Ухвала

від 20.11.2024 по справі 369/1771/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 369/1771/22

провадження № 61-6245св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок порушення зобов`язання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання пункту договору недійсним, за касаційними скаргами:

- ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач Маргарита Ігорівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Соколової В. В., Шкоріної О. І.;

- ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Євген Сергійович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Соколової В. В., Шкоріної О. І.;

- ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач Маргарита Ігорівна, на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Соколової В. В., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок порушення зобов`язання.

11 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання пункту договору недійсним.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок порушення зобов`язання відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання пункту договору недійсним відмовлено.

Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року заяви адвокатів Томарова І. Є. та Пазюка Є. С. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення по цивільній справі № 369/1771/22. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. У задоволенні решти вимог заяв про ухвалення додаткового рішення суду відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року залишено без змін. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на додаткове рішення задоволено частково. Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяв адвокатів Томарова І. Є. , Пазюка Є. С. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року заяви адвокатів Пазюка Є. С. та Толмач М. І. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без задоволення.

26 квітня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач М. І.,звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні первісного позову, ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.

Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та

апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами

норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що

суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування

норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 923/2075/15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 2-1283/11, від 16 травня 2018 року у справі № 907/576/17, від 30 травня 2018 року у справі № 755/12682/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 488/1286/14-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 524/5254/14-ц, від 27 грудня 2018 року у справі № 337/2175/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 521/17654/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 372/3/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, від 23 січня 2019 року у справі № 404/2502/16, від 15 травня 2019 року у справі № 917/803/18, від 10 вересня 2019 року у справі № 916/2403/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 127/27155/16, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 25 березня 2020 року у справі № 537/4259/15, від 20 травня 2020 року у справі № 295/3022/16, від 24 червня 2020 року у справі № 484/740/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 753/11009/19, від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 908/2445/20, від 03 листопада 2021 року у справі № 715/841/20, від 12 червня 2023 року у справі № 718/1816/21, від 04 липня 2023 року у справі № 205/10275/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 910/17639/21, від 20 вересня 2023 року у справі № 725/6551/22 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - частини четвертої статті 390, частини першої статті 8, частини п`ятої статті 626, частини першої статті 526, частин другої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

29 квітня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Є. С., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, ухвалити нове судове рішення, яким її зустрічні вимоги задовольнити повністю, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року в частині вирішення судових витрат скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення судових витрат в суді першої інстанції повністю. В іншій частині рішення оскаржувані рішення залишити без змін.

Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та

апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами

норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, комплексного застосування частини шостої статті 203 ЦК України та статті 9 Закону України «Про охорону дитинства» (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

27 травня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач М. І., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року в частині залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 та ухвалити нове судове рішення у цій частині, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 87 503,46 грн.

Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,

що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків

щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21, у постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі № 903/390/18, від 05 серпня 2019 року у справі № 911/1563/18, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 08 липня 2020 року у справі № 426/2216/14-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 904/5047/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 904/2756/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 916/1777/19, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 911/3086/17, від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19, від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 27 січня 2021 року у справі № 659/226/19, від 28 січня 2021 року у справі № 910/11309/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 522/24585/17, від 25 березня 2021 року у справі № 905/717/20, від 30 березня 2021 року у справі № 905/3553/15, від 31 березня 2021 року у справі № 910/9916/17, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/210/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 648/3137/15-ц, від 28 липня 2021 року у справі № 202/3270/14-ц, від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 910/15086/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 523/3904/19, від 12 травня 2022 року у справі № 357/8242/19, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21, від 25 травня 2022 року у справі № 757/41747/20-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20, від 02 березня 2023 року у справі № 910/18611/21, від 29 березня 2023 року у справі № 461/5166/20, від 21 червня 2023 року у справі № 504/2410/17, від 28 вересня 2023 року у справі № 686/31892/19, від 10 січня 2024 року у справі № 333/4779/20, від 10 січня 2024 року у справі № 501/1672/22, від 17 січня 2024 року у справі № 441/1159/21, від 17 січня 2024 року у справі № 161/12732/14?ц, від 18 січня 2024 року у справі № 824/99/23, від 04 квітня 2024 року у справі № 242/3822/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 Цивільного процесуального кодексу України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

29 травня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Томаров І. Є., через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , який не відповідає вимогам статті 395 ЦПК України (не надано доказів надсилання копії відзиву та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а саме ОСОБА_3 ).

24 червня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Є. С., через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року, який не відповідає вимогам статті 395 ЦПК України (пропущено встановлений судом строк на подання відзиву - до 29 травня

2024 року). На обґрунтування поважності причин пропуску строку, ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Є. С., зазначає про неотримання копії ухвали про відкриття касаційного провадження та копії касаційної скарги ОСОБА_1 , про існування яких вона дізналась лише з електронного кабінету її представника.

Також 24 червня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Є. С., через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач М. І., на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року, який також подано з пропуском встановленого судом строку - до 21 червня 2024 року. На обґрунтування поважності причин пропуску строку ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Є. С., зазначила про отримання копії ухвали про відкриття касаційного провадження та копії касаційної скарги ОСОБА_1 лише

19 червня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 395 ЦПК Україниучасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частина п`ята статті 178, частина четверта статті 395 ЦПК України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік вказаний у цій статті та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи невиконання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Томаров І. Є., вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України, поданий нею відзив підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Є. С., подала відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 з порушенням частини першої статті 395 ЦПК України.

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року уповноважений представник ОСОБА_2 - адвокат Пазюк Є. С. отримав через підсистему «Електронний суд» 15 травня 2024 року.

Судові рішення суду касаційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу (частина перша статті 272 ЦПК України).

Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

З урахуванням дати вручення представнику ОСОБА_2 - адвокату Пазюку Є. С. копії касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року, наведені заявницею у відзиві підстави для продовження встановленого судом строку для його подання, з урахуванням тривалості пропущеного строку, не можна вважати поважними. Відзив підлягає поверненню без розгляду.

Водночас, тривалість пропуску встановленого судом строку для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач М. І., на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року (3 дні), а також наведені відповідачкою підстави отримання копії ухвали про відкриття касаційного провадження та копії касаційної скарги, які знайшли своє підтвердження, свідчать про наявність підстав для продовження строку для його подання, а саме до 24 червня 2024 року.

Керуючись статтями 34, 127, 183, 395, 400, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Продовжити до 24 червня 2024 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Євген Сергійович,строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач Маргарита Ігорівна, на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року.

Відзив ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Томаров Іларіон Євгенович, на касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Євген Сергійович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року, а також відзив ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Євген Сергійович, на касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач Маргарита Ігорівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року та на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року - повернути без розгляду.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків внаслідок порушення зобов`язання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання пункту договору недійсним, за касаційними скаргами: ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Толмач Маргарита Ігорівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого

2024 року та на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року; ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Пазюк Євген Сергійович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року, призначити до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи № 369/1771/22 і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович