Ухвала

від 15.05.2024 по справі 932/3641/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 травня 2024 року

м. Київ

справа № 932/3641/22

провадження № 61-6891ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником ОСОБА_2 , на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року в складі судді: Цитульського В. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Макарова М. О., Ткаченко І. Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи - ОСОБА_3 , обласне комунальне підприємство «Софійське бюро технічної інвентаризації» в особі державного реєстратора Волос О. В., про скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року ОСОБА_1 з позовом до АТ «Сенс Банк» про скасування державної реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 79-144. Для забезпечення виконання зобов`язання укладено договір іпотеки між банком та ОСОБА_3 (іпотекодавець), предметом якого є земельна ділянка та домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . 01 липня 2019 року внесений запис про реєстрацію права власності за АТ «Укрсоцбанк».

Позивач вважав, що така реєстрація відбулась з порушенням чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 не отримував вимоги про дострокове погашення заборгованості. Домоволодіння яке використовувалося як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнуте на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів в іноземній валюті». Процедура звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку порушена, через відсутність оцінки предмета іпотеки. Також у банку був відсутній договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а тому була відсутня підстава для оформлення спірного майна на себе.

ОСОБА_1 просив:

скасувати рішення державного реєстратора обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Волос О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47620260 від 04 липня 2019 року щодо реєстрації права власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1864694712101, номер запису про право власності: 32247015 від 01 липня 2019 року;

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Волос О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47620260 від 04 липня 2019 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:329:0046 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1864667412101, номер запису про право власності: 32246486 від 01 липня 2019 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року позовні вимоги задовольнив частково. Скасовано рішення державного реєстратора обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Волос О. В. про державну реєстрацію прав та її обтяжень, індексний номер: 47620260 від 04 липня 2019 року щодо реєстрації права власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1864694712101, номер запису про право власності: 32247015 від 01 липня 2019 року. Скасовано рішення державного реєстратора обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Волос О. В. про державну реєстрацію прав та її обтяжень, індексний номер: 47620260 від 04 липня 2019 року щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:329:0046 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1864667412101, номер запису про право власності: 32246486 від 01 липня 2019 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», треті особи - ОСОБА_3 , обласне комунальне підприємство «Софійське бюро технічної інвентаризації» в особі державного реєстратора Волос О. В., про скасування державної реєстрації відмовлено.

10 травня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, підписану представником ОСОБА_2 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову і постанову суду апеляційної інстанції в повному обсязі та прийняти постанову, якою задовольнити позов повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

апеляційний суд зробив безпідставний висновок, що права ОСОБА_1 оскарженим рішенням державного реєстартора не порушуються, а тому суд дійшов помилково висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та не врахував, що у разі порушення основного зобов`язання та/ або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення;

апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду в постановах від 15 квітня 2024 року по справі 125/368/21, від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19 (провадження № 14-81цс22), від 30 серпня 2023 року по справі № 640/364/19, від 29 вересня 2020 року по справі № 757/13243/17;

ні банк, ні позивач не казали в апеляційних скаргах, що права позивача не були порушені, суд першої інстанції таку обставину також не встановив, а апеляційний суд вийшов за межі доводів та вимог апеляційних скарг;

суд апеляційної інстанції не звернув уваги на доводи викладені в апеляційній скарзі, а саме про те, що суд першої інстанції проігнорував невиконання відповідачем ухвал суду від 03 липня 2019 року та від 27 серпня 2019 року про витребування доказів. Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не встановив усіх фактичних обставин справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі провизнання протиправними і скасування рішень про державну реєстрацію.

Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи - ОСОБА_3 , обласне комунальне підприємство «Софійське бюро технічної інвентаризації» в особі державного реєстратора Волос О. В., про скасування державної реєстрації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков