Ухвала

від 03.06.2024 по справі 921/574/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/574/20(921/420/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 (колегія суддів у складі: Матущак О.І. - головуючий, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)

та рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2023 (суддя Гевко В.Л.)

у справі № 921/574/20(920/420/22)

за позовом ОСОБА_1

до Дочірнього підприємства Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

за участю третіх осіб, які заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1). Відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; 2) Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України,

про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

в межах справи № 921/574/20

за заявою Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України''

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.03.2024 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2023 у справі №921/574/20(920/420/22) разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про проведення судового засідання за участю представників позивача в режимі відеоконференції.

Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення обґрунтування подання касаційної скарги з підстав, передбачених пп "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України та надання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

01.05.2024 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.04.2024 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (касаційну скаргу зі змінами та доповненнями), зазначивши обґрунтування подання касаційної скарги з підстав, передбачених пп "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України та надавши докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі).

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 15.04.2024 (з урахуванням того, що копія вказаної ухвали Верховного Суду отримана скаржником 19.04.2024) щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить суд поновити строк на касаційне оскарження, з посиланням на те, що повний текст апеляційної постанови від 22.02.2024 надійшов на адресу скаржника 04.03.2024, на підтвердження чого скаржником до касаційної скарги додано роздруківку відстеження поштового відправлення за номером 0600097329327).

Стосовно заявленого клопотання колегія судів вважає за необхідне зазначити, що скаржником строк на касаційне оскарження не було пропущено, виходячи з того, що повний текст оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 було виготовлено та підписано 04.03.2024, а з касаційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 25.03.2024, тобто в межах строку, встановленого положеннями ст. 288 ГПК України (з урахуванням приписів ст. 116 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

На момент звернення з позовом до суду ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлений у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Предметом позову у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, ціна позову складає 83865,00 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року (248100,00 грн).

В касаційній скарзі (зі змінами та доповненнями) ОСОБА_1 зазначає, що вказана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо розгляду справ про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною власністю. Також, виходячи із змісту касаційної скарги та враховуючи характер спірних правовідносин, справа має виняткове значення для учасника справи - ОСОБА_1 .

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, у зв`язку з чим наявні підстави для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 294 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

ОСОБА_1 у касаційній скарзі як на підставу для касаційного оскарження оскаржуваних судового рішення апеляційної інстанції зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.08.2018 у справі № 201/12550/16-ц, від 14.05.3019 у справі № 910/17274/17, від 28.04.2020 у справі № 552/1354/18 щодо добросовісного володіння майном у подібних правовідносинах (застосування приписів ст.ст. 328, 335, 344, 392 ЦК України).

Постанова Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2023 у справі 921/574/20(920/420/22), відповідно до вимог ч. 4 ст. 301 ГПК України підлягає перегляду за касаційною скаргою ОСОБА_1 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить розглядати справу 921/574/20(920/420/22) в загальному позовному провадженні за участю представників сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом ч. 1 ст. 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Предметом позову у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, ціна позову складає 83865,00 грн. Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року (248100,00 грн). Вказана сума позову визначена самостійно позивачем - ОСОБА_1 , як вбачається із позовної заяви від 07.09.2022, поданої до Господарського суду Тернопільської області.

Згідно з ч. 6 ст. 301 ГПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Отже, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій зазначеної статті, покладається на розсуд суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у вказаній нормі не міститься.

При цьому Верховний Суд також враховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема й в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції стосовно відсутності публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25.04.2002). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 756/5081/14-ц.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду створив учасникам процесу у справі № 921/574/20(920/420/22) належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.

До того ж питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.

Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 про розгляд касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2023 у справі № 921/574/20(920/420/22) у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи колегією суддів не встановлено, а скаржником у клопотанні не наведено переконливих доводів і не доведено, що розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи обмежить гарантовані статтями 6, 18 Конвенції права скаржника, то Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення поданого скаржником клопотання.

Враховуючи викладене, суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщення суду, оскільки справа 921/574/20(920/420/22) розглядається в письмовому порядку без повідомлення учасників провадження.

Керуючись статтями 8, 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 295, 301 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2023 у справі №921/574/20(920/420/22) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

2. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2023 у справі №921/574/20(920/420/22) у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

3. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у справі №921/574/20(920/420/22) в режимі відеоконференції поза приміщення суду.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20 червня 2024 року.

5. Витребувати з Господарського суду Тернопільської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 921/574/20(920/420/22).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков