Постанова

від 07.11.2006 по справі 3/398

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 07.11.2006                                                                                          

№ 3/398

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                          Кошіля В.В.

Вербицької О.В.

 при секретарі:                              О.В.Вінницька

 За участю представників:

 від позивача -ОСОБА_3, ОСОБА_4

 від відповідача -ОСОБА_5

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізична особа

ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду міста Києва від

18.08.2006

 у справі № 3/398 (Сівакова В.В.)

 за позовом                               Суб"єкта підприємницької

діяльності - фізична особа ОСОБА_2

 до                                                   Суб"єкта

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  зобов'язання

звільнити займане не житлове приміщення

 постанову було прийнято з відкладенням у

судовому засіданні 26.09.2006 та перервою - 10.10.2006 відповідно до ст. 77 ГПК

України

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від

18.08.2006 позов задоволено повністю. Зобов'язано Суб'єкта  підприємницької діяльності фізичну особу

ОСОБА_1звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1передавши названі приміщення Суб'єкту підприємницької діяльності -

фізичній особі ОСОБА_2за актом приймання-передачі.

Не

погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до

Київського апеляційного господарського суду в який просить його скасувати та

прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю. Також відповідач в

апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не належним

чином, не повно з'ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми

матеріального та процесуального права.

Позивач

відзив на апеляційні скарги не надав, але представник позивача у судовому

засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення

Господарського суду міста Києва від 18.08.2006 без змін.

Апеляційний

господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали

справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на

підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом

першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.

07.09.2005

між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № 2-05 нежилого

приміщення.

Відповідно

до умов договору позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування

нежиле приміщення площею 237,90 кв. м., що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1(36).

Пунктом

4.1 договору сторонами визначено, що строк договору оренди становить 11 місяців

з дати підписання акту приймання-передачі.

18.03.2006

актом приймання передачі було передано позивачем відповідачу не житлове

приміщення за адресою: АДРЕСА_1

Як

було встановлено судом першої інстанції, 29.03.2006 уповноваженим представником

позивача ОСОБА_6 було направлено на адресу відповідача телеграму у якій

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1було повідомлено

про розірвання з 01.06.2006 договору оренди № 2-05 від 07.09.2005.

Спір

у справі виник у зв'язку із тим, що позивач вважає неправомірним перебування

відповідача в нежилому приміщенні площею 237,90 кв. м., що знаходиться за

адресою: АДРЕСА_1договір оренди якого був розірваний з 01.06.2006.

Позивач

посилається на те, що ним було виконано вимоги п. 10.1.3. договору оренди не

житлового приміщення.

Згідно

п. 10.1. договору оренди, договір розірванню в односторонньому порядку не

підлягає, за винятком  випадків,

перерахованих в даному договорі.

Відповідно

п. 10.1.3. договору оренди, в односторонньому порядку за ініціативою

Орендодавця, з попереднім повідомленням Орендаря за два місяці до дати

розірвання.

Суд

першої інстанції посилається на те, що можливість для сторін-контрагентів за

договором включити пункт про розірвання господарського договору в

односторонньому порядку. Підписання договору обома сторонами свідчить про згоду

обох контрагентів на одностороннє розірвання такого договору. але апеляційний

господарський суд не може погодиться з висновком суду першої інстанції.

Відповідно

до ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не

допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який

його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта

господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Договір

оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін

договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених

Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку,

встановленому статтею 188 ЦК України. Правові наслідки припинення договору

оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним

кодексом України.

Підстави

для розірвання договорів найму на вимогу наймодавця передбачені ст.ст. 782 та

783 Цивільного кодексу України.

Згідно

ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитись від

договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за

користування річчю протягом 3-х місяців підряд.

Відповідно

ст. 783 ЦК України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання

договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або

призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування

іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок

проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Інших

підстав для дострокового одностороннього розірвання укладеного на певний строк

договору майнового найму на вимогу наймодавця Цивільний кодекс України не

передбачає.

Згідно

ст. 291 ГК України заборона односторонньої відмови від договору оренди виключає

право сторін на свій розсуд включати в договір оренди інші підстави для

одностороннього розірвання такого договору, ніж визначені законом.

Відповідно

до ст. 291 ГК України, яка є спеціальною саме для орендних відносин, звужує

повноваження сторін договору оренди відносно вільного визначення умов

договорів, встановлені загальними нормами ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 188 ГК

України. Якщо інші договори можуть передбачати додаткові, порівняно з

установленими законом підстави для їх розірвання в односторонньому порядку, то

договори оренди ні, оскільки це заборонено спеціальною імперативною нормою ст.

291 ГК України.

За

таких обставин апеляційний господарський суд вважає висновок суду першої

інстанції, що Договір оренди від 07.09.1005 є розірваним з 01.06.2006, є

безпідставним.

Крім

того, судом першої інстанції безпідставно було не враховано те, що згідно з ч.

3 ст. 291 ГК України, дотримання судового порядку під час розірвання договорів

оренди є обов'язковим. Такого порядку Позивачем під час одностороннього

розірвання Договору не дотримано. Тому Договір не може вважатися розірваним.

Обов'язок

доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється

між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які

обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача,

який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив звільнити

не житлове приміщення відповідача.

Враховуючи

викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1підлягають задоволенню, а

рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2006 підлягає скасуванню.

Керуючись

ст. 101, п. 2 ст. 103, ч. 1 п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський

апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи ОСОБА_1задовольнити. Рішення Господарського суду

міста Києва від 18.08.2006 у справі № 3/398 скасувати. В позові відмовити.

Матеріали

справи № 3/398 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний

О.А.

 Судді                                                                                         

Кошіль В.В.

                    Вербицька О.В.