Постанова

від 11.12.2024 по справі 493/1020/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11грудня 2024 року

м. Київ

справа № 493/1020/20

провадження № 61-6381св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

Ситнік О. М.

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Приватне підприємство «Левчик»

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат

Осокін Сергій Юрійович, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у складі колегії суддів Кострицького В. В., Карташова О. Ю., Коновалова В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ПП «Левчик» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому з урахуванням уточнених вимог просили стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 28 536,46 грн, на користь ОСОБА_2 - 28 543,78 грн, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі по 30 000 грн на користь кожного з позивачів, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст судового рішення суду першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Додатковим рішенням Балтського районного суду Одеської області від 22 травня

2023 року заяву відповідача ПП «Левчик» про відшкодування судових витрат в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПП «Левчик» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПП «Левчик» судові витрати в сумі 10 000 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року змінено, скасовано рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПП «Левчик» про відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПП «Левчик» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 28 536, 46 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ПП «Левчик» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 28 543, 78 грн.

У решті рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Осокін С. Ю., задоволено.

Додаткове рішення Балтського районного суду Одеської області від 22 травня

2023 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким відмовлено повністю у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПП «Левчик» витрат на професійну правничу допомогу.

27 грудня 2023 року до апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Осокін С. Ю., про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій вони просили поновити процесуальний строк для подання доказів на підтвердження розміру витрат, які вони понесли у зв`язку з розглядом справи, вирішити питання про розподіл судових витрат, які складаються із судового збору, витрат на проведення експертизи та витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивачів просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що його пропущено з поважних причин. Так, справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, позивачі копію постанови Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року не отримали, про її існування дізналися лише 19 грудня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

Апеляційний суд вважав доводи представника позивачів адвоката Осокіна С. Ю., викладені в апеляційній скарзі в обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення необґрунтованими, з огляду на те, що останній 10 листопада 2023 року отримав копію постанови Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка. Дійсно, в апеляційній скарзі адвокат Осокін С. Ю. просив стягнути судові витрати, проте із заявою про ухвалення додаткового рішення з детальним розрахунком таких витрат останній звернувся лише 27 грудня 2023 року, тобто з порушенням процесуального строку, передбаченого частиною восьмою статі 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 квітня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат

Осокін С. Ю., через підсистему «Електронний Суд» направили до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року.

У касаційній скарзі заявники просять суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат

Осокін С. Ю., на ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

23 липня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема не врахував, що строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення було пропущено з поважних причин, оскільки справа розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Сторона позивача копію постанови Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року не отримала та дізналась про її існування лише 19 грудня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Позиція інших учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку зокрема ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає вказаним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, встановлений статтею 270 ЦПК України, частина третя якої передбачає, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

По суті, додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.

Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини першої статті 264 ЦПК України.

Процесуальне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених вказаною статтею, і не може змінювати по суті основне рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Так, згідно з частиною першою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи (стаття 133 ЦПК України).

Частиною третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, законодавцем розмежовано поняття «судового збору» та «витрат, які безпосередньо пов`язані з розглядом справи».

Позивачами був сплачений судовий збір як за подання до суду позовної заяви, так і за подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду. На підтвердження сплати судового збору позивачами надані відповідні квитанції, які наявні в матеріалах справи.

Також в матеріалах справи міститься квитанція про сплату вартості експертизи на суму 73 105,86 грн (а.с. 153 том 4).

Вказані докази були наявними в матеріалах справи на час ухвалення постанови Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та заяви про ухвалення додаткового рішення, позивачі просили вирішити питання як щодо розподілу судового збору, так і щодо розподілу судових витрат, які складаються з витрат, пов`язаних з проведенням експертизи та витрат на професійну правничу допомогу.

Однак зміст оскаржуваної ухвали свідчить про те, що по суті апеляційний суд розглянув питання лише щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та, посилаючись на порушення позивачами процесуального строку на подання доказів про розмір таких витрат, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, залишив заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду. Питання щодо розподілу судового збору та витрат на проведення експертизи не вирішувалось апеляційним судом, оцінка доказам на підтвердження понесення позивачами таких витрат апеляційним судом не надавалась.

Тлумачення статей 133, 141 ЦПК України та статті 1 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що судовий збір - це витрати, які сплачуються учасником справи згідно з нормами чинного законодавства в межах розгляду однієї справи.

Витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 133 ЦПК України).

Сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається у тому числі з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими статтями 141, 142 ЦПК України.

Процесуальний закон покладає на апеляційний суд обов`язок щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у випадку вирішення спору по суті та ухвалення судового рішення із висновком щодо розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнено з ПП «Левчик» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 28 536,45 грн.

Стягнено з ПП «Левчик» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 28 543,78 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Зі змісту вказаної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд, задовольняючи апеляційну скаргу позивачів, не вирішив питання про розподіл судового збору, понесеного у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції та витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, які були документально підтверджені на час розгляду справи апеляційним судом.

У подальшому, залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі апеляційний суд помилково не виправив допущену процесуальну помилку шляхом вирішення питання розподілу судового збору та витрат, пов`язаних із проведенням експертизи пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, звертаючись до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, позивачі просили поновити процесуальний строк для подання доказів на підтвердження понесення судових витрат.

Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно частини третьої статті 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ЦПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Разом з тим, апеляційний суд залишив поза увагою вказане клопотання позивачів, не вирішивши його по суті.

Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадку скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Осокін Сергій Юрійович, задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

О. М. Ситнік