Рішення

від 23.03.2010 по справі 2-4966/2010

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29

№2-4966

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону в інтересах головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 27 липня 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми боргу. Позивач в своєму позові, а його представник в ході судового засідання посилалися на те, що відповідач в 2003 року подав до податкової інспекції податкову декларацію і повинен був все правильно вказати та заплатити на користь держави податки. Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у загас за пунктом 67 підпункту «б» (за станом здоров`я) « Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України» та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31 жовтня 2005 року № 253 з 31 жовтня 2005 року підполковник ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і всіх видів забезпечення. 21 листопада 2005 року відповідач звернувся до Жовтневого РВК м. Дніпропетровська з відповідною заявою щодо нарахування йому надбавки до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і надав необхідні документи для нарахування вказаної надбавки. При цьому, ОСОБА_1 зобов`язався при працевлаштуванні на роботу та зміні обставин, які впливають на підстави виплати надбавки повідомити про це в 3-х денний строк до органів військового управління. В період з 1 грудня 2005 року по 31 березня 2008 року на підставі наданих ОСОБА_1 документів, останній щомісячно отримував надбавку до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, що має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї. Разом з тим, перевіркою встановлено, що наказом директора ТОВ «Фірма Торговельний дім «Маркет груп»» від 12 вересня 2006 року № 378-к з 12 вересня 2006 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду начальника адміністративно-господарської частини департаменту господарської діяльності та працює там до теперішнього часу і щомісячно отримує заробітну плату. Таким чином, в період з 12 вересня 2006 року по 31 березня 2008 року відповідач достовірно знаючи, що не має права на отримання надбавки до пенсії, як пенсіонер, який має на утриманні непрацездатного члена родини діючи в порушення вимог ст. ст. 16, 63 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не повідомляв посадових осіб Жовтневого РВК та Дніпропетровського ОВК про своє працевлаштування та за вказаний період незаконно отримав вказану надбавку до пенсії у розмірі 3 658 грн. 50 коп., чим заподіяв державі шкоду на вказану суму. Борг не погашено. Просив стягнути з відповідача на користь держави вказану суму боргу з урахуванням вже погашеної суми, задовольнивши позов в повному обсязі.

Представник головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовні вимоги прокурора підтримав в повному обсязі, підтвердивши все викладене в позові і наполягав на задоволенні вказаного позову в повному обсязі. В судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника вказаної зацікавленої особи згідно ст. 169 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що фактичні обставини відповідають дійсності, в нього дійсно борг у вказаній представником позивача сумі є, але він почав його погашати в добровільному порядку, на сьогодні предмету спору немає. Вважає позовні вимоги безпідставними і просив в їх задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача і відповідача, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , що мешкає за адресою АДРЕСА_1 , як пенсіонер Збройних Сил України отримував надбавку до пенсії.

Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Це право органів прокуратури закріплене також ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 45 ЦПК України, згідно яких у випадках встановлених законом, прокурор звертається до суду з заявами про захист прав та законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Проведеною військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону прокурорською перевіркою додержання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 (РВК) та Дніпропетровського обласного військового комісаріату вимог Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що 15 жовтня 2005 року наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 435 підполковник ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у загас за пунктом 67 підпункту «б» (за станом здоров`я) «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України» та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31 жовтня 2005 року № 253 з 31 жовтня 2005 року підполковник ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і всіх видів забезпечення.

21 листопада 2005 року підполковник запасу ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого РВК м. Дніпропетровська з відповідною заявою щодо нарахування йому надбавки до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і надав необхідні документи для нарахування вказаної надбавки. При цьому, ОСОБА_1 зобов`язався при працевлаштуванні на роботу та зміні обставин, які впливають на підстави виплати надбавки, повідомити про це в 3-х денний строк до органів військового управління.

В період з 1 грудня 2005 року по 31 березня 2008 року на підставі наданих ОСОБА_1 документів, останній щомісячно отримував надбавку до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, що має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Торговельний дім «Маркет груп»» від 12 вересня 2006 року № 378-к з 12 вересня 2006 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду начальника адміністративно-господарської частини департаменту7 господарської діяльності та працює там до теперішнього часу і щомісячно отримує заробітну плату.

Відповідно до вимог от. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, не працюють та утримують непрацездатних членів сім`ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника нараховується надбавка на кожного непрацездатного члена сім`ї в розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України «Про пенсійне забезпечення» для відповідної категорії непрацездатних.

Таким чином, в період з 12 вересня 2006 року по 31 березня 2008 року ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що не має права на отримання надбавки до пенсії, як пенсіонер, який має на утриманні непрацездатного члена родини діючи в порушення вимог ст. ст. 16, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не повідомляв посадових осіб Жовтневого РВК та Дніпропетровського ОВК про своє працевлаштування та за вказаний період незаконно отримав вказану надбавку до пенсії у розмірі 3 658 грн. 50 коп., чим заподіяв державі шкоду на вказану суму.

Викладені обставини підтверджуються копією розрахунку пенсії ОСОБА_1 , копією заяви відповідача щодо нарахування останньому вказаної вище надбавки, заявами ОСОБА_1 про прийняття його на роботу, витягом з наказу директора ТОВ «Фірма Торгівельний дім «Маркет груп» про прийняття ОСОБА_1 на роботу, розрахунком завданих збитків з головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.

ОСОБА_1 добровільно відшкодувати заподіяну шкоду державі у розмірі 3 658 грн. 50 коп., відмовився. А почав це робити лише після того, як позивач звернувся з позовом до суду про стягнення боргу.

Згідно вимог ст. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, які вчиняються у відносинах між ними або державою. Згідно п. 1 положення «Про пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, пенсійним фонд України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування. Як орган виконавчої влади пенсійний фонд України є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до п. З положення «Про пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року №12]/2001 одним із основних завдань пенсійного фонду України є удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України, згідно п. 15 в редакції Указу Президента України № 576/2002 від 22 червня 2002 року здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах. Відповідно до п. 15 зазначеного положення головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровської області є державною установою, яка будується на засадах централізованого керівництва, тобто підпорядкованості зверху до низу у відповідності з їх організаційною структурою.

З 1 січня 2007 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522, призначення і виплата пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснює головне управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області. У зв`язку з чим, збиток, який спричинений головному управлінню пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у зв`язку з незаконної виплатою надбавки до пенсії на непрацездатних членів родини ОСОБА_1 - це безпосередній збиток державі.

Згідно вимог п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Згідно ст. 2 ч. 1 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21 січня 1993 року «Про державне мит» (зі змінами та доповненнями від 17 січня 2006 року), державне мито справляється із позовних заяв, при поданні яких сплачуються витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Відповідно до ст. 4 ч. ЗО Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21 січня 1993 року «Про державне мито» (зі змінами та доповненнями від 17 січня 2006 року) Генеральна прокуратура України та її органи за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до п.15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року 7-93 державні податкові інспекції звільнені від сплати державного мита.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно позивача по сплаті вказаного боргу, а позивач це (наявність боргу) довів, твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов`язань є припущенням, а сплачена сума не погашає всієї суми боргу.

Не може суд прийняти до уваги позицію відповідача стосовно не визнання боргу і не сплати суми боргу в повному обсязі, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджується.

При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не погашену суму боргу в сумі 2709 грн. 06 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн., в задоволенні решти позовних вимог про стягнення суми слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 55, 121, 124 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області борг в сумі 2709 грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя -