Ухвала

від 13.05.2024 по справі 515/1753/19

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1753/19

Провадження № 2/513/175/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року Саратський районний суду Одеської області у складі головуючої судді Бучацької А.І., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Одеської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування, про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу, про розірвання шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю, про поділ спільного майна подружжя, визнання договору дарування квартири у розмірі 1/2 частини недійсним, визнання права власності на 1/2 частку квартири, визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом із матір`ю,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Татарбунарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання шлюбу недійсним;

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,

У С Т А Н О В И В:

15 листопада 2019 року ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування, в якому з урахуванням заяви від 27 листопада 2019 року просила:

1) встановити факт проживання однією сім`єю без укладення шлюбу у період з 01 січня 2005 року по 29 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

2) розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 8;

3) визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, придбане у період сумісного проживання без укладення шлюбу з січня 2005 року по 29 січня 2015 року та у період шлюбу з 30 січня 2915 року на дату звернення з позовом до суду, а саме:

квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;

транспортні засоби: Chevrolet Aveo, 2010 року випуску, дата реєстрації 26.07.2016 року; Lexus LX 570, 2000 року випуску, дата реєстрації 14.07.2015 року, 27.03.2019 року перереєстровано на іншого власника; Lexus LX 470, 2007 року випуску, дата реєстрації 21.06.2011 року, 22.12.2015 року перереєстровано на іншого власника; MAN 18.463, 2000 року випуску, дата реєстрації 27.04.2017 року, 29.03.2019 року перереєстровано на іншого власника; RENAULT PREMIUM 320.18, 2004 року випуску, дата реєстрації 24.04.2012 року, 18.08.2017 року перереєстровано на іншого власника; RENAULT PREMIUM 370.26, 2005 року випуску, дата реєстрації 31.05.2012 року, 29.03.2019 року перереєстровано на іншого власника; MERCEDES-BENZ 416, 2004 року випуску, дата реєстрації 01.09.2010 року, 03.08.2019 року перереєстровано на іншого власника; MITSUBISHI PAJERO WAGON, 2005 року випуску, дата реєстрації 29.03.2019 року, 03.08.2019 року перереєстровано на іншого власника;

групи тимчасових споруд торгівельного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, площею 11,41 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

4) поділити майно подружжя таким шляхом:

виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно:

транспортний засіб марки CHEVROLET AVEO, 2010 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

частку житлового будинку площею 112,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з коридора № 1 (площа 8,6 кв.м.), гостинна № 2 ( площа 432,5 кв.м.), житлова кімната № 3 (площа 14,8 кв.м.), житлова кімната № 4 ( площа 28,5 кв. м.), житлова кімната № 5 (площа 12,1 кв.м.), житлова кімната № 6 (площа -6,7 кв. м.), сан. вузол № 7(площа 8,8 кв.м.);

1/2 ідеальної частки групи тимчасових споруд торгівельного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, площею 11,41 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

виділити у власність ОСОБА_2 наступне майно:

частку житлового будинку площею 87,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з кімната № 8 ( площа 18,2 кв.м.), коридор № 9 ( площа 24,8 кв.м.), гардеробна № 10 (площа 7,2 кв.м.), коридор № 11 ( площа 9,8 кв. м.), столова № 12 (площа 14,3 кв.м.), кухня № 13(площа 17,3 кв.м.);

1/2 ідеальної частки групи тимчасових споруд торгівельного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, площею 11,41 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

5) визнати недійсним договір дарування квартири у розмірі 1/2 частки, укладений 26.10.2018 року № 1669 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Гайдаржи Антоном Антоновичем, за адресою: АДРЕСА_4 ;

6) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальної частки квартири за адресою:

АДРЕСА_5 ) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 30.000 (тридцять тисяч) грн. за проданий транспортний засіб;

8) визначити місце проживання дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року у справі забезпечено позов шляхом накладення арешту на майно, а саме: транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; житловий будинок АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_6 , із забороною ОСОБА_2 відчуження та розпорядження будь-яким способом та у порядку, а також забороною ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме: будь-яким способом та у порядку переоформлювати та відчужувати у власність будь-якій особі групу тимчасових споруд торгівельного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, площею 11,41 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; зустрічне забезпечення не застосоване.

Ухвалою судді Татарбунарського районного суду Одеської області Тимошенка С.В. від 13 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження, відповідачам роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

07 серпня 2020 року від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надійшли відзиви на позовну заяву.

03 серпня 2020 року відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; Татарбунарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання шлюбу недійсним, в якому він просив:

визнати недійсним від дня його державної реєстрації шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 січня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 8 (т. 1 а.с.187-191);

04 серпня 2020 року від ОСОБА_5 надійшла позовна заява, в якій вона просила:

залучити ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до участі у справі №515/1753/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу, про розірвання шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю, про поділ майна, визнання права власності, визначення місця проживання дітей з матір`ю;

встановити факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у період з 2 червня 2005 року до 10 жовтня 2010 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу;

визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 наступне нерухоме майно: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 218,2 м2, житловою площею 73,6 м2.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 січня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору було залучено ОСОБА_5 та прийнято до провадження її позов до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя; прийнято до провадження зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; Татарбунарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання шлюбу недійсним; об`єднано вимоги за вказаним зустрічним позовом та позовом третьої особи ОСОБА_5 в одне провадження з первісним позовом з присвоєнням єдиного номеру справи 515/1753/19; витребувано у Татарбунарському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області для огляду у судовому засіданні заяву про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та у Татарбунарській ДПІ Ізмаїльського ГУ ДФС в Одеській області відомості про отриманий дохід ФОП ОСОБА_7 за звітні періоди з 17 серпня 2005 року по 09 серпня 2008 року та ФОП ОСОБА_2 за звітні період з 23 червня 2005 року по 15 листопада 2019 року; клопотання відповідача ОСОБА_2 та представника третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору адвоката Давиденка К.В. про виклик у судове засідання свідків задоволено частково; клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про призначення у справі судово-психіатричної експертизи відхилено.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 27 травня 2021 року третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Татарбунарську районну державну адміністрацію Одеської області замінено на Татарбунарську міську раду Одеської області, як орган опіки та піклування.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 12 серпня 2021 року клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про призначення у справі судово-психіатричної експертизи відхилено, як передчасне.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 12 серпня 2021 року витребувано у ОСОБА_2 оригінал договору дарування від 26 жовтня 2018 року, укладений між ним та ОСОБА_6 ; вирішено питання про виклик свідків; зобов`язано Татарбунарську міську раду Одеської області надати висновок про доцільність проживання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю; закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2023 року зазначена цивільна справа передана на розгляд судді Татарбунарського районного суду Одеської області Зубова О.С.

Відповідно до розпорядження в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області Дем`янової О.А. від 29 листопада 2023 року вказану цивільну справу передано на розгляд до Саратського районного суду Одеської області за неможливості проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та утворення нового складу суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2023 року головуючою суддею у справі визначено суддю Саратського районного суду Одеської області Бучацьку А.І..

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду по суті (т.2 а.с.200-201).

13 травня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Дукіна Сергія Васильовича, діючого у межах наданих йому повноважень, до суду надійшло клопотання, в якому він просить:

1) закрити провадження у справі № 515/1753/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 в частині встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу; поділу спільного майна подружжя; визнання договору дарування квартири у розмірі 1/2 частки недійсним та визнання права власності на 1/2 частку квартири та визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір`ю, оскільки позивачка ОСОБА_1 від них відмовляється;

2) позовну вимогу про розірвання шлюбу розглянути та задовольнити, ухваливши відповідне судове рішення.

3) скасувати заходи заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року про накладення арешту на майно

Справу просив розглянути без участі позивачки ОСОБА_1 та її представника.

13 травня 2024 року від представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - адвоката Логінова О.Г., діючого у межах наданих йому повноважень, надійшло клопотання, в якому представник просить:

1) залишити без розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання недійсним шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого 30 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 8;

2) задовольнити позовні вимоги в частині розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та розірвати шлюб, зареєстрований 30 січня 2015 року;

3) задовольнити клопотання представника позивача та залишити без розгляду позовні вимоги в частині встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю, про поділ спільного майна подружжя, визнання договору дарування квартири у розмірі 1/2 частки недійсним, визнання права власності на 1/2 частку квартири, визначення проживання неповнолітніх дітей разом з матір`ю;

4) задовольнити клопотання представника третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 та залишити без розгляду позов третьої особи про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя;

5) скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року.

Справу просив розглянути без участі відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та їх представника.

Крім того, 13 травня 2024 року на електронну адресу суду від представника третьої особи ОСОБА_5 - адвоката Давиденка К.В., діючого у межах наданих йому повноважень, надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви третьої особи ОСОБА_5 . Зазначив, що йому зрозумілі наслідки залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши зазначені заяви та клопотання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

За положеннями частин 1, 2, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до частини 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частини 1, 2, 3 ст. 206 ЦПК України встановлюють, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно із частиною 2 статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Дукін С.В. має повноваження на відмову від позову, його відмова від позову не порушує права та інтереси позивачки та її неповнолітніх дітей, а тому приймається судом. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 слід закрити в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю, про поділ спільного майна подружжя, визнання договору дарування квартири у розмірі 1/2 частини недійсним, визнання права власності на 1/2 частку квартири, визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом із матір`ю.

Щодо клопотання представника позивачки адвоката Дукіна С.В. про скасування заходів забезпечення позову суд встановив наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 9, 10, 11 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановлюється ухвала.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Ураховуючи, що суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в частини позовних про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю, про поділ спільного майна подружжя, визнання договору дарування квартири у розмірі 1/2 частини недійсним, визнання права власності на 1/2 частку квартири, визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом із матір`ю, тому підстави для забезпечення позову в даний час відпали.

Отже клопотання представника позивачки адвоката Дукіна С.В. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року слід задовольнити.

Згідно з пунктом 5 частини 1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З вищевказаних підстав зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання недійсним шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого 30 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 8 - слід залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

З цих же підстав слід залишити без розгляду позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, роз`яснивши позивачці, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 12,13,49,158, 206, 255, 256, 257, 258-261, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

відмову представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Дукіна Сергія Васильовича від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю, про поділ спільного майна подружжя, визнання договору дарування квартири у розмірі 1/2 частини недійсним, визнання права власності на 1/2 частку квартири, визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом із матір`ю - прийняти.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування, в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю, про поділ спільного майна подружжя, визнання договору дарування квартири у розмірі 1/2 частини недійсним, визнання права власності на 1/2 частку квартири, визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом із матір`ю.

Скасувати арешт, який було накладено на майно ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року, а саме на: транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; житловий будинок АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_6 із забороною ОСОБА_2 відчуження та розпорядження будь-яким способом та у порядку, а також забороною ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме: будь-яким способом та у порядку переоформлювати та відчужувати у власність будь-якій особі групу тимчасових споруд торгівельного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, площею 11,41 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заяву представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 адвоката Логінова Олексія Геннадійовича задовольнити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Татарбунарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання шлюбу недійсним - залишити без розгляду.

Заяву представника третьої особи ОСОБА_5 адвоката Давиденко Костянтина Вікторовича задовольнити.

Позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_7 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 27.02.2015 року Татарбунарським РС ГУ ДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивачки: адвокат Дукін Сергій Васильович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1780, видане КДКА Одеської області 02.06.2009 року, місце здійснення адвокатської діяльності: вул. Центральна, 34, м. Татарбунари, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 68100.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_8 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 30 січня 2015 року Татарбунарським РС ГУ ДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Представник відповідачів: адвокат Логінов Олексій Геннадійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002884 від 19 жовтня 2016 року, видане Радою адвокатів Одеської області, 68100, м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, вул. Центральна, буд.34.

Третя особа: Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області як орган опіки та піклування, 68100, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, 18, Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 37197846.

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_8 , паспорт НОМЕР_7 , виданий 09 жовтня 1996 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНКОПП НОМЕР_8 .

Представник третьої особи: адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД № 002979, видане Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення № 58 від 19 квітня 2017 року, АДРЕСА_9 .

Суддя А. І. Бучацька