Ухвала

від 30.04.2024 по справі 921/574/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/574/20(500/642/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024

у справі № 921/574/20(500/642/19)

за позовом Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Головного управління ДПС у Тернопільській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в межах справи № 921/574/20

за заявою Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2024 Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 921/574/20(500/642/19) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2024 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 921/574/20 (500/642/19) залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: сплатити судовий збір у сумі 30 736,00 грн.

26.04.2024 до Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій заявлене клопотання про зменшення розміру судового збору та додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 4844,80грн.

Клопотання про зменшення судового збору мотивоване складним фінансовим станом через те, що боржник перебуває у стадії банкрутства. Враховуючи правові висновки Вероховного Суду , викладені в постанові від 24.04.2019 у справі №915/441/18 та №914/1723/15 від 11.03.2019 щодо застосування положення підпункту 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та надати можливість скаржнику сплатити судовий збір, що складає 200% ставки позовної заяви немайнового характеру.

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Утім скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (Провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2019 у справі № 915/441/18 щодо застосування норм підпункту 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяв у майнових спорах, стороною яких є боржник, оскільки він суперечить правовому висновку, викладеному у постанові від 03.03.2021 Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 905/1818/19, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункт 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 травня 2020 року у справі № 1340/3510/18 (пункти 77, 81), Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 05 липня 2019 року у справі № 826/17147/18 (пункти 17, 18) дійшли висновку, що спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 ЦК України є майном боржника.

Як вже неодноразово вказував Верховний Суд, нормами ГПК України визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду; логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду (Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 справа № 607/1662/21).

Отже, при вирішенні зазначеного питання підлягає врахуванню правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 905/1818/19. (Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 04/5026/803/2012(925/1421/19)).

Виходячи з викладеного, визначені судом ставки судового збору, які підлягають сплаті за подання касаційної скарги у даній справі є правильними та відповідають дійсним правовим позиціям Верховного Суду, а клопотання про зменшення сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного та керуючись статтею 4 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Дочірньому підприємству "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у задоволенні клопотання про зменшення сплати судового збору у справі № 921/574/20 (500/642/19).

2. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 921/574/20 (500/642/19) залишити без руху.

3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: доплатити судовий збір у розмірі 25891,20 грн.

4. Роз`яснити, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк