Постанова

від 13.05.2024 по справі 240/32993/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/32993/23

Головуючий у 1-й інстанції: Окис Т.О.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

13 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2023 року ТОВ "Форест Полісся 10" звернулося у суд з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЦЗ-115/ЖИ/а-7 від 06 листопада 2023 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позов ТОВ "Форест Полісся 10" задоволено.

05 березня 2024 року позивач подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №240/32993/23 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив її скасувати скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення процесуального питання.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у поданих документах не визначена вартість однієї години роботи адвоката або вартість певного виду робіт, що унеможливлює встановити те, яким чином обчислюється гонорар адвоката, що вказує на відсутність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на оплату правничої допомоги.

Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України".

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд апеляційної інстанції зауважує також, що у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20 вказано, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. На переконання колегії суддів, зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

З матеріалів справи слідує, що позивачем клопотання про понесення судових витрат було заявлено у позовній заяві із одночасним наведення орієнтовного розміру.

Із наданих представником позивача доказів судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Сачком А.В. на підставі ордеру серії АМ №1067159 від 20.11.2023 та Договору про надання правової допомоги, яким погоджено, що розмір гонорару адвоката встановлюється відповідно до додаткової угоди, обсяг виконаної роботи зазначається в акті виконаних робіт.

Так, відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 05.10.2022 за виконання обов`язків представника клієнт сплачує адвокату гонорар успіху у розмірі 15000 грн, обсяг робіт зазначається відповідно до акту виконання робіт. Згідно з актом виконання робіт по наданню правничої допомоги від 04.03.2024, вартість виконаних послуг складає 8500 грн: попереднє вивчення письмових матеріалів, підготовка адміністративного позову по справ №240/32993/23 6000 грн, участь у судовому засіданні 20 лютого 2024 року по справі №240/32993/23 1500 грн та подання процесуальних документів (клопотань про долучення письмових доказів по справі №240/32993/23 1000 грн.

З огляду на зміст спірних правовідносин та правове регулювання таких, з врахуванням наданих позивачем документів, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів прийшла до переконання, що витрати на правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі 8500 грн є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При цьому, до суду першої інстанції не надходили від відповідача заперечення щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, з посиланням на їх не співмірність.

Посилання суду першої інстанції на те, що для присудження вказаних витрат необхідне зазначення вартості погодинної оплати роботи адвоката, колегія суддів оцінює критично, оскільки вартість певного виду робіт чітко зазначена в акті від 04.03.2024, який в сукупності з іншими наданими документами відповідає вимогам ч.4 ст.134 КАС України стосовно надання учасником справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За таких обставин, витрати позивача на правничу допомогу адвоката підтверджені належним чином.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8500,00 гривень.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" задовольнити повністю.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №240/32993/23 задовольнити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" (код ЄДРПОУ 36575849) за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44791105) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.