Постанова

від 27.03.2024 по справі 925/577/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. Справа№ 925/577/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Патрікеєва І. В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Нижник А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп"

на рішення господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 (повне рішення складене 12.07.2023)

у справі № 925/577/21 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп"

про стягнення 2 250 292 грн 50 коп

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" про стягнення 2250292 грн. 50 коп., з яких 1875292 грн. 50 коп. неустойки, 375000 грн. штрафу.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей № 02/19 від 11.04.2019 в частині виконання підрядних робіт у передбачений договором строк.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Нова Строй Груп" на користь ТОВ "Сервісагро-Умань" 923 355,04 грн пені, 375 000,00 грн штрафу, 19 475,32 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Черкаської області від 02.09.2021 заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено та стягнуто з ТОВ "Нова Строй Груп" на користь ТОВ "Сервісагро-Умань" 24 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 рішення господарського суду Черкаської області від 11.08.2021 в частині стягнення пені скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ТОВ "Нова Строй Груп" на користь ТОВ "Сервісагро-Умань" пеню в сумі 9 836,07 грн, в частині стягнення 375 000,00 грн штрафу рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.07.2022 рішення господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2021 року, додаткове рішення господарського суду Черкаської області від 02 вересня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2021 року у справі № 925/577/21 скасовано, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Постанову Верховного Суду обґрунтовано, зокрема, тим, що застосовуючи до відповідача відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій відповідно до п. 12.1 договору, ст. 549 ЦК України, господарські суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки наявним у матеріалах справи документам відповідно до вимог ст. 86 ГПК України; не звернули увагу на те, що укладений між сторонами договір є двостороннім і, що виконання однією із сторін свого обов`язку (виконавцем) обумовлюється виконанням другою свого (замовником); не застосували вимог ст. 538 ЦК України про зустрічне виконання зобов`язання. Також, Верховний Суд звернув увагу на те, що судами не застосовано ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України в частині зменшення штрафних санкцій.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 у справі №925/577/21 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро - Умань" 187500 грн. штрафу, 435 857 грн 85 коп. неустойки (враховуючи період прострочення з 01.11.2019 по 16.04.2020), 18 700 грн 74 коп. судових витрат у виді судового збору. У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 18 7500 грн штрафу, 435 857 грн 85 коп. неустойки, 15 053 грн 65 коп. судових витрат у виді судового збору - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що при виконанні договору на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей № 02/19 від 11.04.2019 року сторони допустили взаємні порушення його умов, що вплинуло, зокрема і на строки виконання робіт підрядником, спори щодо їх відповідальності за ці порушення є предметом позовів у справах № 925/109/22 і № 925/577/21, що розглядаються. При цьому судом враховано, що введення воєнного стану в Україні має суттєві негативні наслідки для господарюючих суб`єктів, якими є сторони у цій справі та застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України щодо можливості зменшення розміру неустойки, штрафу, пені до її розумного розміру - зменшено розмір стягуваних неутосйки та штрафу на 50 %.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів. Позиції інших учасників справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 у справі № 925/577/21, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення позову про стягнення 187 500 грн штрафу, 435 857, 85 грн неустойки, 18 700, 74 грн судових витрат як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 538, 551,613, 626, 651, 628, 651, 882 ЦК України, ст.ст. 179, 193, 233 ГК України, ст.ст. 74, 77, 79, 236 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

При цьому скаржник посилається на те, що суд, всупереч тому, що прострочення виконання підрядних робіт було зумовлено неналежним фінансуванням з боку позивача (простроченням внесення попередньо оплати за установленим графіком) переклав усю відповідальність на відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржене рішення в силі, посилаючись на зменшення судом першої інстанції неустойки на 50 % за прострочення відповідачем виконання робіт (період з 01.11.2019 по 16.04.2020)

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 (колегія суддів: головуюча Ховаківська І.М., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" на рішення господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 по справі № 925/577/21; призначено до розгляду апеляційну скаргу на 17.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" на рішення господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 по справі № 925/577/21; розгляд справи № 925/577/21 відкладено на 21.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 розгляд справи № 925/577/21 відкладено на 27.03.2024.

У судовому засіданні 27.03.2024 взяв участь представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

У судовому засіданні 27.03.2024 у режимі відеоконференції також взяв участь представник позивача, який заперечив проти апеляційної скарги і просив відмовити у її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договір на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі даху з сандвіч-панелей від 11.04.2019 № 02/19, укладеного між ТОВ "Сервісагро-Умань" та ТОВ "Нова Строй Груп" останнє взяло на себе зобов`язання за замовленням позивача виконати власними та залученими силами третіх осіб, з власних матеріалів, зовнішнє огородження та покрівлю з сендвіч-панелей, згідно з кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору (адреса будівництва: Черкаська обл., Уманський р-н., с. Городецьке, вул. Софіївська, 1 А).

Згідно з п.п. 2.1., 2.2 договору загальна вартість договору складає 8357498 грн. 26 коп.

Договірна ціна робіт може переглядатись при наступних умовах: зміна об`ємів та складу робіт; зупинка робіт по рішенню Замовника і в зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин; зміна по рішенню або з вини замовника строків виконання робіт; вагома відмінність фактичних умов виробництва від проектних, передбачити котрі при узгодженні вартості виконавець не міг.

В п.п. 2.3., 2.4 договору передбачено, що додаткові угоди, проектна документація, графік фінансування, графік виконання робіт та кошториси є невід`ємною частиною договору.

Перегляд договірної вартості обумовлюється розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод.

Пунктом 2.6. узгоджено, що усі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються тільки в національній валюті України шляхом внесення коштів на банківський рахунок виконавця.

Виконавець приступає до виконання робіт на будівельному майданчику та виконує роботи згідно графіку виконання робіт, що є невівд`ємною частиною договору (п. 3.1 договору).

В п.п. 3.2., 3.3 договору встановлено, що при виникненні обставин, які не залежать від виконавця, і котрі перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, виконавець повинен повідомити про це замовника письмово і за необхідності можуть бути внесені зміни в графік виконання робіт. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою з обумовленням обставин.

Обставини, що перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, які не залежать від виконавця і дають йому право на перегляд цих строків: нездоланної сили; за які відповідає замовник (затримка у виконанні обов`язків, поява додаткових робіт); зупинка робіт не з вини виконавця; несприятливі погодні умови.

Згідно з п. 3.6. договору датою закінчення робіт вважається дата їх фактичного закінчення та представлення замовнику для прийняття та підписання акту виконаних робіт. У випадку наявності у замовника об`єктивних зауважень, щодо якості виконаних робіт виконавцем датою закінчення таких робіт буде вважатися дата усунення зауважень замовника, щодо наявних недоліків.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору виконавець зобов`язується використовувати отримані кошти для виконання робіт та закупівлі матеріалів згідно з умов договору та графіку фінансування. Замовник зобов`язується виконувати сплати виконавцю згідно графіку фінансування та після підписання актів приймання-передачі або актів виконаних робіт для відповідного виду робіт.

Пунктом 4.3 довору визначено, що замовник має право затримати кінцевий розрахунок за роботи, виконані з недоробками та дефектами, виявленими при прийманні цих робіт, до їх усунення.

Постачання на об`єкт будівельних матеріалів, конструкцій та виробів здійснюється силами виконавця. Він контролює якість, кількість і комплектацію постачання цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та пошкодження до моменту здачі виконаних робіт (п. 7.1 договору).

Згідно з п.п. 9.1, 9.2 договору виконавець приступає до виконання робіт після отримання передплати згідно з графіком фінансування, який є частиною договору.

Виконавець при можливій затримці чи при зупинці виконання робіт по незалежним від нього причинам інформує замовника в письмовій формі.

За положеннями п. 11.1. договору приймання, передача та прийом виконаних робіт оформлюється відповідними актами. Підписання акту виконаних робіт передує виконанню виплати коштів згідно графіку фінансування, окрім передоплати на закупівлю будівельних матеріалів.

Відповідно до п. 12.1 договору при порушенні строку виконання робіт за договором виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 5% від суми невиконаних або недовиконаних робіт.

Пунктом 14.1. договору передбачено, що сторони зобов`язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень. Для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів.

Згідно з п. 15.1. договору він припиняє свою дію: у разі повного виконання сторонами своїх зобов`язань; за взаємною згодою; відповідно до рішення суду; у випадках, що передбачені чинним законодавством України.

На виконання договору сторонами підписано: додаток № 1 - Графік фінансування, в якому погоджено графік фінансування будівництва за договором на суму 8357498,26 грн.: передплата на матеріали протягом 7 днів від підписання договору 6 500000грн; передплата на початок робіт протягом 14 днів від початку робіт 500 000 грн; передплата на роботи 30 днів від початку робіт 500000 грн; передплата на роботи 45 днів від початку робіт 500000грн; остаточний розрахунок за монтаж МК після підписання акту 357498,26 грн.; додаток № 2 - Графік виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору, в якому погодили кінцевим терміном виконання робіт 31.10.2019 року з обумовленням, що в разі прострочення терміну виконання робіт, замовник вправі застосувати санкції, передбачені договором.

Платіжними дорученнями перераховано позивачем відповідачу:

№ 438 від 17.04.2019 - 6500000 грн. з призначенням платежу: передплата за матеріали за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019;

№ 834 від 20.06.2019 - 500000 грн. з аналогічним призначенням платежу;

№ 1048 від 13.08.2019 100000 грн. з призначенням платежу: передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019;

№ 1202 від 03.10.2019 - 400 000, 00 грн. з призначенням платежу: передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019;

№ 741 від 07.04.2020 - 100000грн з призначенням платежу: передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019;

№ 834 від 16.04.2020 100000 грн. з призначенням платежу: передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019;

№ 1042 від 21.05.2020 - 50000 грн. з призначенням платежу: передплата на роботи за договором підряду № 02/19 від 11.04.2019.

Стан розрахунків підтверджується підписаним представниками сторін Актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018 - 16.06.2020 за договором № 02/19 від 11.04.2019 на загальну суму 7750000 грн.

Звертаючись з позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" послалось на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині виконання підрядних робіт у передбачений договором строк, посилаючись, в тому числі, на акти до обстеження виконаних будівельних робіт по договору від 11.04.2019 № 02/19 і додатку № 2 до нього від 03.12.2019 і 30.01.2020, з яких вбачається, що у визначений договором строк - 31.10.2019, підрядні роботи завершено не було. Акти підписанв з боку ТОВ "Сервісагро-Умань" менеджером по будівництву Коноваловим С.В., зі сторони виконавця ТОВ "Нова Строй Груп" - директором Нижником А.О.

Листами від 18.03.2020, 16.05.2020, 15.07.2020 позивач повідомляв відповідача про наявність недоліків виконаних будівельних робіт на об`єкті будівництва, які підрядником не усунені станом на дату складання цих листів.

Відповідач, заперечуючи проти позову, послався на акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року за формою № КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2020 року за формою № КБ-3, підсумкову відомість ресурсів, які підтверджують повне виконання робіт по договору від 11.04.2019 № 02/19 на загальну суму 9 234 921,94 грн.

14.04.2020 зазначені вище документи були направлені позивачу на адресу: 20304, м. Умань, пров. Чкалова, 2Б та отримані 16.04.2020 без зауважень. Перевищення загальної вартості договору і порушення кінцевого терміну робіт виникло з об`єктивних причин внаслідок порушення замовником графіку фінансування робіт і необхідністю виконання робіт, не обумовлених договором.

Весь період будівництва об`єкту відповідачем зафіксовано на фото і відеоматеріалах, їх як електронний доказ ним також приєднано до матеріалів справи.

Позивач, заперечуючи проти позиції відповідача, послався на те, що станом на дату звернення до суду з позовом позовом у даній справі відсутній підписаний сторонами акт прийняття виконаних робіт, погоджені договором роботи замовнику не передано.

В січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" про стягнення 1 927 243,54 грн., з яких 1 484 821,94 грн. заборгованості, 242 226,15 грн. пені, 145 364,07 грн. інфляційних втрат, 54 831,38 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 16.04.2020 по 09.07.2021. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 11.04.2019 № 02/19 на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сендвіч панелей в частині здійснення розрахунків за фактично виконані роботи.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.12.2022 у справі №925/109/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ Сервісагро-Умань на користь ТОВ Нова Строй Груп 607 498,26 грн. основного боргу, 23 911,36 грн. пені, 22 383,85 грн. 3 % річних, 59 476,43 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 16.04.2020 по 09.07.2021 та 10 699,05 грн. судових витрат на сплату судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

Статтею 851 ЦК України передбачено право підрядника не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Як встановлено ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

В ч.ч. 1, 4 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

В ч. 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч.ч. 1, 3 ст. 858 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 12.1 договору при порушенні строку виконання робіт за договором виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 5% від суми невиконаних або недовиконаних робіт.

За положеннями ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Місцевим господарським судом обгурнтовано враховано обставини, встановленні рішенням господарського суду Черкаської області від 09.12.2022 у справі № 925/109/22, яке набрало законної сили (у якій брали участь ті ж самі сторони, що і у даній справі), які свідчать про прострочення кінцевого терміну виконання робіт в період з 01.11.2019 по 16.04.2020, а відатак, наявні підстави для застосування передбачених п. 12.1. договору санкцій.

При цьому з врахуванням того, що строки позовної давності були продовжені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" на строк дії карантину, який був встановлений з 12.03.2020 до 30.06.2023, а також відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, судом правомірно визначено, що строки позовної давності для стягнення пені та штрафу не пропущені, а тому немає підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

Разом з тим, судом встановлено, що при виконанні договору на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей № 02/19 від 11.04.2019 сторони допустили взаємні порушення його умов, зокрема, зі сторони позивача - щодо графіку проплат, що вплинуло і на строки виконання робіт підрядником,

Пунктом 3.2. договору сторони також визначили, що при виникненні обставин, які не залежать від виконавця, і котрі перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, виконавець повинен повідомити про це замовника письмово і за необхідності можуть бути внесені зміни в графік виконання робіт. Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою з обумовленням обставин.

Проте, на виконання п. 3.2. договору зміни в графік виконання робіт сторонами не внесено, додаткові угоди з обумовленням обставин не укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення неустойки (зокрема, штрафу) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу) до її розумного розміру.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил ст.86 ГПК на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення, та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст.86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме ст.551 ЦК та ст.233 ГК, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

У постановах від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд також зазначив, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Необхідно зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/17.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідачем вжито усіх заходів щодо виконання зобов`язання за договором.

При цьому суд апеляційної інстанції бере до уваги встановлений факт порушення позивачем строків внесення оплат за договором і, хоча, сторонами не було укладено додаткової угоди до договору в порядку п. 3.2 договору щодо строків виконання робіт, вказані обставини враховуються судом при визначенні суми штрафних санкцій.

Окрім того, позивачем не надано доказів понесення ним збитків в результаті дій відповідача, погіршення власного фінансового стану чи виникнення ускладнень у здійсненні господарської діяльності внаслідок прострочення зобов`язання відповідача.

Як було роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду від 18.03.2020 у постанові у справі № 902/417/18 якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У зв`язку з викладеним суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

З огляду на зазначене вище, апеляційний господарськи суд вважає, що з метою дотримання розумного балансу інтересів сторін, доцільним буде стягнення з відповідача на користь відповідача 87 171, 57 грн неустойки, яка за своєю правовою природною є пенею та 36 500, 00 грн штрафу. Також, вбачається за можливе судові витрати за подання позову розподілити пропорційно задоволених вимог та стягнути з відповідача 1 870, 07 грн судових витрат за подання позовної заяви.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 наведеної вище статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2023 підлягає зміні з врахуванням норм, передбачених ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України ст.ст. 73, 74, 86 ГПК України

Судові витрати

Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд апеляційної скарги на підставі статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області від 12.07.2023 у справі №925/577/21 змінити, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" (код ЄДРПОУ 35154355, місцезнаходження: 19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Заводська, 4Д) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" (код ЄДРПОУ 36558693, місцезнаходження: 20325, Черкаська обл., Уманський район, с. Городецьке, вул. Софіївська, 1А) пеню у сумі 87 171, 57 грн, штраф у сумі 37 500 грн та судовий збір у розмірі 1 870, 07 грн.

В решті відмовити у задоволенні позовних вимог. Видати наказ."

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 16.04.2024 (у зв`язку з перебуванням суддів у відпустці у період з 01.04.2024 по 14.04.2024).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова