Ухвала
від 01.05.2024 по справі 755/6045/24
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6045/24

Провадження №: 1-кс/755/1624/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" травня 2024 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024010000000010 та додані до нього матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

30.04.2024 року прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42024010000000010, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024010000000010 від 11.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

У період 19-22 лютого 2014 року, РФ, використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та РФ (ратифікований Законом України №13/98-ВР від 14.01.1998 та Федеральним Законом РФ № 42-ФЗ від 02.03.1999), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об`єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб`єктів федерації.

Таким чином, з 20.02.2014 року РФ як держава-агресор, здійснила окупацію території України - півострова Крим із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.

З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу РФ, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Республіки Крим.

Так, 24.02.2022, у зв?язку з відкритим військовим вторгненням РФ в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення військового стану в Україні» №2002-ІХ від 24.02.2022 року та строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.

Досудовим розслідуванням встановлені фактичні дані про те, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи факт окупації Автономної Республіки Крим з боку РФ, з метою завдання шкоди Україні, зокрема обороноздатності, державній та економічній безпеці України, з власної ініціативи, добровільно, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - півострові Крим, поблизу села Оленівка , здійснив передачу у користування матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а саме земельні ділянки для встановлення пересувних радіолокаційних станцій, зенітно-ракетних комплексів, які працювали на шкоду України та готельного комплексу для розміщення та забезпечення військовослужбовців РФ.

Встановлено, що 20.04.2012 року у ОСОБА_4 виникло право власності на нерухомість в Автономній Республіці Крим (далі - АР Крим), зокрема в селі Оленівка Чорноморського району (найзахідніший населений пункт не лише мису/півострову Тарханкут, а й усього Криму з населенням близько 1500 осіб) у вигляді житлового будинку, готелю на 100-150 ліжко-місць, що знаходиться за адресами: АДРЕСА_1 , 12, 18, в АДРЕСА_2 .

У подальшому, вищевказане майно 29.07.2013 року, на підставі договору купівлі-продажу № 2645, перейшло формально у власність дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та дочки - ОСОБА_7 . Однак, дохід від здійснення підприємницької діяльності та управління комплексом здійснювалось виключно ОСОБА_4 .

Упродовж березня-квітня 2014 року ОСОБА_4 брав активну і безпосередню участь у так званому референдумі, агітуючи жителів Криму йти на референдум та голосувати за приєднання півострову до РФ. Так, під проводом ОСОБА_4 , який був одним з керівників секти «Анастасійці», всі члени вказаної общини, «дружно» ходили на мітинг в підтримку держави-окупанта, а в подальшому і на референдум.

Як наслідок, після лютого 2014 року вся діяльність ОСОБА_4 була спрямована на підтримку політики РФ в Криму та її укорінення серед місцевого населення шляхом відкритого пропагування ідеології, економічної підтримки держави-окупанта (шляхом сплати податків до бюджету республіки Крим як суб`єкта РФ) та її правлячої партії, у тому числі незаконно призначеного керівництва на місцевому рівні.

Так, ОСОБА_4 08.07.2019 року отримав право на користування (оформлено право власності відповідно до законодавства РФ) земельною ділянкою, кадастровий номер 0125687800:06:001:0317, площею приблизно 80 га, що знаходиться поблизу села Оленівка Чорноморського району АР Крим та розташована між мисом Тарханкут та мисом Джангуль, з метою розвитку сільськогосподарського бізнесу.

Приблизно в серпні-листопаді 2022 року (точну дату не встановлено), ОСОБА_4 , активно підтримуючи рішення та дії держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, безкоштовно передав вказану земельну ділянку для військових потреб військовим підрозділам РФ.

У вказаний період часу, військовослужбовцями армії РФ на земельній ділянці були встановлені пересувні радіолокаційні станції, зенітно-ракетні комплекси, засоби радіолектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР), які працювали на шкоду державі Україна.

Крім того, ОСОБА_4 , упродовж 2022 року (точну дату не встановлено) продовжуючи злочинні дії направлені на завдання шкоди Україні, з метою облаштування та належного функціонування військової техніки та безперебійного електроживлення, за власні кошти завіз на земельну ділянку (кадастровий номер 0125687800:06:001:0317) щебінь для потреб військових, а також допоміг провести електроенергію.

Також, у серпні-вересні 2022 року (точну дату не встановлено) ОСОБА_4 , з метою сприяння, надання матеріальної допомоги, вираження солідарності з діями та рішеннями держави-агресора, збройних формувань держави-агресора, висловлення симпатії їм, розмістив особовий склад військовослужбовців РФ, в кількості близько 10-15 чоловік, у власному готелі ( АДРЕСА_2 , де харчував їх також за власні кошти.

Метою діяльності ОСОБА_4 є заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

При цьому вся господарська діяльність, здійснювана ОСОБА_4 в умовах окупації проводилася у тісній взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, а виручені грошові кошти, в своїй основній частині, йшли на фінансування окупаційної влади та її війська.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України - пособництві державі-агресору, умисних діях, спрямованих на допомогу державі - агресору, збройним формуванням, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора та її збройним формуванням.

25.03.2024 року складено повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

У зв`язку з перебуванням ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру йому вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (№ 61 (7721) від 23 березня 2024 року, №63 (7723) від 27 березня 2024 року) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 21 березня 2024 року та 26 березня 2024 року.

27.03.2024 року ОСОБА_4 оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам ГУ СБУ в АР Крим.

Санкція ч.1 ст.111-2 КК України передбачає конфіскацію майна як вид додаткового покарання.

У зв`язку з викладеним виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що на праві власності належить громадянину України ОСОБА_4 .

Документами, які підтверджують право власності на майно, що арештовується, є відомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Згідно даних реєстрів громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , належать:

- нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 98799 гривень, частка власності 1/1, реєстраційний номер майна - НОМЕР_3 , свідоцтво про право власності НОМЕР_4 від 01.06.2004 року;

- нежиле приміщення, склад фуражний за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 11400 гривень, частка власності 24/100, реєстраційний номер майна - 3319418, свідоцтво про право власності НОМЕР_5 від 05.10.2012.

Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження, та забезпечити конфіскацію майна як виду додаткового покарання.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.

Таким чином, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Крім того, з метою забезпечення арешту майна, запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна та забезпечення його схоронності, прокурор просить розглядати дане клопотання без повідомлення власника даного майна.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був належним чином повідомлений, надіслав на адресу суду заяву, в якій клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому.

Розгляд клопотання відбувався за відсутності власника майна відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом було встановлено, що 11.01.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України (кримінальне провадження №42024010000000010).

Клопотання подано прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 . У ньому зазначено підстави, у зв`язку з якими необхідно здійснити арешт майна та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положеннями ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, 25.03.2024 року органом досудового розслідування складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

У зв`язку з перебуванням ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру йому вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Санкцією ч.1 ст.111-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи вище викладені обставини, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.98, 167, 170-175, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024010000000010 - задовольнити.

Накласти арешт на майно власником якого є громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , а саме на:

- нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 98799 гривень, частка власності 1/1, реєстраційний номер майна - НОМЕР_3 , свідоцтво про право власності НОМЕР_4 від 01.06.2004 року;

- нежиле приміщення, склад фуражний за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 11400 гривень, частка власності 24/100, реєстраційний номер майна - 3319418, свідоцтво про право власності НОМЕР_5 від 05.10.2012, шляхом заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії.

Копію ухвали направити прокурору для виконання та публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора для відома власнику майна.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м.Києва ОСОБА_1

СудДніпровський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення01.05.2024
Оприлюднено10.05.2024
Номер документу118915176
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —755/6045/24

Ухвала від 21.08.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Лашевич Валерій Миколайович

Ухвала від 10.07.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Фрич Тетяна Вікторівна

Ухвала від 10.07.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Фрич Тетяна Вікторівна

Ухвала від 06.06.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Юрдига Ольга Степанівна

Ухвала від 30.05.2024

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Метелешко О. В.

Ухвала від 22.05.2024

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Метелешко О. В.

Ухвала від 27.05.2024

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Остапук Віктор Іванович

Ухвала від 01.05.2024

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Іваніна Ю. В.

Ухвала від 09.04.2024

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Федосєєв С. В.

Ухвала від 29.04.2024

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Мельниченко Л. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні