Ухвала

від 18.04.2024 по справі 761/14603/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14603/22

Провадження № 2/761/1563/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Ганущака А.М.

представника відповідача: Сиверин Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про прийняття заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Каплі Аліни Степанівни про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якої позивач просила суд:

1.стягнути з відповідача 1 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача ОСОБА_2 залишок страхового відшкодування в сумі 75 926,34 грн.;

2.стягнути з відповідача 2 ТОВ «ТК «Смарт Логістік» на користь позивача ОСОБА_2 різницю між лімітом відшкодування та загальною вартістю шкоди в сумі 21 140,09 грн.

3.стягнути з відповідача 3 ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 морально шкоду в сумі 20 000,00 грн., витрати на проведення звіту №68/63.04.22 від 13.04.2022 в сумі 3000,00 грн. та витрати на дефектування пошкоджень в автомобілі в сумі 624,00, що разом 23 624,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.09.2022 року прийнято до розгляду і відкрито провадження за вказаною позовною заявою. Розгляд справи вирішено проводити порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

19.02.2024 (Вхід № 16411) до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Каплі Аліни Степанівни про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог відповідно до якої сторона позивача просила суд:

1.стягнути з відповідача 1 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача ОСОБА_2 залишок страхового відшкодування в сумі 9346,80 грн., пеню в сумі 13 300,68 грн., 3 % процентів в сумі 510,78 грн., інфляційне збільшення боргу в сумі 1912,18 грн., що разом: 25 070,44 грн.

2.стягнути з відповідача 2 ТОВ «ТК «Смарт Логістік» на користь позивача ОСОБА_2 різницю між страховою виплатою та загальною вартістю шкоди в сумі 91 301,77 грн.

3.стягнути з відповідача 3 ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 морально шкоду в сумі 20 000,00 грн., витрати на проведення звіту №68/63.04.22 від 13.04.2022 в сумі 3000,00 грн. та витрати на дефектування пошкоджень в автомобілі в сумі 624,00, що разом 23 624,00 грн.

В судовому засіданні 18.04.2024 року на обговорення поставлено питання щодо прийняття вищевказаної заяви позивача.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.

Відповідачі Приватне акціонерне товариство страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про місце дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Сиверин Я.В. заперечувала щодо прийняття вказаної заяви.

Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи на підтримання заяви та заперечення щодо підстав для прийняття вказаної заяви , суд приходить до наступних висновків.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, згідно даної заяви представника позивача про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, представником позивача зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування з відповідача 1та заявлено нові вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат і надано нову редакцію позову із зміненими позовними вимогами

При цьому, зміст нової редакції позовної заяви не є ідентичним з первісним позовом і фактично містить нові обґрунтування позову в частин нових позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог та нової редакції позовної заяви представник позивача фактично подав нову редакцію позову, виклавши нові обґрунтування позову.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.

Оскільки за своїм змістом у новій редакції позовної заяви позивачем викладено нові обґрунтування позовних вимог, а також викладені нові позовні вимоги взагалі, яких в первісному позові не було, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту та нових обґрунтувань, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

відмовити в прийнятті та повернути позивачу ОСОБА_2 заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 22.04.2024.

Суддя: