Рішення

від 08.09.2010 по справі 2-4966/2010

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2- 4966/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И  

08.09.2010 року                 Хортицький районний суд  м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді - Панкеєва О.В.

при секретарі         - Веретельник К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання дій неправомірними , зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної допомоги дітям війни,

В С Т А Н О В И В :

                   30.08.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФ України в Хортицькому районі м. Запоріжжя, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом – Закон №2195-IV від 18 листопада 2004 року) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте УПФУ не виконує вимоги закону, відмовивши у перерахунку, тому вимагає визнати відмову неправомірною та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити їй  за період з 09 .07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по  теперішній час   з урахуванням підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком. У позові зазначено, що позивач   просить розглянути справу без його  участі.

Представник відповідача УПФ в Хортицькому  районі  в судове засідання не з’явився , надав довідку про розмір виплачених сум позивачу як дитині війни, заперечень не надав, про час розгляду справи був повідомлений завчасно.

 Відповідно до частини 2 ст. 197 ЦПК України  у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

  Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши надані докази, вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню на  підставі наступного.

               В судовому засіданні встановлено, що позивач, є громадянином України, якій до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, отже відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і в силу ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ за 2006 та 2007 рік щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії не сплачувало, а з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2008 року сплачувало в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року по 22 травня 2008 року – 48 грн. 10 коп., а починаючи з 22 травня 2008 року згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 в розмірі 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп. та з 01 жовтня 2008 року по теперішній час – 49 грн. 80 коп., тобто у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

    Позивач  звернувся з заявою до УПФ у Хортицькому районі про нарахування недоплаченої щомісячної допомоги дітям війни за період з 01.01.2006 року.

            Відповіддю УПФ у Хортицькому районі на її заяву було відмолено у перерахунку нарахування недоплаченої щомісячної допомоги дітям війни за період з 01.01.2006 року та зазначено, що УПФ проводить нарахування відповідно бюджетного фінансування та Постанови КМ України від 24.10.2007 року № 1261.

              З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ за 2006 та 2007 рік щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії не сплачувало, а з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2008 року сплачувало в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року по 22 травня 2008 року – 48 грн. 10 коп., а починаючи з 22 травня 2008 року згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 в розмірі 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп. та з 01 жовтня 2008 року по теперішній час – 49 грн. 80 коп., тобто у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №3235-IV дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року було зупинено на 2006 рік. Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV пункт 17 ст.77 Закону №3235-IV від 20 грудня 2005 року виключено та відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року. У статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» визначено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році державою не було визначено порядок нарахування та виплати «дітям війни» 30% надбавки до пенсії відповідно до ч.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Водночас, щодо такого права на період 2007 року, то п.12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік ” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” на 2007 рік.

              Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік ” з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

          Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         Отже у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач зобов’язаний був нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції закону від 18.11.2004 року.

              Аналогічні правовідносини склалися і в 2008 році.

            Протягом 2008 року відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону від 28.12.2007 року №107- VI та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".  

               Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

             Отже до набрання законної сили рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року були відсутні, оскільки зазначене рішення не мало зворотної дії, однак підстав не здійснювати перерахунок на наступний період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач не мав.  

           За період 2009 року, та по час винесення судового рішення  дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” у вказаному році не була обмежена у дії.  

             Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" є підзаконним нормативним актом і не повинна була застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу та відповідно до ст. 8 ЦПК України судом застосовуються до спірних правовідносин Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

              Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком.

             Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. Відповідно до ст. 8 ЦПК України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). За таких обставин положення ч.3 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Суд вважає, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.  

            Таким чином,  необхідність при обрахуванні підвищення пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, є правомірним, враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

              Виходячи з вищевикладеного суд вважає,  що УПФ порушило права позивача, щодо невиконання вимог  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", наданого  відповідачем заперечення від 09.09.2010 року, тому вимоги  позивача про  зобов’язання відповідача перерахувати і виплатити позивачеві передбачену законом щомісячну соціальну допомогу за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року,  2009 рік, та по  час звернення до суду підлягають  задоволенню.

    Відповідно до ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає справу у межах вимог, заперечень та доказів наданих сторонами.    

               Обираючи спосіб захисту прав позивача, суд враховує, що він не наділений правом на призначення та визначення розміру грошового утримання судді замість суб'єкту владних повноважень УПФ, ці дії відносяться до виключної компетенції суб'єкту владних повноважень - відповідачів.

    Згідно до вимог ст. 16 ЦПК України спосіб захисту, суд визнає незаконним дії чи бездіяльність органу держаної влади та поновлює у правах, тобто застосовувати спосіб захисту з метою повного захисту прав, свобод чи інтересів особи, про захист яких вона просить, тобто зобов’язую виконати свої обов’язки по перерахунку доплати.

 Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача   підлягають задоволенню, оскільки позивачеві за зазначений період не було нараховані та виплачено надбавку до пенсії як дитині війни.   У зв'язку з цим дії відповідача суд розцінює як  неправомірні  та вважає за необхідне зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок та виплатити позивачу недоплачену суму допомоги за період з 09 .07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по час звернення до суду.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст . 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 88, 208-209, 212-218 ЦПК   України, суд,  

                        ВИРІШИВ :

    Позов  задовольнити.

      Визнати відмову  управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1  підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 .07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.08.2010 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірною.

               Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області  здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.08.2010 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Рішення може бути оскаржена до Запорізького  апеляційного суду протягом десяти днів з дня оголошення рішення через Хортицький районний суд Запорізької області.

Суддя: