Ухвала

від 09.04.2024 по справі 493/1020/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/60/24

Справа № 493/1020/20

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Карташов О.Ю., Коновалова В.А.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представник позивачів - Осокін Сергій Юрійович

відповідач - Приватне підприємство «Левчик»

розглянув в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) заяву Осокіна Сергія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою адвоката Осокіна Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року , ухвалене у складі судді Ільніцької О.М., у приміщенні того ж суду,

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Левчик» про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи.

22.07.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ПП «Левчик» про стягнення матеріальної та моральної шкоди

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Левчик» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу адвоката Осокіна Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задоволено частково.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року змінено, скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Левчик» про стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Левчик» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Приватного підприємства "Левчик" суму матеріального відшкодування у розмірі в суммі 28536 гривень 46 копійок.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 суму матеріального відшкодування у розмірі 28543 гривень 78 копійок.

В решті рішення залишити без змін.

27 грудня 2023 року до апеляційного суду надійшла заява адвоката Осокіна С.Ю. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат. При цьому, заявник просить поновити строк на подачу такої заяви, посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки справа була розглянута в порядку спрощеного провадження за відсутності сторін, сторона позивача копію постанови Одеського апеляційного суду від 07.11.2023 не отримала та дізналась про його існування лише 19.12.2023 з ЄДРСР.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, апеляційний суд приходить до висновку, що заява Осокіна С.Ю. про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За вимогами ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Тобто, цивільним процесуальним законом чітко встановлені строки подання як попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строку подачі стороною доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14 січня 2019 року у справі №927/26/18 та від 22 березня 2018 року у справі 910/9111/17.

Крім того, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначає, що вимога ч.8 ст.141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. В такому випадку зазначення у позовній заяві вимоги про стягнення судових витрат з відповідача може вважатися дотриманням вимог ч. 7ст. 139 КАС України. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

За таких обставин, в суді апеляційної інстанції при розгляді справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи дотриманням вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України вважається зазначення в апеляційній скарзі вимог про стягнення судових витрат.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Кодексу); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що справа розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, копію постанови від 07.11.2023 апеляційного суду адвоката Осокін С.Ю. отримав 10 листопада 2023 року в електронному кабінеті «Електронний суд».

В своїй апеляційній скарзі адвокат Осокін С.Ю. вказував про стягнення судових витрати, проте з заявою про ухвалення додаткового рішення з детальним розрахунком звернувся лише 27 грудня 2023 року.

Таким чином, доводи заявника про поновлення строку для подачі вказаної заяви є необґрунтованими, з огляду на те, що адвокатом Осокіном С.Ю. було отримано копію постанови Одеського апеляційного суду 10 листопада 2023 року, про що свідчить довідка (т. 4 а.с. 63,64).

Крім того, в своїх запереченнях представник відповідача, зазначає про те, що заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки подана з пропуском 5-денного строку без наведення належних підстав для обґрунтування поважності пропуску вказаного строку.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст.126, ч.1 ст.127 ЦПК України).

Таким чином, положення ч. 8 ст.141 ЦПК України мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду таку заяву.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява подана з пропуском строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а відтак підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Заяву Осокіна Сергія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою адвоката Осокіна Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Левчик» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 09 квітня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді О.Ю. Карташов

В.А. Коновалова