Ухвала

від 27.03.2024 по справі 552/317/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2024 року

м. Київ

справа № 552/317/23

провадження № 61-3080ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» про визнання права користування житловим приміщенням на законних підставах та зустрічним позовом Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» до ОСОБА_1 про виселення,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» (далі - ДК ЖЕП «Будівельник»), просила визнати за нею право користування кімнатою АДРЕСА_1.

У лютому 2023 році ДК ЖЕП «Будівельник» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , просило виселити її з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2023 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2024 року, позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на користування кімнатою АДРЕСА_1 на законних підставах.

У зустрічному позові відмовлено.

Стягнено з ДК ЖЕП «Будівельник» на користь держави судовий збір за розгляд справи судом у розмірі 1 073,60 грн.

У лютому 2024 року ДК ЖЕП «Будівельник» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2024 року, направивши її поштовим зв`язком.

Касаційна скарга підписана ліквідатором ДК ЖЕП «Будівельник» Ігорем Пічугіним.

Згідно з частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Касаційна скарга подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.

До касаційної скарги не додано документів, які б засвідчували повноваження Ігоря Пічугіна діяти у суді від імені ДК ЖЕП «Будівельник» за правилами її самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), чи як представника (адвоката).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

Отже, в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії, як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (правовий висновок, викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20, провадження № 14-105цс21).

Таким чином, заявнику необхідно надати належні докази на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів ДК ЖЕП «Будівельник» у Верховному Суді.

Також, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає залишенню без руху, оскільки за її подання не сплачений судовий збір у повному обсязі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивачів до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн.

З первісним та зустрічним позовами про визнання права користування житловим приміщенням на законних підставах та про виселення позивачі звернулися у 2023 році. Ставка судового збору за вимогу немайнового характеру для фізичної особи становить 1 073,60 грн, для юридичної особи - 2 684,00 грн.

Оскільки заявник просить скасувати судові рішення повністю, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 7 515,20 грн ((1 073,60 грн+2 684,00)?200%)).

Враховуючи те, що до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4 540,00 грн, заявнику необхідно доплатити 2 975,20 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази у справі, встановили обставини, що мають значення, на підставі недопустимих доказів, а також не врахували практику Верховного Суду.

Посилаючись на постанови Верховного Суду, заявник не зазначив, які висновки необхідно застосувати, враховуючи наведену ним практику, а також не зазначив, які докази не дослідили суди попередніх інстанцій та чому такі докази є недопустимими у цій справі.

Отже, заявник належним чином не обґрунтував підстави касаційного оскарження, враховуючи норми процесуального права, а саме частину другу статті 389 ЦПК України.

Якщо заявник оскаржує рішення судів на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 411 ЦПК України йому необхідно зазначити: формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Тому заявнику необхідно надати належні докази на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів ДК ЖЕП «Будівельник», подати нову редакцію касаційної скарги із врахуванням вищезазначеного та копії для відповідача, доплатити судовий збір.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 12 квітня 2024 року, але який не може перевищувати п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник