Ухвала

від 22.04.2024 по справі 752/10037/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 752/10037/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024

у справі № 752/10037/18

за позовом підприємства об`єднання громадян "Київське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства сліпих"

до ОСОБА_1

про зобов`язання повернути орендоване майно та про стягнення 111 613,10 грн

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до підприємства об`єднання громадян "Київське учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства сліпих"

про визнання договору неукладеним та стягнення 12 009,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 05.04.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі № 752/10037/18 (повний текст постанови складено 20.02.2024), справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали цієї скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Частиною першою статті 300 ГПК України унормовано, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що касаційна скарга подається на підставах пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

При цьому скаржник, зазначивши пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, не наводить відповідної норми (норм) права, щодо якої відсутній висновок її застосування, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї (цих) норми (норм) для правильного вирішення справи № 752/10037/18.

Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не виклав у тексті касаційної скарги. При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність недоліків у зазначеній частині підстав касаційного оскарження (стосовно належного обґрунтування пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України), які підлягають усуненню.

Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України, зокрема, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків шляхом надання уточненої касаційної скарги з належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до положень статей 174, 292 ГПК України.

Верховний Суд зауважує, що з введенням в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (з урахуванням змін, внесених Законом України від 19.10.2023 № 3424-ІХ), зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

У свою чергу заява скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, клопотання про звільнення від сплати судового збору та зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі № 752/10037/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, будуть розглянуті Судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі № 752/10037/18 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос