Рішення

від 20.05.2024 по справі 911/146/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа № 911/146/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши без повідомлення (виклику) сторін у справі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» про ухвалення додаткового рішення за наявними у справі матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів»

про стягнення 110 029, 84 гривень

УСТАНОВИВ:

Господарський суд Київської області рішенням від 03.05.2024 у справі № 911/146/24 задовольнив частково позовні вимоги; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак»:

-82 776 (вісімдесят дві тисячі сімсот сімдесят шість) грн 18 коп. пені;

-4 939 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 76 коп. 3 % річних;

-18 254 (вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн 83 коп. інфляційних втрат;

-2 333 (дві тисячі триста тридцять три) грн 04 коп. судового збору; відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

09.05.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» надіслало заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просить суд, зокрема, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Господарський суд Київської області ухвалою від 10.05.2024 у справі № 911/146/24 прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» про ухвалення додаткового рішення, постановив здійснювати розгляд заяви без виклику сторін у справі за наявними в ній матеріалами та запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду свої пояснення та / або заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення разом з доказами направлення копії вказаних пояснень та / або заперечень на адресу іншої сторони.

16.05.2024, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» подало заперечення відповідача щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, згідно змісту яких зазначає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними та недоведеними, відтак наявні підстави для відмови у задоволенні останніх.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 123, ч. 1-3 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як випливає з наявної в матеріалах справи копії договору, 08.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» (далі клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Павла Іванчика і Вікторії Шульги «Акцепт» (далі адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги № 08/01-24 (далі договір), відповідно до п. 1.1, п.п. 3.1.4 п. 3.1, пп. 4.1, 8.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу зі стягнення на користь клієнта штрафних санкцій, річних та інфляційних з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів», ідентифікаційний код юридичної особи 34514827, а саме: скласти позовну заяву та направити її в суд, у разі необхідності здійснити представництво клієнта в суді.

Клієнт приймає на себе наступні зобов`язання, зокрема: оплачувати правничу допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.

Вартість правничої допомоги зі складення позовної заяви складає 20 000, 00 грн (двадцять тисяч) гривень.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Також позивач долучив до матеріалів справи копію акта про приймання-передачу наданих послуг від 09.01.2024, в пп. 1-4 якого зазначено, що адвокатське об`єднання надало клієнту правничу допомогу (послуги) за договором № 08/01-24 від 08.01.2024 складено позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів», зокрема було здійснено наступне:

-консультація з клієнтом з метою повного з`ясування обставин та визначення правової позиції у справі;

-збір доказів для підготовки позовної заяви;

-отримання відомостей щодо боржника;

-здійснення розрахунків: пені, штрафу та трьох відсотків річних;

-виготовлення копій доказів (додатків) до позову;

-розрахунок судового збору, підготовка квитанції для сплати;

-формування позовної заяви для направлення її до господарського суду через Електронний суд.

Вартість наданих послуг становить 20 000, 00 (двадцять тисяч) гривень.

Жодних претензій по якості, повності, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвокатського об`єднання немає.

Даний акт є звітом про надану правничу допомогу.

До того ж позивач долучив до матеріалів справи копію платіжної інструкції в національній валюті № 627 від 09.01.2024 на суму 20 000, 00 грн із призначенням платежу: «правнича (правова) допомога зі складання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» без ПДВ».

Отже, у передбачений приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строк, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 20 000, 00 грн позивачем надано копії: договору про надання правничої допомоги № 08/01-24 від 08.01.2024, акта про приймання-передачу наданих послуг від 09.01.2024 та платіжної інструкції в національній валюті № 627 від 09.01.2024.

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» у запереченнях відповідача щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення заявило про неспівмірність суми витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн зі складністю справи та сумою боргу.

Заперечуючи проти задоволення заявлених позивачем витрат, відповідач посилається на те, що адвокат не зазначив в чому складність справи, не виконав приписи ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не надав розрахунку часу, витраченого на надані останнім послуги, а також доказів фактичного отримання коштів на банківський рахунок адвокатського об`єднання.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» зауважило, що позивач не вживав заходів щодо досудового врегулювання спору, хоча відповідач на момент подання позову сплатив основний борг повністю і добровільно в його частині.

За змістом ч. 4-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Поряд з тим таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є не обов`язком, а правом суду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно пп. 1, 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

В розрізі наведеного суд вважає за необхідне зазначити, що:

-під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу;

-розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, як наслідок, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи;

-у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/17343/20 та від 15.06.2022 у справі № 911/2652/17 (911/3581/20).

До того ж з огляду наведеного суд вважає за необхідне звернутися до викладеної у додаткових постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 915/517/21 та від 16.02.2023 у справі № 911/1779/21 правової позиції, згідно якої:

-не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;

-у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відтак, визначаючи розмір суми, яку належить сплатити в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, тоді як критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

За таких обставин, зважаючи на викладені критерії розподілу судових витрат, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, беручи до уваги заперечення відповідача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що співмірними, пропорційними та необхідно розумними під час розгляду цієї справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Водночас суд відхиляє викладені відповідачем заперечення щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, зокрема, щодо відсутності доказів затраченого на них часу з огляду на таке.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відтак адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

З огляду на положення укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» та Адвокатським об`єднанням «Павла Іванчика і Вікторії Шульги «Акцепт» договору про надання правничої допомоги, вартість наданих адвокатським об`єднанням відповідних послуг встановлюється у вигляді фіксованого гонорару.

Отже, саме лише незазначення учасником справи в актах здачі-приймання наданих адвокатських послуг кількості витраченого його представником часу на надання послуг з правничої допомоги, на що вказує відповідач у своїх запереченнях, не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Судом також враховано, що, зазначивши про неспівмірний розмір судових витрат на правову допомогу у сумі 20 000, 00 грн, відповідачем не надано суду доказів, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність та / або нереальність заявлених позивачем до стягнення витрат, проте це не спростовує зробленого судом висновку про співмірність, пропорційність та необхідну розумність під час розгляду зазначеної справи витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» на професійну правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн.

Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 129, ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи наведене та користуючись, зокрема, наданим ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України дискреційним правом на відмову у відшкодуванні судових витрат, а також беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог та визначений судом співмірний, пропорційний та необхідний розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та, відповідно, ухвалення додаткового рішення про:

-стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» 9 631, 09 грн витрат на професійну правничу допомогу;

-відмову у задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 123, 129, 221, 237, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» про ухвалення додаткового рішення.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» (вул. Залізнична, буд. 8, м. Сквира, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09000, ідентифікаційний код 34514827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» (вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 41908615) 9 631 (дев`ять тисяч шістсот тридцять одну) грн 09 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Відмовити у задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пак» про ухвалення додаткового рішення.

4.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складено та підписано 20.05.2024.

Суддя П.В.Горбасенко