Ухвала

від 01.04.2024 по справі 906/520/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/520/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024

за первісним позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Фисюк-Головко Ольги Анатоліївни

про скасування державної реєстрації прав, знесення самочинного будівництва та зобов`язання звільнити земельну ділянку,

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Фисюк-Головко Ольги Анатоліївни

до Житомирської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.11.2023 первісний позов задоволено в частині скасування державної реєстрації прав власності Фисюк-Головко Ольги Анатоліївни на будівлю кафе з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2431768218101; в частині вимоги про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва відмовлено; зустрічний позов про визнання права власності на нежитлове приміщення задоволено.

Не погоджуючись з рішенням заступник керівника Житомирської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, у якій просив поновити строк для подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 30.11.2023 в частині задоволення зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 апеляційну скаргу прокурора залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 65 229,70 грн; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

06.02.2024 від прокурора надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №151 від 01.02.2024 про сплату 5 126,40 грн судового збору, оскільки прокурор вважає, що Фізичною особою-підприємцем Фисюк-Головко О. А. при поданні зустрічного позову невірно визначено його ціну. На переконання апелянта, додана до матеріалів справи довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості з єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України не може вважатись належним підтвердженням ціни позову, оскільки відповідні довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості застосовуються виключно в цілях оподаткування під час операцій з нерухомим майном. Крім того, Фізична особа-підприємець Фисюк-Головко О. А. не є власником об`єкта щодо якого здійснено оцінку. Водночас, у матеріалах справи наявний документ, який підтверджує дійсну вартість спірного майна - будівлі кафе, загальною площею 136,9 кв.м, яке знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Чуднівська, 109а - Декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 10 серпня 2015 року №ЖТ143152200005. Згідно вказаної декларації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становила 227 840 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 апеляційну скаргу прокурора повернуто без розгляду, оскільки вимоги ухвали від 26.01.2024 не виконано, не усунуто недоліків поданої апеляційної скарги у повному обсязі.

Ухвала мотивована тим, що в зустрічній позовній заяві (нова редакція) про визнання права власності на нежитлове приміщення, яка надійшла до Господарського суду Житомирської області 19.09.2023, Фізична особа-підприємець Фисюк-Головко О. А. зазначила ціну позову 2 899 098,06 грн, що підтверджується довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19.09.2023, яка є додатком 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (унікальний реєстраційний номер 201-20230919-0006622116). Колегія суддів не бере до уваги посилання прокурора на визначення ціни позову виходячи із кошторисної вартості будівництва (227 840 грн), яка зазначена у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.08.2015 №ЖТ143152200005, оскільки така вартість визначена станом на 2015 рік, а не на момент пред`явлення позову. Крім того, прокурор чітко посилається на "кошторисну вартість", в той час як при визначенні ціни позову враховується дійсна, ринкова вартість нерухомого майна. Вказана декларація не визнається колегією суддів таким доказом, який підтверджує дійсну (ринкову) вартість майна в розумінні положень статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Дана декларація не спростовує дійсну (ринкову) вартість спірного майна.

01.03.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 з підстав порушення норм процесуального права.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Приписами статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Тобто наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи (частина 2 ст. 163 ГПК України).

Як зазначено вище, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 залишено без руху апеляційну скаргу прокурора та запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 65 229,70 грн, проте 06.02.2024 до суду надійшла заява прокурора про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №151 від 01.02.2024 про сплату лише 5 126,40 грн судового збору.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги ухвали від 26.01.2024 прокурором не виконано, тобто не усунуто недоліків поданої апеляційної скарги у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статтею 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ураховуючи те, що прокурором не усунуто виявлені при подані заяви недоліки протягом установленого строку, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги.

За вказаних обставин у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №906/520/23 за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов