Рішення

від 30.04.2024 по справі 757/38954/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38954/23-ц

пр. № 2-3985/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвиновій І. В.,

при секретарі судового засідання - Орел А. О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» про стягнення відшкодування майнової та компенсації моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 131 697, 89 грн, яка складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля - 120 197, 89 грн, вартості евакуації автомобіля - 7 000, 00 грн, вартості послуг експерта ФОП ОСОБА_5 - 4 500, 00 грн, та моральної шкоди - 110 000, 00 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування вказано, що внаслідок неякісно проведеного на СТО відповідача ремонту транспортного засобу Toyota Corolla (2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ), що належить позивачеві, двигун автомобіля став несправним, його використання стало неможливим. Авто було доставлено евакуатором на іншу станцію технічного обслуговування, де було проведено відновлювальний ремонт. Згідно із висновком звіту № 32/54.07.23 від 28 липня 2023 року, внаслідок неякісного ремонту, проведеного ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 120 197, 89 грн. Крім цього, позивач понесла збитки, пов`язані із оплатою евакуації автомобіля - 7 000, 00 грн і послугами експерта - 4 500, 00 грн. Також, у результаті незаконних дій відповідача позивачеві завдано моральну шкоду, яка виражається у додаткових емоційних переживаннях пов`язаних із зверненням до адвокатів за консультацією та даним позовом до суду. Вона перебувала на 28 тижні вагітності, моральні переживання з приводу незаконних дій відповідача призвели до того, що 26 липня 2023 року позивач в ургентному порядку була госпіталізована з болями внизу живота у КНП «Перинатальний центр м. Києва» з діагнозом істміко-цервікальна недостатність, де було надано лікування та проведено оперативне втручання в об`ємі - накладання циркулярного шва на шийку матки. Крім того, моральна шкода полягає у неможливості користуватися власним транспортним засобом протягом тривалого часу, необхідністю добиратись на роботу та до місця проживання на громадському транспорті, що є незвичним для позивача. Переживання, нервовий стрес, викликані порушенням ходу звичного життя призвели до погіршення здоров`я, порушення нормальних життєвих зв`язків. Компенсацію моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 110 000, 00 грн.

Представник відповідача у відзиві позов не визнав, заперечуючи проти задоволення його вимог, вказав, що Розділом 1 Звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 32/54.07.23 від 28 липня 2023 року встановлено мету оцінки, а саме визначення вартості матеріального збитку та вартість відновлювального ремонту завданого власнику КТЗ TOYOTA Corolla (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) в результаті неякісного ремонту силового агрегату, на дату оцінки КТЗ. Звітом про оцінку вартості матеріального збитку № 32/54.07.23 від 28 липня 2023 року не було поставлено визначення причин пошкодження двигуна КТЗ, що був об`єктом дослідження, та не було досліджено причинно-наслідкових зав`язків між результатами проведеного ремонту та пошкодженнями, що виникли чи можливістю проведеного ремонту стати причиною вказаних пошкоджень. В своєму роз`ясненні спеціаліста щодо Звіту № 32/54.07.23, експертом було вказано, що пошкодження двигуна сталися внаслідок неякісного ремонту, а саме, не усунення деформованої площини блоку двигуна. Як вбачається матеріалами справи, а саме позовною заявою позивача та доданих до неї матеріалів, при виконання робіт ФОП ОСОБА_6 , роботи, щодо здійснення ремонту блоку циліндрів не узгоджувались з позивачем та не проводились. Роботи проводились щодо ремонту головки блоку циліндрів, що є окремою деталлю двигуна. У роз`ясненні спеціаліста щодо Звіту №32/54.07.23 не містить в собі жодних доводів, підтверджень чи результатів досліджень, що б дозволили встановити причини та час виникнення деформації площини блоку двигуна, яка могла виникнути після ремонту КТЗ та бути причиною порушення правил експлуатації КТЗ та перегріву двигуна. На переконання сторони відповідача, необхідно зробити саме автотехнічну експертизу, адже автотоварознавче дослідження, що було проведено позивачем унеможливлює встановлення факту порушення стороною відповідача своїх зобов`язань, що призвело до нанесення матеріальної та моральної шкоди позивачу. За відсутності експертного висновку про підтвердження зв`язку між пошкодженням двигуна і проведеного ФОП ОСОБА_6 ремонту, на думку представника, доводи та вимоги позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 131 697, 89 грн безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також вказано, що позивачем не було вказано, які саме дії відповідача є незаконними та протиправними, також не було пояснено, які діючі законодавчі норми вони порушили. Також у зв`язку із тим, що відсутні будь-які підтвердження протиправної поведінки відповідача, наявності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, що призвели до моральних страждань позивача та діями відповідача, ремонтом головки блока циліндрів і пошкодженнями двигуна неможливо встановити первинний фактор, що вплинув на відчуття емоційних та моральних переживань. Тому такі твердження позивача та його вимоги про відшкодуванню моральної шкоди в розмірі 110 000, 00 грн сторона відповідача вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Від представника третьої особи у справі пояснення на позов та / чи відзив не надходили до суду.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

01 вересня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 05 вересня 2023 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

07 вересня 2023 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду у спрощеному провадженні з викликом сторін та третьої особи /а. с. 47-48/.

03 жовтня 2023 року ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, після заслуховування представників сторін, третьої особи, внесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про виклик і допит в якості позивача ОСОБА_7 /а. с. 43, 55/.

06 листопада 2023 року представник відповідача подав до суду клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, для встановлення істини у справі і підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженням двигуна автомобіля Toyota Corollа, проведеним ФОП ОСОБА_4 ремонтом, оскільки у роз`ясненнях спеціаліста щодо Звіту № 32/54.07.23, на які посилається позивач як на підставу позову, вказано, що пошкодження двигуна сталися внаслідок неякісного ремонту, а саме не усуненої деформованої площини блоку двигуна: відбувся прорив прокладки ГБЦ між другим та третім циліндром, через що охолоджуюча рідина заповнила циліндр і відбувся гідроудар, який спричинив обрив ланцюга ГРМ /а. с. 61/.

09 листопада 2023 року ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, після заслуховування представників сторін, третьої особи, внесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про виклик, для роз`яснення свого висновку і надання відповідей на питання суду та учасників справи, спеціаліста ФОП ОСОБА_5 /а. с. 43, 55/.

09 листопада 2023 року допитаний в якості свідка ОСОБА_7 - чоловік позивачки ОСОБА_3 /а. с. 11/ - надав суду покази, що до СТО відповідача їздив він, оскільки його дружина не мала можливості, а в автомобілі були проблеми з двигуном. В СТО свідок залишив транспортний засіб і певні деталі, згідно з наданим менеджером йому списком. У час, коли було визначено завершення ремонту, автомобіль не повернули, а повідомили, що треба ремонтувати головку блоку циліндра, на що свідок погодився, а після цього він забрав авто. Виїхавши у Київську область, свідок на авто проїхав приблизно 70 км, після чого автомобіль заглох і евакуатором був доставлений до СТО відповідача, де майстри сказали, що двигун ремонту не підлягає. Свідок повідомив, що запросив експерта, який розібрав двигун, і вони побачили, що пошкоджені всі деталі. Свідок придбав новий двигун і на іншому СТО його встановили /а. с. 62, 63/.

08 січня 2024 року представник відповідача подав за допомогою Електронного суду відзив на позов, зареєстрований 09 січня 2024 року /а. с. 66-69/.

17 січня 2024 року у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 надав усні пояснення щодо свого звіту, вказавши, що складений звіт та роз`яснення до нього підтримує та двічі оглядав автомобіль [Toyota Corollа, реєстраційний номер НОМЕР_1 ]: 17 липня 2023 року і 20 липня 2023 року, у ньому ремонтувалася саме головка блоку циліндрів, але не було вирівняно її поверхню, хоча мала бути вирівняною /а. с. 17-33, 70, 72/.

Також 17 січня 2024 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ФОП ОСОБА_4 про призначення автотехнічної експертизи /а. с. 71, 76-77/.

29 квітня 2024 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

30 квітня 2024 року ухвалами суду відмовлено у задоволенні заяви представника третьої особи ТОВ «АЗОВ ІНК» Пересунько О. В. про відвід експерта та у задоволенні її клопотання про призначення автотехнічної експертизи.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у ньому, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи у справі заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про час, дату і місце його призначення належним чином за допомогою Електронного суду.

Суд, допитавши свідка, заслухавши роз`яснення експерта, а також обґрунтування представників сторін і думку третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

19 червня 2023 року ОСОБА_7 надав автомобіль Toyota Corollа, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить його дружині - ОСОБА_8 , для проведення ремонту на СТО «TurboSТО», що належить ФОП ОСОБА_6 , у працездатному стані, на ходу при наявності незначних сколів лакофарбового покриття та подряпин з усіх боків /а. с. 9-10, 11, 12/.

05 липня 2023 року, згідно з актом виконаних робіт № D126KI від 05 липня 2023 року, замовник ОСОБА_7 вніс переплату за ремонт ГБЦ на СТО «TurboSТО» у розмірі 8 590, 00 грн /а. с. 13/.

13 липня 2023 року замовник ОСОБА_7 сплатив, згідно з актом виконаних робіт № D126KI від 13 липня 2023 року, вартість проведених робіт та матеріалів на загальну суму 20 080, 00 грн /а. с. 14/.

Згідно з наданими суду показами свідка ОСОБА_7 , 15 липня 2023 року, забравши автомобіль з СТО, він проїхав приблизно 70 км, після чого транспортний засіб Toyota Corollа (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) заглох, через що ОСОБА_7 змушений був викликати евакуаційний транспорт, для транспортування авто на СТО, за виклик якого сплатив 7 000, 00 грн /а. с. 15/.

17 липня 2023 року та 20 липня 2023 року ФОП ОСОБА_5 проводив огляд пошкодженого автомобіля Toyota Corolla в умовах СТО «TurboSTO» /а. с. 21, 25/.

28 липня 2023 року експерт ОСОБА_5 склав звіт № 32/54.07.2023 про оцінку вартості матеріального збитку та надав роз`яснення звіту. Згідно з його висновком вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 120 197, 89 грн, вартість матеріального збитку - 56 893, 26 грн, коефіцієнт фізичного зносу - 0, 700 /а. с. 18-34/.

Також, згідно з висновком звіту № 32/54.07.2023 про оцінку вартості матеріального збитку та роз`яснень причиною пошкоджень КТЗ став неякісний ремонт силового агрегату, а саме не усуненої деформованої площини блоку двигуна, відбувся прорив прокладки ГБЦ між другим та третім циліндром, внаслідок чого охолоджуюча рідина заповнила циліндри та відбувся гідроудар, який спричинив обрав ланцюга ГРМ з витікаючими наслідками /а. с. 24, 33/.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

У статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 626, 628 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Змістом частин першої та третьої статті 857 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок підрядника виконати роботу відповідно до умов договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимог, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із частинами першою та третьою статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

За змістом положень ст. ст. 865 і 866 Цивільного кодексу України сторонами договору побутового підряду є підрядник - суб`єкт підприємницької діяльності та замовник - фізична особа (споживач робіт), а істотними умовами цього договору є предмет договору, розмір плати за договором і строк виконання робіт.

Особливістю форми договору побутового підряду є те, що він може бути укладений як в усній формі (якщо виконується в момент укладення), так і в письмовій формі (якщо виконується не в момент укладення). При цьому договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що договір побутового підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі й оформлений договором, квитанцією, розпискою чи іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона чи касового чека.

На правовідносини за договором підряду (ремонту та технічного обслуговування автомобіля) поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 22 частини першої ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з пунктом 12 частини першої ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

З аналізу даної норми можна зробити висновок, що товар може бути визнаний таким, що має істотний недолік за умови, що відповідає трьом обов`язковим ознакам, передбаченим пунктом 12 частини першої ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» та хоча б одній із факультативних ознак.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Згідно з частиною першою ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

За змістом частини чотирнадцятої ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець зобов`язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв`язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

При цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліків товару, обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання (наданих послуг), в тому числі і за спричинену шкоду, покладений на продавця (виконавця послуг).

Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду від 24 червня 2019 року у справі № 185/3592/18-ц та від 31 серпня 2022 року у справі № 756/8810/18 (провадження 61-21358св21)).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (пункт 4 частини першої ст. 611 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої, третьої ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

В силу положень пункту 1 частини другої ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, власник майна, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, позивачем належними доказами підтверджено, що внаслідок неякісного ремонту, проведеного відповідачем, позивач понесла збитки на загальну суму 131 697, 89 грн, яка складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля - 120 197, 89 грн, вартості евакуації автомобіля - 7 000, 00 грн, вартості послуг експерта ФОП ОСОБА_5 - 4 500, 00 грн.

Відповідно до частини першої ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з пунктами 1-4 частини другої ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьою ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини четвертої ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Тлумачення статті 23 Цивільного кодексу України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що виходячи з положень статей 16 і 23 Цивільного кодексу України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013св18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь- якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61 1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Враховуючи доводи сторони позивача щодо завдання їй внаслідок протиправних дій відповідача моральної шкоди, що має підтвердження і фактичними даними, у тому медичною документацією, суд приходить до висновку про задоволення позову у частині стягнення компенсації моральної шкоди у розмірі 5 000, 00 грн.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у частині стягнення відшкодування матеріальних збитків у заявленому позивачем розмірі та у частині стягнення компенсації моральної шкоди - у розмірі 5 000, 00 грн.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у силу положень Закону України «Про захист прав споживачів» (частина третя статті 22) позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні позовної заяви, судовий збір у розмірі 1 % від задоволеної частини позову підлягає стягненню з відповідача в дохід Держави - 1 366, 97 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-23, 386, 526, 623, 626, 627, 628, 638, 837, 857, 858, 865, 866 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1, 6, 8, 10 Закону України «Про захист прав споживачів»,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» про стягнення відшкодування майнової та компенсації моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 131 697, 89 грн, яка складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля - 120 197, 89 грн, вартості евакуації автомобіля - 7 000, 00 грн, вартості послуг експерта ФОП ОСОБА_5 - 4 500, 00 грн, а також суму компенсації моральної шкоди - 5 000, 00 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід Держави судовий збір у розмірі 1 366, 97 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07 травня 2024 року.

Суддя І. В. Литвинова