Ухвала

від 10.04.2024 по справі 953/3573/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/3573/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/818/1108/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.ст. 537, 539 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова в режимі відеоконференції заяву головуючого суддів ОСОБА_2 про самовідвід у судовому провадженні за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду м.Харкова від 29 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_6 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 29.02.2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 22.03.2022 року, якою у кримінальному провадженні №22022220000000179 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме на: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому встановлена сім картка з номером НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 ; посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане ДАІ 6301.

На зазначену ухвалу суду першої інстанції обвинуваченим ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 29.02.2024 року та задовольнити його скаргу на постанову про арешт майна, яка на його думку, є незаконною та суперечить вимогам чинного законодавства України.

29.03.2024 року судове провадження за апеляційною скаргою разом з клопотанням обвинуваченого ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду м.Харкова від 29.02.2024 року надійшло до Харківського апеляційного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Харківського апеляційного суду від 09.04.2024 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2 , судді: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

До початку апеляційного розгляду суддя ОСОБА_2 заявив самовідвід, який підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2023 року ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.

Цим же самим вироком, окрім іншого, застосована спеціальна конфіскація та звернуто на користь держави мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому встановлена сім-картка з номером НОМЕР_3 .

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 та посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане центром НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_6 , повернуто ОСОБА_6 .

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_11 подали апеляційні скарги, в яких останні зазначають, зокрема, про незаконність дій органу досудового розслідування під час вилучення мобільного телефону у ОСОБА_6

31.03.2024 року до Харківського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження №22022220000000179 (справа №953/3573/22) за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, разом з апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_11 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2023 року стосовно ОСОБА_6 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Харківського апеляційного суду від 31.03.2023 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_12 , судді: ОСОБА_2 та ОСОБА_13 .

Ухвалою Харківського апеляційного розгляду від 13.04.2023 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду та призначено апеляційний розгляд за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_11 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2023 року стосовно ОСОБА_6 на 05.06.2023 року.

В подальшому апеляційний розгляд неодноразово відкладався та станом на 10.04.2024 року не завершено апеляційний розгляд у кримінальному провадженні (справа №953/3573/22, апеляційне провадження №11-кп/818/86/24) за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_11 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2023 року.

16.01.2024 року до Харківського апеляційного суду надійшла доповнення захисника ОСОБА_7 до апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , в якій захисник, окрім іншого, зазначає доводи про незаконність постанови заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 22.03.2022 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 .

Крім того, станом на 10.04.2024 року у справі №953/3573/22 (апеляційне провадження №11-кп/818/86/24) визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_12 , судді: ОСОБА_2 та ОСОБА_13 .

Отже, в кримінальному провадженні (справа №953/3573/22 (апеляційне провадження №11-кп/818/86/24) підлягають перевірки доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_11 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2023 року стосовно ОСОБА_6 щодо незаконності постанови заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 22.03.2022 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , що є також предметом апеляційного розгляду у цьому судовому провадженні (справа № 953/3573/22, апеляційне провадження № 11-кп/818/1108/24) за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 29.02.2024 року про відмову у задоволенні скарги останнього на постанову прокурора від 22.03.2022 року про накладення арешту.

Разом з цим, суддя ОСОБА_2 , з урахуванням тієї обставини, що він входить до складу колегії суддів у справі №953/3573/22 (апеляційне провадження №11-кп/818/86/24), не може наперед надавати будь-які висновки щодо законності прийняття постанови заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 22.03.2022 року та процесуальної допустимості цього доказу.

Тобто, до початку апеляційного розгляду колегія суддів вбачає, що апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_6 у цій справі № 953/3573/22 (апеляційне провадження № 11-кп/818/1108/24) фактично стосуються апеляційних доводів сторони захисту, що будуть предметом при апеляційному розгляді за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_11 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2023 року.

Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», суддя заявляє самовідвід навіть коли не тільки у сторін по справі, а і у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п.3 Європейського статуту судді «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».

Крім того, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лауко проти Словаччини", будь який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.

Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції та практики Європейського суду з прав людини з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України, «Мироненко проти України», «Фельдман проти України», характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Відповідні принци практики Європейського суду з прав людини щодо вимоги про безсторонність, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, наведені в рішенні у справі «Карелін проти Росії», заява №926/08, п.п. 51-57, від 20.09.2016 року.

Згідно з ч.2 ст.52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

У Конституції України закріплені основні засади судочинства, а Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, суд повинен бути справедливим та неупередженим.

Зазначені принципі також закріплені і в міжнародних актах, зокрема, відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

За таких обставин та на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, з метою недопущення будь-яких сумнівів у сторони обвинувачення та захисту чи будь-якого стороннього спостерігача в неупередженості судді ОСОБА_2 , а також в об`єктивності рішень колегії суддів за його участі, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення вищезазначеної заяви судді ОСОБА_2 про самовідвід.

Керуючись ст.ст. 75 ч.1 п.4, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву головуючого судді ОСОБА_2 про самовідвід задовольнити.

Матеріали судового провадження (апеляційне провадження № 11-кп/818/1108/24, справа № 953/3573/22) стосовно ОСОБА_6 - передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для заміни судді ОСОБА_2 та визначення головуючого судді у складі колегії суддів, в порядку передбаченому ст.35 КПК України.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -