Ухвала від 27.08.2024 по справі 906/435/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"27" серпня 2024 р. Справа № 906/435/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Коломис В.В.

суддя Крейбух О.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.07.2024

(ухвалене о 15:46 год. у м. Житомирі, повний текст складено 12.07.2024)

у справі № 906/435/22 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області рішенням від 02.07.2024 у справі № 906/435/22 позов задовольнив. Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" повернути Приватному сільськогосподарському підприємству "Глорія" насіння соняшника високоолеїнового першого класу у кількості 795,11 тон заставною вартістю 9 223 276 грн. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" 110 679 грн 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Житомирської області від 02.07.2024 у справі № 906/435/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.07.2024 у справі № 906/435/22 залишив без руху. Зобов`язав скаржника усунути, протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 166 018 грн 97 коп. в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір", нову редакцію апеляційної скарги, оформлену з дотриманням положень ст. 258 ГПК України та докази надсилання нової редакції апеляційної скарги іншому учаснику справи, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів. Роз`яснив скаржнику, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За приписами ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Як убачається із довідки про доставку електронного листа, ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 була доставлена в електронний кабінет скаржника 12.08.2024 о 13:12 год., а тому вважається врученою 12.08.2024.

Таким чином, визначений строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 22.08.2024.

При цьому, 20.08.2024 від заявника надійшли: нова редакція апеляційної скарги; та заява з доказами сплати судового збору у розмірі 4 542 грн.

При цьому, мотивуючи сплату судового збору в розмірі 4 542 грн, а не тому, який був визначений судом апеляційної інстанції (166 018 грн 97 коп.) скаржник вказує на те, що в цій справі предметом спору є вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути позивачу насіння соняшника і право власності позивача на таке майно не оспорюється

Продовжує, що позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконав вимогу позивача про повернення насіння соняшника, що передано на зберігання згідно договору зберігання, тобто між сторонами існували договірні правовідносини, майно позивача із його власності не вибувало, наведені у позові вимоги мають зобов`язальний характер, а безпосереднім наслідком задоволення позовних вимог не стане зміна складу майна сторін.

Посилається на правові висновки, викладені Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 02.12.2020 у справі № 905/105/20.

Вказує, що у цьому випадку мають місце правовідносини сторін, які врегульовані договором зберігання, а ПСП "Глорія" пред`явлено вимогу про виконання обов`язку в натурі (повернення майна зі зберігання), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. ПСП "Глорія" за подання позову необхідно було сплатити судовий збір за ставкою, визначеною для позовних вимог немайнового характеру.

Та обставина, що позивачем неправильно визначено характеру позовних вимог та сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж передбачено законом, не зобов`язує скаржника переплачувати судовий збір.

Тому, скаржник вважає, що визначення Північно-західним апеляційним господарським судом суми судового збору 166 018 грн 97 коп., який необхідно сплатити за оскарження рішення у цій справі, сталося внаслідок неправильного визначення позивачем суми судового збору, що підлягає сплаті за позовну вимогу про зобов`язання вчинити певні дії та помилку суду першої інстанції, який безпідставно стягнув з відповідача 110 679 грн 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відтак, скаржник зазначає, що за подання позову у цій справі про зобов`язання повернути насіння соняшника до сплати підлягав судовий збір у розмірі 3 028 грн, а за подання апеляційної скарги необхідно було сплатити 4 542 грн.

За наведеного просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам скаржника, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Згідно із п. п. 52-57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження №12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути позивачу насіння соняшника високоолеїнового першого класу у кількості 795,11 тон заставною вартістю 9 223 276 грн має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Подібна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у справі № 915/711/22 від 08.07.2024, постановленій у подібних правовідносинах та при дослідженні питання чи є майновою вимога про повернення майна, яка виникла за наявності договірних відносин між сторонами.

В такій ухвалі Верховний Суд не взяв до уваги посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №915/742/17 (предметом позову були вимоги про розірвання договору оренди та повернення державного майна) та від 02.12.2020 у справі №905/105/20 (предметом позову були вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку), оскільки ці справи є різними, правовідносини у цих справах не є подібними.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається, із вимог апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Житомирської області від 02.07.2024 у справі № 906/435/22 в повному обсязі, а тому ТОВ "Цефей-Еко" за подання апеляційної скарги на вказане рішення слід було сплатити судовий збір у розмірі 166 018 грн 97 коп. (9 223 276 грн х 1,5% х 150 % х 0,8).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржником не в повній мірі усунуті недоліки, вказані в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 906/435/22 про залишення апеляційної скарги без руху.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За умовами ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо особа не усунула недоліки поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з такою заявою.

Згідно частин 6, 7 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Вище вказано, що строк на усунення недоліків закінчився 22.08.2024.

При цьому, суд враховує, що скаржник не просить у випадку незгоди із його позицією щодо порядку обчислення розміру судового збору, надати йому додатковий строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не усунуті виявлені недоліки протягом встановленого судом строку, а саме не подано доказів сплати судового збору у розмірі 166 018 грн 97 коп.

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через електронний кабінет, її матеріали судом заявнику не повертаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.07.2024 у справі № 906/435/22 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко".

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Крейбух О.Г.