Ухвала

від 29.04.2024 по справі 755/6045/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6045/24

Провадження №: 1-кс/755/1356/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючої слідчої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024010000000010 від 11 січня 2024 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Уржум Кіровської області, російської федерації, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024010000000010 від 11 січня 2024 року року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що у період 19-22 лютого 2014 року, російська федерація (далі - рф), використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та російською федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 та Федеральним Законом рф № 42-ФЗ від 02.03.1999), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду рф проросійських політичних та інших організацій та об`єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним рф результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу рф території АР Крим і міста Севастополя на правах суб`єктів федерації.

Таким чином, з 20 лютого 2014 року рф як держава-агресор, здійснила окупацію території України - півострова Крим із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.

З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу рф, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом рф було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Республіки Крим.

Так, 24 лютого 2022 року, у зв`язку з відкритим військовим вторгненням рф в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення військового стану в Україні» №2002-ІХ від 24.02.2022 та строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.

Досудовим розслідуванням встановлені фактичні дані про те, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи факт окупації Автономної Республіки Крим з боку рф, з метою завдання шкоди Україні, зокрема обороноздатності, державній та економічній безпеці України, з власної ініціативи, добровільно, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - півострові Крим, поблизу села Оленівка , здійснив передачу у користування матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а саме земельні ділянки для встановлення пересувних радіолокаційних станцій, зенітно-ракетних комплексів, які працювали на шкоду України та готельного комплексу для розміщення та забезпечення військовослужбовців рф.

Встановлено, що 20.04.2012 у ОСОБА_4 виникло право власності на нерухомість в Автономній Республіці Крим (далі - АРК), зокрема в селі Оленівка Чорноморського району (найзахідніший населений пункт не лише мису/півострову Тарханкут, а й усього Криму з населенням близько 1500 осіб) у вигляді житлового будинку, готелю на 100-150 ліжко-місць, що знаходиться за адресами: АДРЕСА_3 .

У подальшому, вищевказане майно 29.07.2013, на підставі договору купівлі-продажу № 2645, перейшло формально у власність дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та дочки - ОСОБА_8 . Однак, дохід від здійснення підприємницької діяльності та управління комплексом здійснювалось виключно ОСОБА_4 .

Упродовж березня-квітня 2014 року ОСОБА_4 брав активну і безпосередню участь у так званому референдумі, агітуючи жителів Криму йти на референдум та голосувати за приєднання півострову до росії. Так, під проводом ОСОБА_4 , який, був одним з керівників секти «Анастасійці», всі члени вказаної общини, «дружно» ходили на мітинг в підтримку держави-окупанта, а в подальшому і на референдум.

Як наслідок, після лютого 2014 року вся діяльність ОСОБА_4 була спрямована на підтримку політики російської федерації в Криму та її укорінення серед місцевого населення шляхом відкритого пропагування ідеології, економічної підтримки держави-окупанта (шляхом сплати податків до бюджету республіки Крим як суб`єкта рф) та її правлячої партії, у тому числі незаконно призначеного керівництва на місцевому рівні.

Так, ОСОБА_4 08.07.2019 отримав право на користування (оформлено право власності відповідно до законодавства рф) земельною ділянкою, кадастровий номер 0125687800:06:001:0317, площею приблизно 80 га, що знаходиться поблизу села Оленівка Чорноморського району АР Крим та розташована між мисом Тарханкут та мисом Джангуль, з метою розвитку сільськогосподарського бізнесу.

Приблизно в серпні-листопаді 2022 року (точну дату не встановлено), ОСОБА_4 , активно підтримуючи рішення та дії держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, безкоштовно передав вказану земельну ділянку для військових потреб військовим підрозділам рф.

У вказаний період часу, військовослужбовцями армії рф, на земельній ділянці були встановлені пересувні радіолокаційні станції, зенітно-ракетні комплекси, засоби радіолектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР), які працювали на шкоду державі Україна.

Крім того, ОСОБА_4 , упродовж 2022 року (точну дату не встановлено) продовжуючи злочинні дії направлені на завдання шкоди Україні, з метою облаштування та належного функціонування військової техніки та безперебійного електроживлення, за власні кошти завіз на земельну ділянку (кадастровий номер 0125687800:06:001:0317) щебінь для потреб військових, а також допоміг провести електроенергію.

Також, у серпні-вересні 2022 року (точну дату не встановлено) ОСОБА_4 , з метою сприяння, надання матеріальної допомоги, вираження солідарності з діями та рішеннями держави-агресора, збройних формувань держави-агресора, висловлення симпатії їм, розмістив особовий склад військовослужбовців рф, в кількості близько 10-15 чоловік, у власному готелі ( АДРЕСА_2 , де харчував їх також за власні кошти.

Метою діяльності ОСОБА_4 є заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

При цьому вся господарська діяльність, здійснювана ОСОБА_4 в умовах окупації проводилася у тісній взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, а виручені грошові кошти, в своїй основній частині, йшли на фінансування окупаційної влади та її війська.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - пособництві державі-агресору, умисних діях, спрямованих на допомогу державі - агресору, збройним формуванням, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора та її збройним формуванням.

25 березня 2024 року складено повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У зв`язку з перебуванням ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру йому вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме, шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (№ 61 (7721) від 23 березня 2024 року, № 63 (7723) від 27 березня 2024 року) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 21 березня 2024 року та 26 березня 2024 року.

Однак, останній на виклик не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав. У зв`язку із викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що останній переховується від органу досудового розслідування та суду.

Повідомлення про підозру ОСОБА_4 особисто не вручено, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень .

У зв`язку з тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, 27 березня 2024 року ОСОБА_4 оголошено у розшук.

Відповідно до вимог ч. 6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Вказане підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також, використовуючи знайомство та різноманітну залежність від нього свідків по даному провадженню, перебування значної частини свідків на окупованій російською федерацією частині території України, ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для життя і здоров`я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань.

Вказане підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КК України, а саме: підозрюваний може незаконно впливати на свідків.

Вказані обставини, а також те, що ОСОБА_4 здійснює діяльності у взаємодії з державою-агресором спрямовану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (злочин, який, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, вказують на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та свідчать про те, що він переховується від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків чи продовжувати вчинення злочину, у якому підозрюється, а також іншим чином перешкоджати розслідуванню кримінального правопорушення.

З урахуванням неможливості запобігання вищенаведеним ризикам у інший спосіб, ніж обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не вбачається.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив його задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке ступенем тяжкості відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, тому існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, повідомив, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у режимі відеоконференції заперечував проти задоволення клопотання, через недоведеність факту повідомлення про підозру ОСОБА_4 , оскільки підозрюваний не зобов`язаний слідкувати за інформацією на сайті Офісу Генерального прокурора та газеті «Урядовий кур`єр», та необґрунтованість ризиків. Додатково зазначив, що місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 йому не відоме.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився. Викликався шляхом публікації судової повістки у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та на сайті Дніпровського районного суду міста Києва.

Відтак, згідно положень ч. 8 ст. 135 КПК України, підозрюваний ОСОБА_4 вважається особою, яка належним чином повідомлена про виклик.

За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.

Слідчою суддею встановлено, що згідно постанови першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_9 від 26 січня 2024 року, підслідність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024010000000010 від 11 січня 2024 року визначено за слідчим управлінням ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Як вбачається з долученої до матеріалів клопотання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слідче управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим знаходиться за адресою: вул. Юрія Поправки, 14-А, м. Київ (а.с. 120). Відтак, клопотання подано за правилами підсудності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

25 березня 2024 року складено та погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження, прокурором вживались заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України, вказаної вище підозри. Захиснику ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру 25 березня 2024 року.

Разом з тим, органом досудового розслідування у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» 23 березня 2024 року (№ 61 (7721), 27 березня 2024 року (№ 63 (7723), та 21 березня 2024року, 26 березня 2024 року на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора розміщувались повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_4 для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.

Постановою від 27 березня 2024 року ОСОБА_4 оголошено у розшук, проведення якого доручено Головному управлінню СБУ в АР Крим.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання у межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_4 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10 січня 2024 року з додатками; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.02.2024 з додатками; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05 лютого 2024 року з додатками; відповіддю на доручення прокурора від 28 березня 2024 року; повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Разом з тим, слідча суддя вважає доведеними наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, на виклики слідчого, прокурора та суду не з`являється та наразі переховується від органів досудового розслідування, також, використовуючи знайомство та різноманітну залежність від нього свідків по даному провадженню, перебування значної частини свідків на окупованій російською федерацією частині території України, ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для життя і здоров`я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, чи продовжувати вчинювати інші кримінальні правопорушення, а також іншим чином перешкоджати розслідуванню даного кримінального правопорушення.

Зважаючи на викладене, слідча суддя приходить до висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов`язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Окрім цього, суд звертає увагу на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, таким запобіжним заходом є тримання під вартою.

У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається. (ч. 4 ст. 197 КПК України)

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Враховуючи наведене, слідча суддя дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , упорядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

На підставі наведеного та, керуючись ст. 131, 132, 176 -178, 183, 193, 194, 197, 309 слідча суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024010000000010 від 11 січня 2024 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України- задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення суми застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1