Ухвала

від 23.04.2024 по справі 184/657/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 184/657/23

УХВАЛА

23 квітня 2024 року м. Львів

суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданій у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

встановив:

на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 07 березня 2024 року до надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

В матеріалах справи №184/657/23 наявна заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі, у якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на банківські рахунки ОСББ «Скіфське містечко» (код ЄДРПОУ 40596567) до отримання остаточного законного судового рішення у справі.

Як обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначає, що у відсутності забезпечення позову, збитки нанесені ОСОБА_3 будуть збільшуватись, що може призвести до банкрутства та ліквідації ОСББ.

Заява про забезпечення позову розглядається згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1,2 ч. 1 ст. 150 цього Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути із особи ОСОБА_2 на користь ОСББ «Скіфське містечко» незаконно виплачені кошти у вигляді заробітної плати голови правління та кошти виплачені за фіктивними договорами.

Водночас, заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими представник позивача вважає, що захист прав, свобод та інтересів позивача буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть ним при цьому понесені.

Разом із тим суд зауважує, що виходячи із визначених позивачем складу учасників справи, ОСББ «Скіфське містечко» не є стороною у даному провадженні, а відтак накладення арешту на банківські рахунки ОСББ «Скіфське містечко» не відповідає співмірності способу забезпечення позову із предметом спору.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (постанова Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 924/881/16 (924/811/20).

Враховуючи наведене вище, суд дійшов переконання, що матеріали заяви ОСОБА_1 не містять жодних доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість завдання збитків без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Враховуючи інтереси усіх учасників процесу, співмірність способів забезпечення позову із предметом спору, суд дійшов висновку, що у заяві необхідно відмовити.

Керуючись ст. 149,153 ЦПК України,

постановив:

відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданій у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: І.С. Мруць