Постанова

від 12.04.2024 по справі 464/5007/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/5007/23 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л.В.

Провадження № 22-ц/811/178/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м.Львів

Справа № 464/5007/23

Провадження № 22ц/811/178/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на ухвалу Сихівського районногосуду м. Львова,постановлену ум.Львові 22грудня 2023року ускладі судді Сабари Л.В., у справіза позовом заступникакерівника Львівськоїобласної прокуратурив інтересахдержави вособі Фондудержавного майнаУкраїни доПриватного акціонерноготовариства «Львівськийіподром», ОСОБА_1 ,з участютретіх осіб:Регіонального відділенняФонду державногомайна Українипо Львівській,Закарпатській таВолинській областях,приватного нотаріусаЛьвівського міськогонотаріального округуЛаврика ЯрославаМихайловича,державного реєстратораСтрихар М.І.,про усуненняперешкод укористуванні тарозпорядженні майномшляхом скасуванняв Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнодержавної реєстраціїправ приватноївласності,визнання договорукупівлі-продажу недійсним,-

встановив:

1 серпня 2023 року заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Львівський іподром», ОСОБА_1 , з участю третіх осіб: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лаврика Я.М., державного реєстратора Стрихар М.І., про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав приватної власності, визнання договору купівлі- продажу недійсним.

17 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до розгляду господарської справи №914/28/23 та кримінальної справи №464/3986/23.

Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 22 грудня 2023 року клопотання задоволено частково. Провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в господарській справі №914/28/23 за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства «Львівський іподром», з участю третіх осіб: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях; ОСОБА_1 , державного реєстратора Стрихар Т.І., про скасування державної реєстрації права власності з припиненням речового права та із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка перебуває у провадженні Господарського суду Львівської області. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, не встановив у чому саме полягає об`єктивна неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості позовних вимог і розгляду цієї справи та чому зібрані у цій справі докази не дають можливості самостійно суду встановити та оцінити обставини, що мають суттєве значення для вирішення даного спору. Вважає, що судом не конкретизовано об`єктивної неможливості у межах предмету та підстав позову у даній справі перевірити законність і обґрунтованість державної реєстрації права приватної власності за ПрАТ «Львівський іподром» спірного нерухомого майна та подальшого його відчуження ОСОБА_1 . Вказує, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Крім того вважає, що зупиняючи провадження у справі, суд не врахував, що таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. Посилається на правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2018 року (справа №910/22824/17), від 13 жовтня 2021 року (справа №903/126/21), від 13 січня 2022 року (справа №910/9490/20).

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно із п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України у мотивувальній частині ухвали суду повинно бути зазначено мотиви, з яких вихлдив суд, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Разом з цим, ухвала суду першої інстанції вказаним нормам процесуального права не відповідає, так як не містить обґрунтування прийнятого судом рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що відображена у постанові від 20 грудня 2023 року (справа №761/9837/22) зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі обєктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обовязкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) обєктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) повязаність справ - повязаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

Сама по собі взаємоповязаність позовних вимог двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі; підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа №357/10397/19) вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути зясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Обєктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку зясовувати: як повязана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється обєктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий звязок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої ст.251 ЦПК України суд не може посилатися на обєктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтування, які саме обставини можуть бути встановлені при розгляді позовної заяви у господарській справі №914/24/23 про скасування державної реєстрації права власності з припиненням речового права та із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які неможливо встановити при розгляді цього позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав приватної власності, визнання договору купівлі- продажу недійсним.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобовязує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система.

У порушення вимог ст. 251 та 260 ЦПК України суд не проаналізував предмети спорів у справах та підстави позовних вимог і прийшов до помилкового висновку про неможливість розгляду цієї справи до вирішення спору в господарській справі№914/28/23.

Суд також не врахував, що зупинення провадження у справі не повинне призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Згідно із статтею 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (частина перша).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обовязок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є перешкодами ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року в справі «Краснощокова проти України»).

Суд першої інстанції не врахував, що провадження у справі відкрито 2 серпня 2023 року і станом на даний час справа не розглянута по суті, що порушує строки розгляду справи.

Суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що згідно приписів частини третьої статті 210 ЦПК України зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті передбачено тільки з підстав, встановлених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Розгляд справи по суті розпочинається з оголошенням головуючим судового засідання відкритим (частина третя статті 217 ЦПК України).

Матеріалами справи стверджується, що ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 17 листопада 2023 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 21 грудня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи встановлене, колегія суддів приходить до висновку про підставність апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваної ухвали у зв`язку з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає руху по справі, та не відповідає вимогам закону.

Керуючись: ст. 367, п.6 ч.1 ст.374, ст.ст. 379, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задовольнити.

Ухвалу Сихівського районногосудум.Львовавід22грудня 2023рокускасувати і направити справу для продовження розгляду до Сихівського районного суду м. Львова.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову складено та підписано 12 квітня 2024 року.

Головуючий -

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк