розгляду.

Щодо вирішення позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях(частина п`ята статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження заявлених вимог прокурор надав лист Управління Держземагенства у Васильківському районі №10-1009-0.2-2/2-15 від 05 січня 2015 р., згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062 має перетин із ділянкою ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Відповідно до листа Головного управління Держземагенства у Київській області від 13 березня 2015 р. №10-10-0.3-4058/2-15 земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062 входить у межі земельної ділянки ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор також надав Технічну документацію по складанню державного акту на право постійного користування землею Дослідному сільськогосподарському виробництву ІФРГ НАН України Васильківського району Київської області та Науково-технічний звіт з виконання робіт за темою «Відновлення значення координат меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні в ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

Справа, яка розглядається, є подібною до інших цивільних справ, які розглядалися Васильківським міськрайонним судом Київської області та судові рішення, у яких переглядалися в касаційному порядку.

Верховним Судом розглянуто декілька подібних справ щодо спірних ділянок, в яких прокурор стверджував про їхнє знаходження у межах земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2018 р. в справі №362/445/15-ц та від 20 листопада 2019 р. у справі № 362/126/15-ц, від 07 квітня 2021 р. у справі № 362/228/15, від 07 липня 2021 р. у справі № 362/121/15-ц, від 23 лютого 2022 р. у справі № 362/225/15-ц).

У вказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора з посиланням на те, що інформація, надана Головним управлінням Держземагентства у Київській області та Управлінням Держземагентства у Васильківському районі у своїх листах про перетин земельних ділянок, не дає підстав для безспірного висновку про наявність факту накладення земельних ділянок, відповідно і наявності підстав для задоволення вимог прокурора, оскільки така інформація, по-перше, сформована заінтересованою стороною спору, по-друге, потребує оцінки шляхом співставлення із іншою технічною документацією, що вимагає спеціальних знань.

Суд критично ставиться до листів Управління Держземагенства у Васильківському районі №10-1009-0.2-2/2-15 від 05 січня 2015 р., Головного управління Держземагенства у Київській області від 13 березня 2015 р. №10-10-0.3-4058/2-15, оскільки інформація, яка в них міститься сформована заінтересованою стороною спору (по суті позивачем) та не дає підстав для безспірного висновку про наявність факту накладення земельних ділянок.

Виходячи із характеру спірних правовідносин, у справі підлягають встановленню обставини фактичного землекористування земельними ділянками, а саме: фізичні характеристики земельних ділянок (конфігурації, площі, проміри тощо; відповідність фактичного землекористування характеристикам земельних ділянок, визначених правовстановлюючими документами на ці земельні ділянки; якщо так, то чи існує фактичне накладення (перетинання) земельної ділянки, яка належить на праві користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», та земельної ділянки, які належить відповідачу.

Суд самостійно немає можливості оцінити Технічну документацію по складанню державного акту на право постійного користування землею Дослідному сільськогосподарському виробництву ІФРГ НАН України Васильківського району Київської області та Науково-технічний звіт з виконання робіт за темою «Відновлення значення координат меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні в ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», оскільки така оцінка вимагає спеціальних знань.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2020 р. задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_5 адвоката БойкоМ.М. та призначено у справі судову земельну інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Українського незалежного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1.Чи містить технічна документація із землеустрою, на підставі якої виготовлено державний акт серії ІІ-КВ№001432-270, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 20.05.2002 р. за №102, матеріали щодо перенесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення її межовими знаками?

2. Чи можливо встановити чітке місце розташування земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослині генетики НАН України» на підставі державного акту серії ІІ-КВ №001432-270, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 20.05.2002 р. за №102, в натурі (на місцевості) та в загальнодержавній системі координат, на підставі технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України»?

3. Чи є такими, що містять чітку прив`язку до пунктів Державної геодезичної мережі України, координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», на підставі державного акту серії ІІ-КВ№001432-270, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 20.05.2002р. за №102?

4. Чи дотримано вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» при визначенні координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", на підставі Науково-технічного звіту щодо відновлення значень координат меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні «ДП «ДСФ ІФРГ НАН України»?

5. Чи є координати поворотних точок меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні в ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», які містяться в науково-технічному звіті з виконання робіт за темою: «Відновлення значень координат меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні в ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» відповідно до діючого земельного законодавства, офіційними відомостями Управління Держгеокадастру?

6. Чи наявний факт накладення меж земельної ділянки відповідача ОСОБА_5 , кадастровий номер: 3221455300:03:008:0062, площею 0,1050 га та земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на підставі державного акту серії II-КВ№001432-270, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 20.05.2002 р. за №102?

Висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №170/01-2021 від 05.03.2021 містить наступні відповіді на поставлені питання:

1.Технічна документація із землеустрою, на підставі якої виготовлено державний акт серії ІІ-КВ №001432-270, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 20.05.2002р. за №102, не містить матеріалів щодо перенесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення її межовими знаками, оскільки документи, що підтверджують виникнення прав на земельні ділянки, є результатами проведених робіт із землеустрою, що супроводжується виготовленням та затвердженням в установленому законом порядку документації із землеустрою.

2.Оскільки у технічній документації по складанню державного акту на право постійного користування землею Дослідному сільськогосподарському виробництву ІФРГ НАН України Васильківського району Київської області, переданої у постійне користування Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», на земельну ділянку площею 971,21 га, на підставі якої виданий державний акт на право постійного користування серії ІІ-КВ№001432-270, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №102, наявні координати поворотних точок меж, які складаються з чотирьохзначних цифр, тобто у невідомій системі координат, тому встановити місце розташування даної ділянки не вбачається за можливе.

3.Координати поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок, що були визначені під час розроблення Технічної документації ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», на підставі якої виданий державний акт на право постійного користування серії ІІ-КВ №001432-270 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 20.05.2002 за №102, визначені за допомогою дигитайзера, складаються з чотирьохзначних цифр, тобто у невідомій системі координат та відсутні відомості теодолітного ходу з прив`язкою до пунктів державної геодезичної мережі, тому не мають прив`язки до пунктів державної геодезичної мережі.

4.Надати відповідь, чи дотримано вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», при визначенні координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", на підставі Науково-технічного звіту щодо відновлення значень координат меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні «ДП «ДСФ ІФРГ НАН України», не вбачається за можливе, оскільки вищезазначений звіт не передбачений діючим законодавством.

5.Наданий на дослідження науково-технічний звіт з виконання робіт за темою «Відновлення значень координат меж земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні в ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», у складі якого каталог координат поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок площею 971,21 га (у якому відсутня інформація, що наявні координати надані з управління Держгеокадастру) не передбачений Законом України «Про землеустрій», та не містить офіційних відомостей-координат поворотних точок меж земельної ділянки, які є офіційними відомостями Державного земельного кадастру відповідно до ст.ст. 6, 9, 15, 16, 21, 34, 38 Закону України «Про державний земельний кадастр».

6.Встановити факт накладення меж земельної ділянки відповідача ОСОБА_5 , кадастровий номер: 3221455300:03:008:0062, площею 0,1050 га та земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на підставі державного акту серії II-КВ №001432-270, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 20.05.2002 р. за №102, не вбачається за можливе, оскільки інформація про координати поворотних точок, дирекційні або внутрішні кути, що дають змогу точно встановити конфігурацію земельних ділянок, у документах, що підтверджують виникнення прав на них (свідоцтві про право власності, державних актах, інформаційних довідках, договорах оренди тощо) не відображаються. Цього не вимагали і не вимагають норми чинного законодавства України.

В свою чергу, документи, що підтверджують виникнення прав на земельні ділянки, є результатами проведених робіт із землеустрою, що супроводжується виготовленням та затвердженням в установленому законом порядку документації із землеустрою, в даному випадку це технічна документація ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», на підставі якої виданий державний акт серії ІІ-КВ №001432-270 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 20.05.2002 р. за №102, в якій наявні координати поворотних точок меж визначені за допомогою дигитайзера, складаються з чотирьохзначних цифр, тобто у невідомій системі координат та відсутні відомості теодолітного ходу з прив`язкою до пунктів державної геодезичної мережі, що унеможливлює встановити місцеположення вищезазначеної ділянки.

Оцінюючи висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №170/01-2021 від 05.03.2021, суд вважає його належним і допустимим доказом, який дає можливість суду прийти до висновку, що матеріали справи не місять доказів щодо накладення меж земельної ділянки із кадастровим номером 3221455300:03:008:0062, площею 0,1050 га належної відповідачу ОСОБА_5 , та земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Враховуючи принцип змагальності, а також те, що висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, оскільки прокурором не доведено достатніми й достовірними доказами обставин, які мають значення для вирішення цього спору, а саме: факту накладення земельної ділянки приватної власності на земельну ділянку, яка згідно доводів прокурора перебуває державній власності та знаходиться у постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як вже зазначалося, 28.03.2024 р. представником відповідача ОСОБА_5 адвокатом Браніцьким О. до суду подана заява про застосування строків позовної давності.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 р. у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), на яку послалася заявник в касаційній скарзі.

З огляду на наведений вище висновок суду про необґрунтованість задоволення позовних вимог Обухівської окружної прокуратури Київської області, заявлених в інтересах Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, суд не вирішує питання застосування позовної давності до цих вимог.

Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати позивача, відповідно до вимог ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, залишаються саме за ним.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 76-81, 141, 223, 257, 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Обухівської окружної прокуратури Київської області в частині вимог заявлених в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», - залишити без розгляду.

У позові Обухівської окружної прокуратури Київської області, заявленого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Кравченко Л.М.