УХВАЛА
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 932/3641/22
провадження № 61-7816ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: ОСОБА_1 , Обласне комунальне підприємство «Софійське бюро технічної інвентаризації» в особі державного реєстратора
Волос О. В., про скасування державної реєстрації та
ВСТАНОВИВ:
24 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову і постанову суду апеляційної інстанції в повному обсязі та прийняти постанову, якою задовольнити позов повністю.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Статтею 390 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено
у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
ОСОБА_1 зазначає про те, що не отримувала копію оскаржуваної постанови апеляційного суду, про неї дізналася 01 травня 2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Із зазначеного заявницею неможливо встановити, що суд апеляційної інстанції не вручав їй копії оскаржуваного рішення та нею не отримано копію оскаржуваного рішення раніше в інший спосіб. Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України, не надано.
Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявницею до суду касаційної інстанції, зокрема у вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли їй направлена та вручена копія оскаржуваного судового рішення разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року в справі
«Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані ОСОБА_1 обставини та додана до касаційної скарги відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом
на 08 травня 2024 року, відомість з пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу та знеособлена відомість з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
У зв`язку з наведеним заявниці потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон.
Частиною першою статті 3 Закону визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на
2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2022року становив 2 481,00 грн (на момент подання позову).
Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в справі становить 3 969,60 грн (2 481,00 грн х 0,4 х 2 х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Особі, яка подала касаційну скаргу необхідно: 1) звернутися до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження; 2) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановлених порядку і розмірі, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд роз`яснює, якщо взазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 рокузалишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 119559676 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ситнік Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні