Постанова

від 26.11.2007 по справі 3/398

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Кіровоградської

області

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "26" листопада 2007 р.

      Справа №  3/398

Господарський суд Кіровоградської

області у складі судді Н. В. розглянув у судовому засіданні 26.11.07 о

15:15  адміністративну справу № 3/398

за позовом: Добровеличківської  міжрайонної 

державної  податкової  інспекції; 

до відповідача:    Суб'єкта 

підприємницької діяльності фізичної особи -  ОСОБА_1;       

про припинення підприємницької

діяльності, 

за участю:

секретаря судового засідання

Кузьмичової О.О.;

представників

позивача - участі не брав;

відповідача - участі не брав.

Добровеличківська  міжрайонна державна податкова інспекція

звернулася до господарського суду із адміністративним позов, у якому просить

припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності -

приватного підприємця ОСОБА_1.

Відповідачем не виконані вимоги,

викладені в ухвалі від  02.11.07 про

відкриття провадження у справі, не і надане письмове погодження або

обґрунтованого та підтвердженого належними доказами заперечення щодо вимог

заявника; участь  у судовому засіданні

компетентного представника не забезпечена.

Господарський суд належним чином

повідомив суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1

про дату, час і місце судового розгляду справи, однак поштовий конверт із

копіями ухвали від 02.11.07, позовної заяви і доданих до неї документів та

повісткою про виклик, надіслані за його 

адресою, повернуті органом поштового зв'язку господарському суду з

посиланням на відсутність адресата.

Від Добровеличківської  міжрайонної державної податкової інспекції до

господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи  без участі її представника.

Клопотання задоволено господарським

судом.

При дослідженні обставин справи,

письмових доказів господарський суд встановив наступне:

Державна реєстрація суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної 

особи  ОСОБА_1 здійснена  Вільшанською районною державною

адміністрацією Кіровоградської області 29.11.05 

за НОМЕР_2. Суб'єкт підприємницької 

діяльності внесений до державного реєстру фізичних осіб - платників

податків та інших обов'язкових платежів за ідентифікаційним номером НОМЕР_1.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону

України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових

платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до

законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та

відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових

платежів). 

Відповідно до довідки Вільшанського

відділення Добровеличківської 

міжрайонної державної податкової інспекції від 26.10.07 № 2138 та

листа  № 2287 від 20.11.07, відповідач  не подає до державної податкової інспекції з

1 кварталу 2006 року звітність, чи порушив п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету

Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від

26.12.1992 р., п. 1 п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про систему

опдаткування".  

Згідно з підпунктом 5 пункту 1

статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців” від 15.05.2004р.       

№755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності

фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення

про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Підпунктом 3 пункту 2 статті 46

вищезазначеного Закону визначено, що підставою для постановлення судового

рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових

декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Фізична особа позбавляється статусу

підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну

реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим

рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця,

визначений статтею 49 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення про

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі

рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження

її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили

направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи

- підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове

рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення

щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Пунктом четвертим частини першої

статті 17 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що компетенція

адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних

повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України

"Про державну податкову службу в Україні" державні податкові

інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів

державної податкової служби.

Повноваження позивача, в тому числі

і звернення до суду, передбачені ст. 11 Закону України “Про державну податкову

службу в Україні”.

Дійсно, вказана стаття Закону

передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з

заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності

і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Господарський суд дійшов до

висновку, що Добровеличківська міжрайонна державна податкова інспекція має

право на звернення до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності

фізичної особи - підприємця у зв'язку з неподанням останнім протягом року

органам державної податкової служби податкових декларацій, документів

фінансової звітності. Даний висновок господарського суду ґрунтується на

підставі наступних законодавчих актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124

Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що

виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює

правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих

Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує

доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією

України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, усім

суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів

незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону,

ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до

підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду

України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2

статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом

своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість

кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має

право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі

судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене.

Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору

можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на

звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції

України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності,

в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за

вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими

актами.

Пунктом 3 статті 10 Закону України

“Про державну податкову службу в Україні” визначено, що функцію по контролю за

своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів,

податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з

обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих

документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення

податків, інших платежів, покладено на державні податкові інспекції.

З огляду на викладене необхідно

зазначити, що державну податкову інспекцію слід вважати органом, на який

державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених

правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів

держави.

Отже, позивача слід вважати

уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними

вимогами, що є предметом спору у даній справі.

Відповідач  доказів своєчасного  подання 

до державної  податкової інспекції

податкових декларацій i документів бухгалтерської звітності господарському суду

не подав.

За таких обставин позовні вимоги

підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись, ст. ст. 160, 163, 167,

п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення"  Кодексу адміністративного судочинства

України, господарський суд

                                       П О С Т

А Н О В И В :

1.  

Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Припинити підприємницьку

діяльність  приватного підприємця ОСОБА_1

(адреса: НОМЕР_3, АДРЕСА_1, і. н. 

НОМЕР_1).

3. Після набрання постановою

законної сили, копію постанови направити Вільшанській  районній державній адміністрації  Кіровоградської області для внесення

державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про припинення

фізичної особи - підприємця.

4. Копії постанови направити

сторонам.

Постанова суду першої інстанції

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження.

Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу

адміністративного судочинства України - з дня 

складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду

першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного   адміністративного суду через господарський

суд Кіровоградської області. 

Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду

першої інстанції набирає законної сили 

після закінчення цього строку.

Якщо строк апеляційного оскарження

буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. 

Суддя

Н. В. Болгар