Ухвала

від 02.04.2024 по справі 705/2159/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 705/2159/19

провадження № 61-17168ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Фаловської Ірини Миколаївни від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства

«Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва і звільнення, поновлення на роботі, зміну формулювання наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства

«Центр-Монтаж-Енерго» (далі - ПП «Центр-Монтаж-Енерго») про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати та стягнення моральної шкоди.

11 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, рахунки, належні ПП «Центр-Монтаж-Енерго», в межах суми

200 000 грн.

Уманський міськрайонний суд Черкаської області ухвалою від 13 серпня

2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернув заявниці (провадження № 2-з/705/51/21).

Черкаський апеляційний суд постановою від 28 вересня 2021 року ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2021 року скасував, матеріали за заявою про забезпечення позову направив до суду першої інстанції для продовження розгляду (провадження

№ 22-ц/821/1772/21).

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ПП «Центр-Монтаж-Енерго», в інтересах якого діє адвокат Моспан В. В.,

на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року.

Верховний Суд ухвалою від 09 листопада 2021 року касаційну скаргу

ПП «Центр-Монтаж-Енерго», в інтересах якого діє адвокат Моспан В. В.,

на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року залишив без руху.

Верховний Суд ухвалою від 10 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження та витребував з Христинівського районного суду Черкаської області копії матеріалів справи № 705/2159/19 в частині вирішення в суді першої інстанції ухвалою від 13 серпня 2021 року та в суді апеляційної інстанції постановою від 28 вересня 2021 року питання про забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 , поданою у серпні 2021 року.

Верховний Суд постановою від 02 лютого 2022 року касаційну скаргу

ПП «Центр-Монтаж-Енерго» задовольнив. Постанову Черкаського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року скасував, залишив в силі ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2021 року.

У березні 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд»

(вх. № 10075/0/220/24 від 25 березня 2024 року) від ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду

від 09 листопада 2021 року (залишення касаційної скарги без руху) у справі

№ 705/2159/19, в якій заявниця вказує, що представником відповідача

ПП «Центр-Монтаж-Енерго» є адвокат Моспан Віталій Васильович, проте

у вступній та резолютивній частинах вказаної ухвали помилково зазначено його по батькові « Віталійович ».

Системою автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про виправлення описки ОСОБА_1 відповідно до протоколу від 25 березня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М.

Верховний Суд листом від 28 березня 2024 року витребував зі Шполянського районного суду Черкаської області виділені матеріали цивільної справи

№ 705/2159/19 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову

(вих. № 9655/0/222-24).

28 березня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді-доповідача

Фаловської І. М. (вх. № 10810/0/220-24 від 29 березня 2024 року).

Заява мотивована тим, що суддя-доповідач Фаловська І. М. не дотрималася процесуального порядку витребування матеріалів справи та проігнорувала принцип «незмінності складу суду». Так, ОСОБА_1 вказувала, що

суддя-доповідач Фаловська І. М. всупереч пунктам 15.9, 15.10 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України витребувала матеріали справи щодо питання про забезпечення позову, а не всієї справи.

На підставі вищевказаного, з метою забезпечення справедливого та неупередженого вирішення справи, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. підлягає відводу на підставі пункту 5

частини першої статті 36 ЦПК.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною другою статті 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частинпершої-третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, Верховний Суд констатує, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя-доповідач має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм Верховним Судом підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Отже, сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Фаловської І. М. не свідчить про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини першої

статті 36 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 182 ЦПК України заяви, клопотання

і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому

цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не

встановлено - він встановлюється судом.

Згідно з підпунктом 15.10 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-9, 11, 14-16, 20, 22, 23, 37-39 частини першої статті 353 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Таким чином, на момент витребування з суду першої інстанції виділених матеріалів цивільної справи № 705/2159/19 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову для вирішення питання про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2021 року про залишення касаційної скарги без руху у суду

- була інформація виключно про те, в якій ухвалі Верховного Суду заявниця хоче виправити описку;

- відомості про те, що Черкаський апеляційний суд і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду витребовували для розгляду касаційної скарги на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2021 року саме матеріали справи за заявою про забезпечення позову, а не всі матеріали справи.

З огляду на викладене сумніви заявниці у неупередженості та об`єктивності судді-доповідача Фаловської І. М. у зв`язку з тим, що суд витребував виділені матеріали цивільної справи № 705/2159/19 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову для вирішення питання про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 09 листопада 2021 року, є безпідставними та ґрунтуються на хибному тлумаченні приписів ЦПК України.

За суб`єктивним критерієм оцінки безсторонності суду немає підстав стверджувати, що суддя-доповідач Фаловська І. М. виявила особисту упередженість до заявниці чи до розгляду справи № 705/2159/19 за її участі.

За об`єктивним критерієм оцінки безсторонності суду немає фактів, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді-доповідача Фаловської І. М .

Оцінивши аргументи заяви про відвід судді за суб`єктивним і об`єктивним критеріями визначення безсторонності суду, відсутні підстави стверджувати, що суддя-доповідач Фаловська І. М. виявляє особисту упередженість у цій справі, оскільки безсторонність судді презюмується, а доказів протилежного заявницею не надано, і судом не встановлено.

Частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доводи, викладені у заяві ОСОБА_1 , не свідчать про наявність передбачених законом підстав для відводу судді-доповідача Фаловської І. М., у тому числі не свідчать про пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи або наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.

Оскільки заявлений відвід визнано необґрунтованим, то відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому

частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача

Фаловської Ірини Миколаївни визнати необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача

Фаловської Ірини Миколаївнипередати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська