Ухвала

від 09.05.2024 по справі 369/1771/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

справа № 369/1771/22

провадження № 61-6245ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач Маргарита Ігорівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок порушення зобов`язання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання пункту договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок порушення зобов`язання.

11 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання пункту договору недійсним.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок порушення зобов`язання відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання пункту договору недійсним відмовлено.

Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року заяви адвокатів Томарова І. Є. та Пазюка Є. С. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення по цивільній справі № 369/1771/22. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. У задоволенні решти вимог заяв про ухвалення додаткового рішення суду відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 рокуапеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року залишено без змін. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на додаткове рішення задоволено частково. Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяв адвокатів Томарова І. Є. , Пазюка Є. С. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року заяви адвокатів Пазюка Є. С. та Толмач М. І. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без задоволення.

26 квітня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач М. І.,звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні первісного позову, ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач М. І., порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

У відповідності до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскільки постанову Київського апеляційного суду прийнято 05 лютого 2024 року, а її повний текст складено 27 березня 2024 року, то останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення з дня складення повного судового рішення є 26 квітня 2024 року.

За викладених обставин, касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач М. І.,подано в передбачений законом строк, а тому відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та

апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами

норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що

суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування

норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 923/2075/15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 2-1283/11, від 16 травня 2018 року у справі № 907/576/17, від 30 травня 2018 року у справі № 755/12682/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 488/1286/14-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 524/5254/14-ц, від 27 грудня 2018 року у справі № 337/2175/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 521/17654/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 372/3/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, від 23 січня 2019 року у справі № 404/2502/16, від 15 травня 2019 року у справі № 917/803/18, від 10 вересня 2019 року у справі № 916/2403/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 127/27155/16, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 25 березня 2020 року у справі № 537/4259/15, від 20 травня 2020 року у справі № 295/3022/16, від 24 червня 2020 року у справі № 484/740/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 753/11009/19, від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 908/2445/20, від 03 листопада 2021 року у справі № 715/841/20, від 12 червня 2023 року у справі № 718/1816/21, від 04 липня 2023 року у справі № 205/10275/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 910/17639/21, від 20 вересня 2023 року у справі № 725/6551/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - частини четвертої статті 390, частини першої статті 8, частини п`ятої статті 626, частини першої статті 526, частин другої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач М. І., на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок порушення зобов`язання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання пункту договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач Маргарита Ігорівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року.

Витребувати з Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/1771/19.

Надіслати іншому учаснику справи копію касаційної скарги та доданих

до неї документів, роз`яснити право подати у порядку, передбаченому процесуальним законом, відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до

29 травня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович