Постанова

від 16.05.2024 по справі 127/1189/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/1189/21

Провадження № 22-ц/801/770/2024

Категорія: 61

Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.

Доповідач:Панасюк О. С.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 рокуСправа № 127/1189/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданніпитання про постановлення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В. Б., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Рудик В. В., про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Федчишена С. А. від 06 лютого 2024 року,

встановив:

02 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду цим позовом, за яким просила визнати недійсним заповіт від 22 липня 2020 року за реєстровим номером № 1771, складений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Рудиком В. В.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року у позові відмовлено. Вирішено питання про судові витрати у справі.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року скасовано і постановлено нове судове рішення. У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В. Б., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Рудик В. В., про визнання заповіту недійсним відмовлено.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки у постанові Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2024 року питання про судові витрати не вирішувалось, то у справі необхідно постановити додаткову постанову.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої вказаної статті до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша, друга статті 15 ЦПК України).

Як видно з матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача адвокатом Парвадовим С. М. надано суду додаткову угоду № 03/21-Д про надання правової допомоги від 22 березня 2021 року та квитанцію до прибуткового касового ордера № 03/21 від 22 березня 2021 року.

З наданих документів встановлено, що розмір гонорару адвоката Парвадова С. М. за надання правничої допомоги становив 12000 грн 00 к.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

У пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, зокрема домовленості сторін про сплату гонорару за надання правничої допомоги в розмірі 12000 грн 00 к., надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи та обсягу виконаних адвокатом робіт, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12000 грн 00 к. судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Судові витрати, понесені у справі, які складаються зі сплатисудового зборуза поданняпозовної заявита апеляційноїскарги відповідно до статті 141 ЦПК України залишити за позивачкою.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270ЦПК України апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Постановити у справі додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (дванадцять тисяч) грн 00 к. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Судові витрати, понесені у справі, які складаються зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги залишити за ОСОБА_1 .

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

Т. М. Шемета