Постанова

від 23.01.2025 по справі 240/32993/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №240/32993/23

адміністративне провадження № К/990/21951/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №240/32993/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10"

до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року (постановлену у складі головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Боровицького О.А. та Курка О.П.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та обставин у справі

1. У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" звернулося до адміністративного суду з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЦЗ-115/ЖИ/а-7 від 06 листопада 2023 року.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позов задоволено.

3. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" про стягнення витрат на правничу допомогу.

4. Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що у поданих документах не визначена вартість однієї години роботи адвоката або вартість певного виду робіт, що унеможливлює встановити те, яким чином обчислюється гонорар адвоката.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №240/32993/23 задоволено.

6. Ухвалено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 грн.

7. Задовольняючи заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що витрати на правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі 8500 грн є документально підтвердженими, співмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

8. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, звернулося з касаційною скаргою Верховного Суду.

9. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що оскаржуване судове рішення ухвалено без дотримання вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 05 лютого 2019 року у справі №906/194/18, від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18, від 20 липня 2021 року у справі №922/2604/20.

10. На думку відповідача при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

11. Відповідач також вважає, що у наданих позивачем документах відсутній порядок розрахунку за надану правничу допомогу, розмір та порядок обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), що не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

12. Крім того, позивачем на підтвердження понесених ним витрат не надано суду платіжних доручень про передачу коштів адвокату Сачку Андрію Вікторовичу.

13. У касаційній скарзі відповідач просить Верховний Суд скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

14. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №240/32993/23.

15. Електронну копію ухвали Верховного Суду доставлено в електронний кабінет Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці через підсистему "Електронний суд" 18 червня 2024 року о 20:00, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.

16. Електронну копію ухвали Верховного Суду доставлено в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" через підсистему "Електронний суд" 18 червня 2024 року о 20:00, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.

17. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 січня 2025 року.

18. При здійсненні перегляду постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року в касаційному порядку, учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

19. Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" з відзивом на касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не зверталося.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків суду апеляційної інстанції і доводів учасників справи

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є безпідставними з огляду на таке.

26. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

27. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

28. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

29. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

30. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

31. Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цієї статті Кодексу сформована, зокрема у постановах від 21 червня 2023 року у справі №320/14138/21 та від 24 червня 2024 року у справі №420/11912/23.

32. За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

33. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

34. Частиною п`ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

35. Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

36. Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

37. Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

38. Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

39. Водночас, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

40. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", заява №71660/11, пункт 95).

41. У справі "Бєлоусов проти України" (заява №4494/07, пункти 115-116) Суд зазначив, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром "фактично понесеними" (див. вищезазначене рішення у справі "Савін проти України", заява №34725/08, пункт 97); Суд зазначає, що вже постановляв у деяких справах, що суми відшкодування судових та інших витрат можуть бути сплачені безпосередньо на рахунки представників заявників (див., наприклад, рішення у справах "Тогджу проти Туреччини", заява №27601/95, пункт 158; "Начова та інші проти Болгарії" [ВП], заяви №43577/98 і №43579/98, пункт 175; "Імакаєва проти Росії", заява №7615/02; "Карабуля проти Румунії", заява №45661/99, пункт 180).

42. Таким чином, під час розгляду справи в суді першої інстанції, адвокат Сачок А.В. виконував послуги з професійної правничої допомоги позивачу у розгляді цієї справи на підставі договору про надання правової допомоги від 05 жовтня 2022 року, додаткової угоди від 11 листопада 2023 року №1 до договору про надання правової допомоги від 05 жовтня 2022 року.

43. Заявлені у заяві про ухвалення додаткового судового рішення вимоги позивача щодо відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8500 грн ґрунтуються на тому, що за виконання обов`язків представника клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого встановлюється відповідно до додаткової угоди, обсяг виконаної роботи зазначається в акті виконаних робіт.

44. В свою чергу в додатковій угоді до договору про надання правової допомоги від 05 жовтня 2022 року сторони дійшли згоди, зокрема, про те, що за виконання обов`язків представника клієнт сплачує адвокату гонорар успіху у розмірі 15000 грн, обсяг робіт зазначається відповідно до акта виконаних робіт.

45. У підтвердження фактичного надання послуг адвокатом та понесення у зв`язку з цим витрат позивачем надано акт про виконання робіт по наданню правничої допомоги від 04 березня 2024 року.

46. Згідно з актом виконання робіт по наданню правничої допомоги від 04 березня 2024, загальна вартість виконаних послуг складає 8500 грн, з них:

- попереднє вивчення письмових матеріалів, підготовка адміністративного позову у справі №240/32993/23 - 6000 грн;

- участь у судовому засіданні 20 лютого 2024 року у справі №240/32993/23 - 1500 грн;

- подання процесуальних документів (клопотань про долучення письмових доказів) у справі №240/32993/23 - 1000 грн.

47. Зазначені вище документи містять необхідні реквізити, підписи та печатки сторін.

48. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом сформовано усталену практику з питань стягнення витрат на правничу допомогу. Так, Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 та від 22 жовтня 2021 року у справі №160/7922/20 виходив з того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

49. Враховуючи об`єм наданих послуг адвокатом, під час надання позивачу правничої допомоги та з огляду на відсутність з боку відповідача клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України, Суд дійшов висновку, що зазначений розмір витрат 8500 грн є співмірним із складністю справи та наданою адвокатом правничою допомогою.

50. Водночас, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про необхідність обов`язкового зазначення в акті виконаних адвокатом робіт розрахунку вартості такої роботи в погодинній прив`язці або зазначення такої вартості у фіксованому розмірі.

51. Аналізом положень статті 134 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

52. Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17.

53. Таким чином, колегія суддів вважає допустимим обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив`язки такої роботи до її погодинної вартості або фіксованої вартості.

54. Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем на підтвердження понесених ним витрат не було надано платіжних доручень про передачу коштів адвокату Сачку А.В., оскільки у КАС України, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

55. Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20 та від 05 березня 2021 року у справі №200/10801/19-а.

56. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 лютого 2019 року у справі №906/194/18, від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18, від 20 липня 2021 року у справі №922/2604/20, оскільки такі висновки сформовані за правилами господарського процесуального законодавства та інших фактичних обставин у справах, а отже не можуть бути прикладом іншого правозастосування під час розгляду адміністративної справи №240/32993/23.

57. Варто зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі спонукає суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

58. Суд також враховує положення пункту 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя (on measures facilitating access to justice) №R(81)7, згідно з якими за винятком особливих обставин сторона, яка виграла справу, в принципі має одержувати від сторони, яка програла справу, відшкодування видатків і витрат, включаючи гонорари адвокатам, котрі вона небезпідставно понесла в зв`язку із провадженням.

59. Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність стягнення з Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 8500 грн.

60. Частиною другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

61. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. Судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з положеннями процесуального закону, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

64. Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

65. Таким чином, касаційну скаргу Центрального-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці слід залишити без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року залишити без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №240/32993/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа