Ухвала

від 23.04.2024 по справі 136/2162/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2162/16-ц

УХВАЛА

Іменем України

23 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку в спадковому майні,

УСТАНОВИВ:

19.10.2023 до Вінницького районного суду Вінницької області на підставі розпорядження голови Вінницького міського суду Вінницької області надійшла вищевказана цивільна справа, оскільки у хвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.10.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді від розгляду цивільної справи № 136/2162/16-ц та передано справу, в порядку ст. 33 ЦПК України, до канцелярії суду для визначення іншого судді, а згідно з протоколами щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023, 12.10.2023, 13.10.2023 та 16.10.2023, призначення іншого судді не відбулось у зв`язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 23.10.2023 прийнято до розгляду цивільну справу № 136/2162/16-ц та призначено судове засідання; заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання права власності на частку в спадковому майні від 22.05.2020, 05.08.2020, 30.11.2020, 24.03.2021, 24.01.2022, 06.05.2022, 31.10.2022, 13.04.2023, 07.07.2023 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання нею даної ухвали.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 14.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. від розгляду цивільної справи № 136/2162/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку в спадковому майні.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 20.11.2023 визнано необґрунтованою заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. від розгляду цивільної справи № 136/2162/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку в спадковому майні; заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. від розгляду цивільної справи № 136/2162/16-ц передано до канцелярії Вінницького районного суду Вінницької області для визначення судді Вінницького районного суду Вінницької області, який не входить до складу суду, що розглядає справу № 136/2162/16-ц, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 23.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. від розгляду цивільної справи № 136/2162/16-ц.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 05.12.2023 заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визнання права власності на частку в спадковому майні від 22.05.2020, 05.08.2020, 30.11.2020, 24.03.2021, 24.01.2022, 06.05.2022, 31.10.2022, 13.04.2023, 07.07.2023 постановлено вважати неподаними та повернуто позивачу разом з доданими документами; відмовлено в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування у приватного нотаріуса Врублевської Ю.В. письмових пояснень, здійснення письмового опитування третьої особи Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевської Ю.В. та зобов`язання останньої надати письмові відповіді на поставлені у заяві позивача питання; відмовлено в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зняття з розгляду справи № 136/2162/16-ц на виконання Рекомендацій Ради Суддів щодо роботи суддів в умовах воєнного стану; відмовлено в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 21.12.2023 виправлено описку в мотивувальній частині ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 23.10.2023 по справі № 136/2162/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку в спадковому майні, а саме: замість неправильного «підготовче засідання» правильно «судове засідання» та вважати вірним такий абзац: «Враховуючи вищезазначене, вважаю за необхідне призначити судове засідання по цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку в спадковому майні».

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 15.02.2024 визнано необґрунтованою заяву позивача ОСОБА_1 про припинення істотного порушення норм процесуального права суддею Карпінською Ю.Ф., яка фактично є заявою про відвід судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. від розгляду цивільної справи № 136/2162/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку в спадковому майні; заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. від розгляду цивільної справи № 136/2162/16-ц передано до канцелярії Вінницького районного суду Вінницької області для визначення судді Вінницького районного суду Вінницької області, який не входить до складу суду, що розглядає справу № 136/2162/16-ц, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 05.12.2023 без змін.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 22.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про припинення істотного порушення норм процесуального права суддею Карпінською Ю.Ф., яка фактично є заявою про відвід судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. від розгляду цивільної справи № 136/2162/16-ц.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 29.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 21.12.2023 без змін.

Судовий розгляд неодноразово відкладався через неявку в судове засідання позивача ОСОБА_1 , яка в установленому законом порядку повідомлялася про дату, час та місце проведення судового розгляду за адресою, зазначеною позовній заяві, а також у клопотаннях та заявах, поданих до суду.

При цьому, від позивача ОСОБА_1 протягом перебування цивільної справи № 136/2162/16-ц в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області надходила численна кількість клопотань та заяв, частина яких уже вирішувалася судом.

Жодного разу в судові засідання до Вінницького районного суду Вінницької області позивач ОСОБА_1 не з`являлася.

Заяви про розгляд клопотань та заяв або цивільної справи № 136/2162/16-ц за відсутності позивача ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.

Після надходження до Вінницького районного суду Вінницької області цивільної справи № 136/2162/16-ц та прийняття її до провадження від позивача ОСОБА_1 неодноразово надходили заяви та клопотання про відкладення розгляду справи, про зупинення провадження, а також про зняття з розгляду справи, а саме: 07.11.2023, 20.11.2023, 13.12.2023, 18.12.2023, 15.02.2024, 06.03.2024, 11.03.2024.

В судове засідання 08.04.2024 позивач ОСОБА_1 знов не з`явилася, хоч повідомлялася про дату, час та місце проведення судового розгляду в установленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за адресою, зазначеною позовній заяві, а також у клопотаннях та заявах, поданих нею до суду.

В судове засідання 23.04.2024 позивач ОСОБА_1 також не з`явилася, хоч повідомлялася про дату, час та місце проведення судового розгляду в установленому законом порядку, причини неявки суд не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавала.

Інші учасники справи в судове засідання 23.04.2024 також не з`явилися, хоч повідомлялися про дату, час та місце проведення судового розгляду в установленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_2 у поданих до суду 04.12.2023 запереченнях просив розгляд справи здійснювати за його відсутності у зв`язку з поганим станом здоров`я.

Відповідач ОСОБА_3 попередньо через канцелярію суду подала заяву, у якій просить судове засідання проводити за її відсутності, позовні вимоги не визнає, клопотання відсутні.

Третя особа приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Ю.В. попередньо подала до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити без її участі, щодо задоволення позову заперечує у повному обсязі.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Будь-які інші заяви чи клопотання від учасників справи не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає за можливе провести судове засідання 23.04.2024 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши матеріали цивільної справи № 136/2162/16-ц, суд дійшов такого висновку.

13.12.2023 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зняття з розгляду справи № 136/2162/16-ц на виконання Рекомендацій Ради Суддів щодо роботи суддів в умовах воєнного стану.

15.02.2024 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі, оскільки на даний час відсутнє рішення суду щодо кримінального правопорушення, яке внесено до ЄРДР за №42021022110000004, та кримінального правопорушення, яке внесено до ЄРДР за №42021022110000026. Тому просить задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 136/2162/16-ц у зв`язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення іншої справи, враховуючи те, що обставини, які мають бути встановлені в кримінальних провадженнях, не можуть бути встановлені цим судом самостійно.

11.03.2024 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 136/2162/16-ц у зв`язку з хворобою.

Щодо клопотань позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 136/2162/16-ц на виконання Рекомендацій Ради Суддів щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, у зв`язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення іншої справи та у зв`язку з хворобою позивача суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справиупродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§57 рішення у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» від 28.05.1985, §96 рішення у справі «Krombach v. France» від 13.02.2001).

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 01.03.2002).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Беллет проти Франції» від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998).

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Суд зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а повинен дотриматися розумності тривалості судового провадження.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Суд, проаналізувавши доцільність та ймовірні наслідки зупинення провадження у даній справі, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, відсутністю можливості встановлення конкретної дати його завершення, дійшов висновку, що зупинення провадження у даній справі може призвести до затягування строків розгляду справи, яка й так з 2016 року перебуває на розгляді в багатьох судах Вінницької області.

Судом також враховано, що Вінницька область, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, не відноситься/не відносилося до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є/були тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 зазначається про неможливість розгляду цієї справи до вирішення кримінальних проваджень.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено (такий висновок зроблено Верховним Судом у справі № 61-1399ск21).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.253ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За змістом вказаної норми зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, викликається необхідністю встановлення у судовому рішенні по іншій справі фактів, які мають значення для даної справи.

В пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 роз`яснено, що, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме: неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

При цьому межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.

Позивачем ОСОБА_1 не обґрунтованота незазначено мотивівнеможливості розглядуданої справи до набрання законної сили судових рішень у кримінальних провадженнях, не вказано обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у даній справі виключає можливість на підставі доказів, які є в матеріалах справи, самостійно встановити наявність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Щодо зупинення розгляду даної справи у зв`язку з хворобою позивача варто зазначити, що позивачем ОСОБА_1 не надано жодного доказу, який підтверджує неможливість позивача станом на даний час брати участь у судових засіданнях з розгляду даної справи та наявність у неї хвороби, яка б перешкоджала розгляду справи.

Тому усі клопотання позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 136/2162/16-ц задоволенню не підлягають.

При цьому, статтею 2 ЦПК Українипередбачено, щозавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленомуЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зістаттею 128 ЦПК України,суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 130 ЦПК Українипередбачено, щоу випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ятастатті 223 ЦПК України).

Відповідно доп.3ч.1ст.257ЦПК України,суд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України, є саме повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

Позивач має бути належно і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого (відразу після першого) судових засідань, в які він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже,навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 759/6512/17), від 07.12.2020 (справа № 686/31597/19), від 20.01.2021 (справа № 450/1805/18), від 28.03.2023 (справа № 711/7486/19).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 (справа № 9901/278/21).

У справі «Цихановський проти України» (рішення від 06.09.2007) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови длятого, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати,чи відкласти судове засідання заклопотанням сторін,а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно зі статтями43,44 ЦПК України,учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 (справа № 558/9/18).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свободпокликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людиниу справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 (справа № 757/23967/13-ц).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що безпідставне відкладення розгляду справи призводить до тяганини і порушення встановлених законом строків розгляду цивільних справ.

Після надходження даної цивільної справи до Вінницького районного суду Вінницької області позивач ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не з`являлася, хоч про всі судові засідання повідомлялася у встановленому законом порядку. Провадження у даній справі відкрито ще у 2016 році. Тому, враховуючи вищевикладене, а також повторну неявку позивача ОСОБА_1 в судове засідання без поважних причин, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку в спадковому майні слід залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача, яка належним чином повідомлена про день, час та місце судового розгляду.

Частиною другоюстатті 257 ЦПК Українипередбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 247, 257, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Врублевська Юлія Василівна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на частку в спадковому майні залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА