Рішення

від 28.03.2024 по справі 922/4584/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4584/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши клопотання (вх. №7341 від 18.03.2024) представника ТОВ "Формула Комфорта-4" адвоката Федосенко Н.А. про стягнення правничої допомоги

по матеріалам справи

за позовом 3 - ї особи, яка не Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект", м. Харків не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: 1. Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради, м. Харків; 2. Харківська обласна військова адміністрація, м. Харків, 3. Державна інспекція архітектури та містобудування України, м.Київ, 4. Державна податкова служба України, м. Київ, 5. Акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕ НЕРГО», м.Харків, 6. Приватне акціонерне товариство "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ", м.Харків 7. Акціонерне товариство «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПО ДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ», м.Харків, 8. Акціонерне товариство «ХАРКІВМІСЬКГАЗ», м. Харків, 9. Державний архів Харківської області, м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула Комфорта-4", м. Харків , 2. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків; 3. Фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків; 4. Фізичної особи ОСОБА_3 , м. Харків; 5. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧЕШТІЛЬ», м.Київ про витребування документів

за участю представників: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області 30 жовтня 2023 року із позовною заявою про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула Комфорта-4" (ЄДРПОУ 44505782) (надалі - Відповідач) передати Позивачу щодо будинку № 93 по вул. Клочківська у м. Харків технічну документацію (технічний паспорт на багатоквартирний будинок, паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем, проектну документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем, документу, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, технічну документація обладнання котелень, технічну документацію на ліфти, план земельної ділянки, акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок, паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку), а також інші документи, що велася ТОВ «Формула Комфорта 4» як управителем (актів технічних оглядів будинку; журналів аварійних заявок співвласників; протоколів вимірювань опору електромереж (за наявності); актів огляду, актів виконаних робіт). Також Позивач просить суд покласти на Відповідача судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14 березня 2024 року у справі №922/4584/23 в позові відмовлено повністю.

18 березня 2024 року до суду надійшло клопотання (вх. №7341) представника ТОВ "Формула Комфорта-4" адвоката Федосенко Н.А. про стягнення правничої допомоги у розмірі 33 000,00 грн.

Зазначене клопотання (вх. №7341 від 18.03.2024) представника ТОВ "Формула Комфорта-4" адвоката Федосенко Н.А. про стягнення правничої допомоги прийняте до розгляду у судовому засіданні на "28" березня 2024 р. о 12:30, ухвалою суду від 20.03.2024.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, у наданому запереченні (вх. № 8193 від 27.03.2024) просить суд відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що розмір судових витрат, понесених ТОВ «Формула комфорта 4» на підтвердження якого надані копії документів, долучених до клопотання про розподіл судових витрат є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи, що розглядалася Судом. Договором про надання правової допомоги, наданим представником, розмірів гонорару не встановлено та не погоджено, звітні документи не містять даних щодо обсягів часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, жодних платіжних документів, що підтверджують реально понесені витрати стороною не надається.

Від представника ТОВ "Формула Комфорта-4" надійшла заява (вх. №8188 від 27.03.2024), у якій зазначено, що підтримує подане клопотання (вх. №7341 від 18.03.2024) про стягнення правничої допомоги, просить суд задовольнити його. Також, просить суд провести засідання буз участі уповноваженого представника.

Розглянувши заяву (вх. № 7341 від 18.03.2024) представника ТОВ "Формула Комфорта-4" адвоката Федосенко Н.А. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Приписами статті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу наведених приписів вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов`язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.

У рішенні суду від 14 березня 2024 року у справі № 922/4584/23 не було здійснено розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України). У частині 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наявних доказів, 21 листопада 2023 року між Позивачем та адвокатом Федосенко Наталією Анатоліївною укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 21/11-23 (надалі «Договір»). Відповідно до предмету Договору (розділ 1 Договору) Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором доручає, а Адвокат зобов`язується відповідно до доручення Клієнта надавати йому за плату професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, визначених Договором.

У відповідності до умов п. 4.1. Договору, вартість допомоги Адвоката за Договором є договірною та встановлюється відповідно до Рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021 щодо мінімальних ставок адвокатського гонорару. Гонорар оплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката, або іншим шляхом, який не протирічить діючому законодавству України.

Пунктом 4.4. Договору сторони встановили, що виконання адвокатських послуг оформляється актами здачі-приймання виконаних робіт.

Разом з Договором, до суду надано підписаний між сторонами Акт прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги до договору про надання професійної правничої допомоги №21/11-23 від 15.03.2024. Як вбачається з зазначеного Акту, він не відрізняється та не суперечить, а ні звіту про обсяг наданих послуг, а ні детальному опису.

Зауважень, або заперечень щодо незгоди з виконаним обсягом роботи Адвоката з боку Клієнта до суду не надався.

Розглянувши заяву (вх. № 7341 від 18.03.2024) представника ТОВ "Формула Комфорта-4" адвоката Федосенко Н.А. про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення частково, виходячи з такого.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом (ч. 1, 3 ст. 131-2 Конституції України).

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує ст. 16 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відшкодування судових витрат сторони, у тому числі й витрат на професійну правничу допомогу, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження зазначеного принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до вирішення спору в досудовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України). До витрат, які підлягають розподілу, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Тобто, за змістом зазначених норм, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, суд має врахувати результати розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також надати належну оцінку в порядку ст. 86 ГПК України поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/ дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу, а саме: якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 ГПК України); якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч. 7 ст. 129 ГПК України); у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, зважаючи на вищенаведені норми, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України (щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг і ціною позову та (або) значенням справи для сторони) суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Одночасно, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/4584/23, вартість виконаних робіт (наданих послуг) за професійну правничу допомогу, надану у період з 21.11.2023 по 14.03.2024 включно, складає 33 000 (тридцять три тисячі) гривень без ПДВ за надання послуги з фіксованою вартістю та за участь у судових засіданнях. Надаючи правову професійну правничу допомогу у розмірі 33 000,00 грн., вважає заяву обґрунтованою та співмірною, оскільки також Адвокатом було здійснено аналіз значного обсягу документів, ознайомившись і з рішеннями судів інших юрисдикцій та інстанцій щодо спірних питань, які виникли під час розгляду справи, тощо.

Так було проведено: надання професійної (правничої) допомоги з метою визначення подальшої тактики судового захисту порушених прав відповідача; аналіз та вивчення судової практики у даній категорії справ по спірним питанням шляхом пошуку та перегляду судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень, дослідження практики Верховного суду, Великої Палати Верховного Суду Об`єднаної Палати Верховного; аналіз та вивчення праць науковців по спірним питанням; моніторинг стану розгляду аналогічних справ через сайт судової влади, повідомлення Клієнта про стан розгляду справи та перспективи подальшого розгляду та надання відповідей Клієнту на поставлені ним запитання щодо подальших дій; консультування Клієнта щодо поданих по справі пояснень інших учасників справи; дослідження та юридичний аналіз матеріалів судової справи № 922/3374/23, у якій містились відповідні письмові докази по справі, яка розглядається; участь у судових засіданні по справі.

На підтвердження здійснення Адвокатом своїх обов`язків до заяви про ухвалення додаткового рішення надано: детальний опис послуг, виконаних адвокатом по справі № 922/4584/23 від 15.03.2024; Договір про надання професійної правничої допомоги №21/11-23 від 21.11.2023р.; Акт приймання-передачі за договором про надання професійної правничої допомоги № 21/11-23 від 21.11.2023 від 15.03.2024; Звіт про обсяг наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 21/11-23 від 21.11.2023 від 15.03.2024.

Як вбачається з Актк прийому-передачі наданих послуг сторони визначили, що вартість послуг, зазначених в цьому Акті, становить еквівалент 33 000,00 грн. При цьому Адвокат засвідчує, що винагорода (гонорар) отримана від Клієнта своєчасно і в повному обсязі, претензій до нього не має.

Отже, відповідно до складеного сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг від 15.03.2024, адвокатом Федосенко Н.А. Відповідачу - ТОВ Формула комфорта - 4 на підставі договору № 21/11-23 про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2023, а також детального опису та звіту, вбачається, що нарахування витрат здійснювалось не погодинно, а за обсяг виконаної дії.

Згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3, 5 ст. 27 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

За приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 28 Правил адвокатської етики, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону № 5076-VI, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги у договорі про надання правової допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Вказані вище критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, в рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такого ж висновку дійшов ЄСПЛ в рішеннях у справах "Баришевський проти України", "Двойних проти України".

У зазначеному рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Отже, як вбачається із наведеного вище, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом за договором про надання правової допомоги, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи не лише те, чи були вони фактично понесені, але й оцінювати їх необхідність та неминучість.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 08.03.2023 у справі № 873/52/22.

Як вбачається з Акту прийому-передачі наданих послуг від 15.03.2024 та підтверджено матеріалами справи, Відповідачу - ТОВ Формула комфорта - 4 адвокатом Федосенко Н.А,, що діє на підставі договору № 21/11-23 про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2023 були надані послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів позивача в судовій справі № 922/4584/23.

Суд зазначає, що викладені в пункті 1 Акту прийому-передачі від 15.03.2024 послуги співвідносяться з видами правничої (правової) допомоги, наведеними в ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI, згідно з якими:

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI);

захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону №5076-VI,видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд даної справи, враховуючи, що справа не відповідає ознакам малозначності, зважаючи на її складність, підготовку документів, а також ознайомлення з іншими справами, які мають відношення до цієї справи (про що судом зазначено у рішенні) зважаючи обсяг поданих представником Відповідача доказів по справі, було здійснено проведення судових засідань в порядку загального позовного провадження.

На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи та надані представником Відповідача на підтвердження наданих послуг докази, враховуючи характер спору по даній справі та ступінь його складності, суд дійшов висновку, що заява належно обґрунтовано та підтверджено матеріалами справи отримання ним послуг адвоката на професійну правничу допомогу.

Проте, суд звертає увагу, що згідно наявними в матеріалах справи доказами, фактичними обставинами визначеними в протоколах судових засідань, а також процесуальних документах, суд зазначає, що визначений останній підпункт в пункті 1 Акту прийому-передачі наданих послуг від 15.03.2024, з урахуванням звіту про обсяг наданих послуг та детального опису, Адвокат Федосенко Н.А. була присутня у трьох засіданнях у справі № 922/4584/23 (23.11.2023, 18.01.2024, 29.02.2024), проте останнім зазначено "участь у судовому засіданні - 6".

Отже, загальна вартість наданих Відповідачу послуг, визначених в пункті 1 Акту прийому-передачі наданих послуг від 15.03.2023, з урахуванням звіту про обсяг наданих послуг та детального опису, повинно складати 24 000,00 грн, (33000,00 - (3*3000), де "3" - участь у судовому засіданні.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, суд, детально проаналізувавши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи розумності та пропорційності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, де супроводження розгляду справи із складанням необхідних документів не відбулося, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника Відповідача про розподіл судових витрат і стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 24 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 232-236, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання (вх. №7341 від 18.03.2024) представника ТОВ "Формула Комфорта-4" адвоката Федосенко Н.А. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" (адреса 61022, м. Харків, вулиця Клочківська, 93; код ЄДРПОУ 43456290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула Комфорта-4" (адреса 61022, м. Харків, вулиця Клочківська, 93; код ЄДРПОУ 44505782) суму у розмірі 24 000,00 грн як витрати на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення підписано 08 квітня 2024 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя І.П. Жигалкін