Постанова

від 16.04.2024 по справі 906/435/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Справа № 906/435/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

без повідомлення (виклику) сторін

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємство "Глорія" на ухвалу Господарського суду Житомирської області, постановлену 27.02.2024 (суддя Кравець С.Г., повний текст складено 29.02.2024) у справі № 906/435/22

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"

про стягнення 12 721 760,00 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Житомирської області перебуває позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" з вимогою про повернення насіння соняшника високоолеїнового першого класу у кількості 795,11 тон заставною вартістю 9 223 276,00 грн.

Підставою звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов договору відповідального зберігання від 24.10.2019 № 24-зб, а саме неповернення ПСП "Глорія" майна за його вимогою.

Позивачем 24.10.2022 подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої останній просить суд стягнути з Товариства на користь Підприємства кошти у сумі 12 721 760,00 грн. за неповернення переданого на зберігання майна, а саме - насіння соняшника високоолеїнового першого класу у кількості 795,11 тон.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.05.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.05.2023 у справі № 906/435/22 задоволено; рішення Господарського суду Житомирської області від 30.05.2023 у справі № 906/435/22 скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" кошти у сумі 12 721 760.00 грн за неповернення переданого на зберігання майна/насіння соняшника високоолеїнового першого класу у кількості 795, 11 тон, 190 826,40 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 286 239,60 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" задоволено частково; рішення Господарського суду Житомирської області від 30.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 906/435/22 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Переглядаючи судові рішення у справі № 906/435/22, Верховний Суд у своїй постанові виснував, зокрема, що суд першої інстанції, приймаючи до розгляду заяву позивача "про зміну предмета позову", не дослідив та нічого не зазначив у своєму рішенні чи змінювалися/не змінювалися даною заявою ще і підстави позову та відповідно правові наслідки такої зміни/не зміни.

Під час нового розгляду справи від позивача 19.02.2024 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з ТОВ "Цефей-Еко" на користь ПСП "Глорія" кошти у сумі 9 188 534,00 грн з ПДВ за неповернення переданого на зберігання майна - насіння соняшника високоолеїнового першого класу у кількості 795,11 т.

Згідно із додатковими поясненнями від 20.02.2024 до заяви, позивач також вказував, що заявою від 24.10.2022 доповнив позов саме новини обставинами та зберіг первісні обставини, викладені у позовній заяві, змінив посилання на норми права, а тому, на його думку, підприємство змінило лише предмет позову.

Відповідачем подано додаткові пояснення від 22.02.2024, у яких зазначено, що у заяві ПСП "Глорія" про зміну предмета позову від 24.10.2022 одночасно змінено предмет та підставу позову, а тому вказану заяву необхідно залишити без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.02.2024 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ПСП "Глорія" від 24.10.2022 про зміну предмету позову та заяви ПСП "Глорія" від 19.02.2024 про зменшення розміру позовних вимог.

Суд зазначив, що заявою від 24.10.2022 позивач фактично змінює як предмет так і підстави позову, тобто подана заява фактично є окремим позовом. Оскільки одночасна зміна предмету та підстав позовних вимог не допускається, суд відмовив позивачу у прийнятті заяви від 24.10.2022 про зміну предмету позову, позаяк остання не відповідає положенням ч. 3 ст. 46 ГПК України. Одночасно суд також відмовив у прийнятті до розгляду заяви ПСП "Глорія" від 19.02.2024 про зменшення розміру позовних вимог, яка є похідною від заяви про зміну предмету позову, та виражається у зменшенні кількісних показників вимог майнового характеру за зміненими позовними вимогами.

Не погоджуючись із вказаним процесуальним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу № 906/435/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Аргументуючи доводи апеляційної скарги вказує, що суд дійшов помилкового висновку про те, що заявою від 24.10.2022 позивач фактично змінив як предмет, так і підстави позову, а також те, що подана заява фактично є окремим позовом. Натомість стверджує, що поданою заявою позивач доповнив позов новими обставинами та зберіг первісні обставини, що були зазначені в позовній заяві, змінив посилання на норми матеріального права, що дає підстави дійти висновку, що позивач змінив лише предмет позову. Водночас помилковим вважає також висновок про залишення без розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПСП "Глорія" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 27.02.2024 у справі № 906/435/22; апеляційну скаргу постановлено розглянути без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується із доводами апелянта та вказує, що місцевим господарським судом досліджено всі докази, подані сторонами у процесі розгляду позовної заяви та надано їм вірну оцінку, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 27.02.2024 у справі № 906/435/22 - без змін.

Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали у справі № 906/435/22, проаналізувавши наявні докази та доводи учасників справи, а також перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки щодо застосування ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 25.01.2021 № 910/10954/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Встановлено, що між ПСП "Глорія" (позивач) та ТОВ "Цефей Еко" (відповідач) був укладений договір відповідального зберігання № 24-зб від 24.10.2019, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає партіями на зберігання протягом строку дії договору насіння сої врожаю 2019 року та насіння соняшника високоолеїнового першого класу, надалі іменується як "майно" (п.1.1. Договору).

У позовній заяві ПСП "Глорія" заявлено вимогу до ТОВ "Цефей-Еко" про повернення насіння соняшника високоолеїнового першого класу у кількості 795,11 тон заставною вартістю 9 223 276,00 грн (предмет позову).

Підставою позову (обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги) стало порушення ТОВ "Цефей-Еко" умов договору відповідального зберігання від 24.10.2019 № 24-зб в частині невиконання вимоги позивача про повернення 795,11 тон соняшнику. Правовими підставами позову визначено ст. 936, 937, 938, 953 ЦК України.

Позивач 24.10.2022 подав до суду першої інстанції "заяву про зміну предмета позову", відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача кошти у сумі 12 721 760,00 грн за неповернення переданого на зберігання майна, а саме - насіння соняшника високоолеїнового першого класу у кількості 795, 11 тон.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.11.2023, переглядаючи судові рішення у справі № 906/435/22, серед іншого, вказав, що суд першої інстанції, приймаючи до розгляду заяву позивача "про зміну предмета позову", не дослідив та нічого не зазначив у своєму рішенні чи змінювалися/не змінювалися даною заявою ще і підстави позову та відповідно правові наслідки такої зміни/не зміни. При цьому суд касаційної інстанції, в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України, позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність. Відтак справу № 906/435/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 310 ГПК України передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Дослідивши подану позивачем заяву від 24.10.2022 вбачається, що ПСП "Глорія" визначило вимогу про стягнення коштів у сумі 12 721 760,00 грн, тобто змінило предмет позову, обґрунтувавши вимогу про стягнення коштів відсутністю майна у відповідача, яке ПСП "Глорія" передало ТОВ "Цефей-Еко" на відповідальне зберігання за договором від 24.10.2019 № 24-зб.

Виходячи зі змісту змінених вимог, судом вірно зазначено, що заявлені вимоги фактично є збитками, які виникли у зв`язку з неповерненням відповідачем насіння соняшника, що підтверджується позивачем також і в додаткових письмових поясненнях від 19.02.2024 із посиланням на положення ст. 22, 950, 951 ЦК України та ст. 224, 225 ГК України.

Таким чином, місцевий господарський суд, врахувавши висновки Верховного Суду при розгляді заяви позивача про зміну предмета позову від 24.10.2022, обґрунтовано дійшов висновку, що в заяві від 24.10.2022 ПСП "Глорія" змінило не тільки предмет позову, а й підстави позовних вимог, оскільки у даному випадку фактично виникла нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є окремим позовом про стягнення збитків за порушення відповідачем свого зобов`язання за договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами в загальному порядку.

За таких обставин враховуючи, що одночасна зміна предмету та підстав позовних вимог не допускається, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у прийнятті заяви від 24.10.2022 про зміну предмету позову, оскільки вказана заява не відповідає положенням ч. 3 ст. 46 ГПК України.

Відтак, правомірною є також відмова суду у прийнятті до розгляду заяви ПСП "Глорія" від 19.02.2024 про зменшення розміру позовних вимог, яка є похідною від заяви про зміну предмету позову, та виражається у зменшенні кількісних показників вимог майнового характеру за зміненими позовними вимогами.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала Господарського суду Житомирської області від 27.02.2024 у справі № 906/435/22 відповідає матеріалам справи та ґрунтується на чинному законодавстві.

Відповідно до п. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 27 лютого 2024 року у справі № 906/435/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 906/435/22 повернути Господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.