Постанова

від 22.05.2024 по справі 640/34282/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 640/34282/21

адміністративне провадження № К/990/15543/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/34282/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТРУД» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: Н. М. Клименчук) від 29 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Н. В. Безименна, Л. В. Бєлова, А. Ю. Кучма) від 28 березня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТРУД» (далі - ТОВ «АМСТРУД», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області або ГУ ДПС, відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі -ДПС України, відповідач-2), у якій, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, просить:

визнати протиправними та скасувати прийняті ГУ ДПС у Київській області податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2021 року

№ 15008/10-36-07-16, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3 131 139,00 грн, в тому числі на 2 846 490,00 грн за податковими зобов`язаннями та 284 649,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 15009/10-36-07-16, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 1 724 424,00 грн, в тому числі за квітень 2019 року на 504 131,00 грн, за травень 2020 року на 189 946,00 грн та за лютий 2021 на 1 030 347,00 грн.

визнати протиправним та скасувати Рішення ДПС України від 05 листопада 2021 року № 25088/6/99-00-06-01-03-06 про результат розгляду скарги.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки спростовуються первинними документами та безумовно свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 15008/10-36-07-16 від 16 липня 2021 року та № 15009/10-36-07-16 від 16 липня 2021 року.

Стягнуто на користь ТОВ «АМСТРУД» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 700,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. Позивач скористався своїм процесуальним правом та 23 серпня 2023 року подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вважає доводи такої скарги безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

7. Станом на час розгляду справи відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило, що не перешкоджає подальшого розгляду по суті.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі наказу від 11 червня 2021 року № 1034-п посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АМСТРУД» з питань встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами постачальниками ТОВ «Стройлогіст» за період діяльності з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року, ТОВ «Профі- Юга» за період діяльності з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року, ТОВ «Дінекс Торг» за період діяльності з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року, ТОВ «Житомирський НПЗ» за період діяльності з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року, ПП «Захід Госпторг» за період діяльності з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року, ТОВ «Баупрод» за період діяльності з 01 грудня 2020 року по 31 січня 2021 року, ТОВ «ДГ «Богуслав» за період діяльності з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2021 року, ТОВ «Акта Пром» за період діяльності з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року, ТОВ «Карат Юніон» за період діяльності з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року, ТОВ «Френттерон» за період діяльності з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року, за результатами якої складено акт від 25 червня 2021 року № 10033/10-36-07-16/39865269 (а.с.41-73 т.1),

10. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 846 490,00 грн, у тому числі за грудень 2019 року на суму 548 429,00 грн, за травень 2020 року на суму 130 721,00 грн, за грудень 2020 року на суму 2 167 340,00 грн, та завищено від`ємне значення з ПДВ на загальну суму 1 724 424,00 грн., у тому числі за квітень 2019 року на суму 504 131,00 грн, за травень 2020 року на суму 189 946,00 грн, за лютий 2021 року на суму 1 030 347,00 грн.

11. На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2021 року:

№ 15008/10-36-07-16 (а.с.74-75 т.1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3 131 139,00 грн, в тому числі на 2 846 490,00 грн за податковими зобов`язаннями та 284 649,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 15009/10-36-07-16 (а.с.76-77 т.1), яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 1 724 424,00 грн, в тому числі за квітень 2019 року на 504 131,00 грн, за травень 2020 року на 189 946,00 грн та за лютий 2021 на 1 030 347,00 грн.

12. На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем 09 вересня 2021 року подано скаргу, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України від 05 листопада 2021 року № 25088/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ТОВ «АМСТРУД» залишено без задоволення (а.с.78-92 т.1).

13. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій з ТОВ «Стройлогіст», ТОВ «Профі-Юга», ТОВ «Дінекс Торг», ТОВ «Житомирський НПЗ», ПП «Захід Госпторг», ТОВ «Баупрод», ТОВ «ДГ «Богуслав», ТОВ «Акта Пром», ТОВ «Карат Юніон», ТОВ «Френттерон» первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими, здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

15. Досліджуючи подані позивачем докази, суди дійшли висновку, що Товариством підтверджено ділову мету та фактичне використання у власній господарській діяльності придбаних товарів та послуг у ТОВ «Стройлогіст», ТОВ «Профі-Юга», ТОВ «Дінекс Торг», ТОВ «Житомирський НПЗ», ПП «Захід Госпторг», ТОВ «Баупрод», ТОВ «ДГ «Богуслав», ТОВ «Акта Пром», ТОВ «Карат Юніон», ТОВ «Френттерон».

16. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій виснували на тому, що всі висновки контролюючого органу про безтоварність спірних господарських операцій базуються виключно на аналізі даних ЄРПН та інформаційних автоматизованих систем податкових органів, без дослідження фактичних обставин, без надання належної оцінки поданим позивачем первинним бухгалтерським документам.

17. Посилання контролюючого органу на окремі помилки в товарно-транспортних та їх відсутність по певним поставкам відхилені судами, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

18. Крім того, суди відхилили посилання відповідача на наявність окремих кримінальних проваджень, в рамках яких фігурують окремі контрагенти позивача, оскільки будь якої інформації щодо наявності такого, що набрав законної сили вироку суду, в якому встановлено обставину щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами відповідачами надано не було, а судом не встановлено. Поряд з цим, у судовому засіданні представник відповідачів підтвердив, що на момент розгляду справи відсутні будь-які вироки суду у кримінальних провадженнях, в яких фігурують окремі контрагенти позивача.

19. З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими доводи контролюючого органу стосовно недотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання та можливі порушення податкового законодавства контрагентами позивача.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

21. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктами

1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4 частини четвертої статті 328 КАС України, - якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

22. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права у подібних правовідносинах, а саме, пункти 44.1, 44.3 статті 44, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статті 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 640/18540/18, від 21 червня 2022 року у справі № 820/4033/16, від 16 червня 2020 року у справі № 400/987/19, від 19 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.002018, від 28 лютого 2018 року у справі № 826/7986/13-а.

23. Окремо, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції також не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 серпня 2022 року у справі № 520/11948/19, від 13 липня 2022 року у справі № 640/18540/18, від 06 червня 2018 року у справі № 811/2247/14, при застосуванні пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363

24. Відповідач-1 звертає увагу на те, що судами не взято до уваги неповноту та дефекти в оформленні товарно-транспортних накладних, а саме: в графі «Причіп/напівпричіп» не вказані марка, модель та тип, реєстраційний номер відповідного автомобіля; в графі «водій» відсутні відомості щодо посвідчення водія; в графі «пункт навантаження» та «пункт розвантаження» вказана неповна адреса, що у свою чергу не дає змоги ідентифікувати місце, з якого навантажувався та розвантажувався товар; у наданих товарно-транспортних накладних взагалі відсутня графа з «вантажно- розвантажувальні операцій, де значаться відомомоті, щодо навантаження та розвантаження вантажу (маса брутто; прибуття/вибуття/простою; підпису відповідальної особи).

25. Підсумовуючи те що вказано у касаційній скарзі, на переконання скаржника судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки щодо вчинення господарських операцій між ТОВ «АМСТРУД» та його контрагентами, з огляду на наступні фактори:

- відсутність необхідної кількості трудових ресурсів та залучення фізичних осіб для реального здійснення операцій, що свідчить із звітності по ЄСВ за формою Д4 та відсутності звітності форми 1-ДФ;

- відсутність придбання наданих послуг на адресу ТОВ «АМСТРУД»» у інших контрагентів відповідно до ЄРПН;

- відсутність основних засобів для виконання робіт та її придбання у інших контрагентів відповідно до ЄРПН;

- відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні);

- відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26. Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган переконаний, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, транспортних засобів при значних обсягах реалізації послуг, що унеможливлює реалізацію послуг в обсягах, які відповідають бухгалтерським розрахункам. Відтак, надані первинні документи не підтверджують фактичого здійснення господарської діяльності та відповідно не створюють наслідків для податкового обліку і податкові накладні не можуть бути підставою для формування ТОВ «АМСТРУД» податкового кредиту по взаємовідносинах із спірними контрагентами.

27. Окрім того, судом апеляційної інстанції не враховано наявність чисельних кримінальних проваджень, фігурантами яких є контрагенти позивача, а від так не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 2-а-5053/10-0270, у постанові від 01 серпня 2022 року у справі № 808/2593/16.

28. На переконання скаржника судами при винесенні спірних судових рішень, у зв`язку із сукупністю обставин не досліджено в повній мірі доводи відповідача щодо відсутності реальної можливості у контрагентів позивача здійснювати постачання товару на користь позивача та первинних документів, які містяться в матеріалах справи, а також не досліджено фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та не надано належної оцінки доказам що містяться в матеріалах справи, що прямо суперечить статтям 90, 242, 317 КАС України.

29. Тобто, у цілому, скаржник наводить доводи, аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин справи, шляхом відтворення частини акта перевірки, цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, наводить ряд постанов Верховного Суду та цитує уривки з них, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторного зазначення не потребують.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

31. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

32. За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

33. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

34. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

35. Підпунктами 9.1.3, 9.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

36. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

37. Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

38. Згідно з пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

39. Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

40. Приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

41. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

42. Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

43. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

44. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

45. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

46. Як визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

47. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

48. За приписами статті 1 вказаного Закону (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

49. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

50. Усталеною є правова позиція Верховного Суду, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

51. Таким чином, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

52. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства ґрунтуються на не підтвердженні господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стройлогіст», ТОВ «Профі-Юга», ТОВ «Дінекс Торг», ТОВ «Житомирський НПЗ», ПП «Захід Госпторг», ТОВ «Баупрод», ТОВ «ДГ «Богуслав», ТОВ «Акта Пром», ТОВ «Карат Юніон», ТОВ «Френттерон».

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що видами діяльності позивача за КВЕД є: 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

54. Так, між позивачем та ТОВ «Карат Юніон» (Постачальник) укладено договір поставки від 04 березня 2019 року № 0403-19Т, за умовами якого (пункт 1.1 Договору) постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець оплатити і прийняти Продукцію, найменування, кількість та ціни якої узгоджені у відповідних Специфікаціях. Належним чином оформлена специфікація з моменту її підписання повноважними представниками Сторін вважається невід`ємною частиною Договору. Згідно пункту 1.2. договору найменування продукції: суміш піщано-гравійна фр. 0-40мм. Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки від 04 березня 2019 року № 0403-19Т сторони дійшли згоди про постачання 1600 т суміші піщано-гравійної фр. 0-40. Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 22 березня 2019 року № 151 на постачання 840 т суміші піщано-гравійної, від 29 березня 2019 року № 152 на постачання 760 т суміші піщано-гравійної, рахунками-фактури від 22 березня 2019 року № 032212, від 29 березня 2019 року № 032927. Перевезення товару підтверджується товаро-транспортними накладними від 22 березня 2019 року № 12, від 22 березня 2019 року № 13, від 22 березня 2019 року № 14, від 22 березня 2019 року № 15, від 22 березня 2019 року № 16, від 22 березня 2019 року № 17, від 22 березня 2019 року № 18, від 22 березня 2019 року № 19, від 29 березня 2019 року № 22, від 29 березня 2019 року № 23, від 29 березня 2019 року № 24, від 29 березня 2019 року № 25, від 29 березня 2019 року № 26, від 29 березня 2019 року № 27, від 29 березня 2019 року № 28, від 29 березня 2019 року № 29. На виконання положень Податкового кодексу України, позивачем складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні від 22 березня 2019 року № 151, від 29 березня 2019 року № 152. Розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 04 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року до договору від 04 березня 2019 року № 0403-19Т. Рух (використання) сировини (піщано-гравійної суміші) в межах господарської діяльності підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 за березень і квітень 2019 року, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 15 квітня 2019 року № БОБО-000011, від 09 квітня 2019 року № БОБО-000009 (а.с.106-132 т.1).

55. Між ТОВ «АМСТРУД» та ТОВ «Акта Пром» (Виконавець) укладено договір про виконання транспортних послуг від 26 квітня 2019 року № 26/04-2019 за умовами якого (пункт 1.1 Договору) виконавець зобов`язується за заявкою Замовника надавати транспортні послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором. Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26 квітня 2019 року № 142, від 30 квітня 2019 року № 144, рахунками-фактури від 26 квітня 2019 року № 042610, від 30 квітня 2019 року № 043041. Оплата та проведення розрахунків підтверджується платіжним дорученням від 26 липня 2019 року № 190 та актом звірки взаємних розрахунків на період: січень 2019 року - грудень 2020 року. Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в Акті перевірки (арк.22-23). Частково заборгованість позивача перед ТОВ «АКТА ПРОМ» в сумі 379 991,20 грн. первісним кредитором передано ТОВ «БІГТРЕЙДІНГ» згідно з договором про відступлення права вимоги № 0901-20 від 09 січня 2020 року (а.с.168-179 т.1).

56. Також, між позивачем та ТОВ «ФРЕНТТЕРОН» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 26 квітня 2019 року №26/04/2019 за умовами якого (пункт 1.1 Договору) продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти і оплатити наступні матеріали: Асфальтобетон (всіх марок), щебенева продукція (всіх марок), Битум (всіх марок), Бітумну емульсію (дорожню). Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 26 квітня 2019 року № 60, від 30 квітня 2019 року № 61, рахунками-фактури від 26 квітня 2019 року № 042609, від 30 квітня 2019 року № 043040. Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки (арк.25). Оплата за договором підтверджується платіжними дорученнями від 21 червня 2019 року № 144, від 26 червня 2019 року № 147, від 05 липня 2019 року № 170, від 19 липня 2019 року № 181, від 31 липня 2019 року № 216, від 07 серпня 2019 року № 220, актом звірки взаємних розрахунків, оборотно-сальдовою відомістю (а.с.180-194 т.1).

57. Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Дінекс Торг» (Виконавець) на підставі договору про надання транспортних послуг від 16 грудня 2019 року № 16/12-2019ТР за умовами якого (пункт 1.1 Договору) виконавець зобов`язуються за заявкою Замовника надати транспортні послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором. Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 грудня 2019 року № 101, від 16 грудня 2019 року № 102, від 16 грудня 2019 року № 103, від 17 грудня 2019 року № 108, рахунками-фактури від 16 грудня 2019 року № 121618, від 16 грудня 2019 року № 121619, від 16 грудня 2019 року № 121620, від 17 грудня 2019 року № 121717 (Додатки 85-92). Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки (арк.13-14). Проведення розрахунків між сторонами зафіксовано в Акті звірки взаємних розрахунків за період: січень 2019 року - грудень 2020 року, оборотно-сальдовою відомістю. Заборгованість позивача перед ТОВ «Дінекс Торг» в сумі 673 667,19 грн згідно договору про відступлення права вимоги № 3103-20 від 31 березня 2020 року та в сумі 1 508 281,41 грн згідно з договором про відступлення права вимоги від 09 червня 2020 року № 0906-20 первісним кредитором передано ТОВ «Бігтрейдінг» (а.с.48-64 т.2).

58. Між ТОВ «АМСТРУД» та ТОВ «Стройлогіст» (Виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг від 18 грудня 2019 року № 18/12/19, за умовами якого (пункт 1.1 Договору) виконавець зобов`язуються за заявкою Замовника надати транспортні послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором. Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 18 грудня 2019 року № 10, від 18 грудня 2019 року № 11, рахунками-фактури від 18 грудня 2019 року № 121805, від 18 грудня 2019 року № 121806. Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки. Оплата за договором підтверджується платіжним дорученням від 22 травня 2020 року № 592, актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2019 року - липень 2020 року, оборотно-сальдовою відомістю. Частково заборгованість позивача перед ТОВ «Стройлогіст» в сумі 746 427,50 грн первісним кредитором передано ТОВ «Бігтрейдінг» згідно з договором про відступлення права вимоги № 0707-20 від 07 липня 2020 року (а.с.65-75 т.2).

59. Також позивачем з ТОВ «Профі-Юга» (Постачальник) укладено договір поставки від 01 травня 2020 року № 0105-20, за умовами якого (пункт 1 Договору) постачальник зобов`язуються, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити Покупцю суміш дрібнозернисту цільну асфальтобетонну тип А загальною кількістю 750 тон, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар. Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 18 травня 2020 року № 168, від 19 травня 2020 року № 169, від 20 травня 2020 року № 170, від 21 травня 2020 року № 171, від 22 травня 2020 року № 172, від 23 травня 2020 року № 173. Податкові накладні від 18 травня 2020 року № 102, від 19 травня 2020 року № 105, від 20 травня 2020 року № 104, від 21 травня 2020 року № 106, від 22 травня 2020 року № 103, від 23 травня 2020 року № 101 у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки (арк.7-8). Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 18 травня 2020 року № 320, № 321, № 323, № 324, № 325, № 326, № 327, від 19 травня 2020 року № 328, № 329, № 330, № 331, № 332, № 333, № 334, № 335 від 20 травня 2020 року № 336, № 337, № 338, № 339, № 340, № 341, № 342, № 343, від 21 травня 2020 року № 344, № 345, № 346, № 347, № 348, № 349, № 350, № 351, від 22 травня 2020 року № 352, № 353, № 354, № 355, № 356, № 358, № 359, від 23 травня 2020 року № 360, № 361, № 362, № 363, № 364, № 365, № 366, № 367. Оплата за договором підтверджується платіжним дорученням від 01 липня 2020 року № 658, актом звірки взаємних розрахунків за 2020 рік, оборотно-сальдовою відомістю. Частково заборгованість Позивача перед ТОВ «Профі-Юга» в сумі 1 635 402,52 грн первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 3012-20 від 30 грудня 2020 року (а.с.202 т.2 - а.с.20 т.3).

60. Між позивачем та ТОВ «Житомирський НПЗ» (Постачальник) укладено договір поставки від 01 грудня 2020 року № 0112-20А, за умовами якого Постачальник зобов`язується оплатити і прийняти продукцію, найменування, кількість і ціни якої узгоджені у відповідних специфікаціях. Згідно специфікації від 01 грудня 2020 року № 1 сторони узгодили поставку асфальтобетону дрібнозернистого тип А ІІ в кількості 1717 т, до 25 грудня 2020 року. Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 24 грудня 2020 року № 412, від 24 грудня 2020 року № 413, від 24 грудня 2020 року № 414, від 24 грудня 2020 року № 417, від 24 грудня 2020 року № 418, від 24 грудня 2020 року № 419, від 24 грудня 2020 року № 440, від 24 грудня 2020 року № 515, від 24 грудня 2020 року № 516. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 24 грудня 2020 року № 563, від 24 грудня 2020 року № 564, від 24 грудня 2020 року № 565, від 24 грудня 2020 року № 566, від 24 грудня 2020 року № 898, від 24 грудня 2020 року № 899, від 24 грудня 2020 року № 900, від 24 грудня 2020 року № 901, від 24 грудня 2020 року № 902, від 24 грудня 2020 року № 903. Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки (арк.14). Оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями від 15 січня 2021 року № 974, від 19 січня 2021 року № 984, від 19 січня 2021 року № 985, від 19 січня 2021 року № 986, актом звірки взаємних розрахунків, оборотно-сальдовою відомістю. Частково заборгованість позивача перед ТОВ «Житомирський НПЗ» первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 10 лютого 2021 року від 10 лютого 2021 року (а.с.31-63 т.3).

61. Крім того, ТОВ «АМСТРУД» мало господарські взаємовідносини з ПП «Захід Госпторг» (Виконавець) на підставі договору про надання послуг будівельної техніки від 01 грудня 2020 року № 0112-20, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуг будівельною технікою на об`єктах Замовника. В додатку № 1 до договору сторони обумовили вартість послуг в залежності від виду будівельної техніки, яка буде задіяна. Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 грудня 2020 року № 20, № 21, № 029, № 29 на суму 39 003,30 грн, від 16 грудня 2020 року № 29 на суму 56 315,10 грн, від 16 грудня 2020 року № 29 на суму 130 190,40 грн, від 21 грудня 2020 року № 30, № 87, № 89, № 90, № 91, № 92, № 93, № 94, від 24 грудня 2020 року № 118, № 119, № 120, № 122, № 125, від 28 грудня 2020 року № 130, № 132, № 133, № 145. Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки. Оплата за договором підтверджується платіжними дорученнями від 29 грудня 2020 року № 948, від 29 січня 2021 року № 1030, від 29 січня 2021 року № 1031 та актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2020 -січень 2021, оборотно-сальдовою відомістю. Частково заборгованість позивача перед ПП «Захід Госпторг» первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 3012-20 від 30 грудня 2020 року (а.с.64-101 т.3).

62. Між позивачем та ТОВ «Баупрод» (Постачальник) укладено договір поставки від 07 грудня 2020 року № 0712-20Б, за умовами якого з урахуванням додатку № 1 до Договору (Додаток) постачальник зобов`язується передати у власність Замовнику матеріали, а саме: бітум нафтовий дорожній в`язкий БДН 70/100 в кількості 382,5 тон. Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 22 грудня 2020 року № 8, від 24 грудня 2020 року № 5, від 06 січня 2021 року № 7, від 11 січня 2021 року № 9, від 13 січня 2021 року № 10, від 15 січня 2021 року № 11. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 06 січня 2021 року № 105, від 11 січня 2021 року № 109, від 13 січня 2021 року № 110, від 15 січня 2021 року № 114. Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки. Оплата за договором підтверджується платіжними дорученнями від 15 січня 2021 року № 977, від 22 січня 2021 року № 1008, від 29 січня 2021 року № 1033, актом звірки взаємних розрахунків за період: грудень 2020 року - лютий 2021 року, оборотно-сальдовою відомістю. Частково заборгованість позивача перед ТОВ «Баупрод» в сумі 3 116 298,79 грн первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 3001-21 від 30 січня 2021 року (а.с.108-130 т.3).

63. Також, між ТОВ «АМСТРУД» та ТОВ «ДГ «Богуслав» (Постачальник) укладено договір поставки від 20 січня 2021 року № 2001-21, за умовами якого з урахуванням додатку № 1 до Договору (Додаток) постачальник зобов`язується передати у власність Замовнику матеріали, а саме: сіль в кількості 1173 т та надати послуги перевезення вантажів в кількості 1173 т дорожнім транспортними засобами. Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 25 січня 2021 року № 26, від 26 січня 2021 року № 27, від 27 січня 2021 року № 28, від 28 січня 2021 року № 29, від 29 січня 2021 року № 30, від 30 січня 2021 року № 31, від 02 лютого 2021 року № 32, від 03 лютого 2021 року № 33, від 03 лютого 2021 року № 34. Надання послуг перевезення підтверджується: - актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 25 січня 2021 року № 14, від 26 січня 2021 року № 15, від 27 січня 2021 року № 16, від 28 січня 2021 року № 17, від 29 січня 2021 року № 18, від 30 січня 2021 року № 19, від 02 лютого 2021 року № 20, від 03 лютого 2021 року № 21; - товарно-транспортними накладними від 25 січня 2021 року (маса брутто - 41,0 т), від 25 січня 2021 року (маса брутто - 42,0 т), від 25 січня 2021 року (маса брутто - 42,0 т), від 26 січня 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 26 січня 2021 року (маса брутто - 44,0 т), від 26 січня 2021 року (маса брутто - 45,0 т), від 27 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 27 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 27 січня 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 28 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 28 січня 2021 року (маса брутто - 45,0 т), від 28 січня 2021 року (маса брутто - 45,0 т), від 29 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 29 січня 2021 року (маса брутто - 42,0 т), від 29 січня 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 30 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 30 січня 2021 року (маса брутто - 42,0 т), від 30 січня 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 02 лютого 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 02 лютого 2021 року (маса брутто - 45,0 т), від 02 лютого 2021 року (маса брутто - 48,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 46,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 46,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 47,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 47,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 47,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 47,0 т). Податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що відображено в акті перевірки. Оплата за договором підтверджується платіжними дорученнями від 16 лютого 2021 року № 1064, № 1065, від 19 лютого 2021 року № 1080, № 1081, актом звірки взаємних розрахунків за період, оборотно-сальдовою відомістю. Частково заборгованість Позивача перед ТОВ «ДГ «Богуслав» в сумі 2 024 920,79 грн первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 2602-21 від 26 лютого 2021 року (а.с.161-207 т.3).

64. Судами встановлено, що всі контрагенти позивача є зареєстрованими платниками податків та перебувають на податковому обліку, подають звітність та реєструють податкові накладні в ЄРПН, про що ГУ ДПС у Київській області самостійно зазначає про це в апеляційній скарзі, а також у касаційній скарзі.

65. Поряд з цим, з метою підтвердження фактичного використання у власній господарській діяльності придбаних товарів та послуг позивачем подано до матеріалів справи копію договорів про виконання робіт, зокрема з Рогозівською сільською радою Бориспільського району Київської області від 14 березня 2019 року № 1 та від 21 березня 2019 року № 2 з будівництва трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь) на об`єкті, виконання яких підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, накладними-вимогами на відпуск матеріалів (а.с.133-167 т.1).

66. Також ТОВ «АМСТРУД» укладено низку договорів з Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (Замовник) від 20 листопада 2019 року № 260-19, від 30 вересня 2019 року № 102-19, від 20 листопада 2019 року № 263-19 щодо капітального ремонту дорожнього покриття у Київській області за результатами виконання яких складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с.195 т.1 - а.с.36 т.2)

67. Також ТОВ «АМСТРУД» укладено договір з КП «Агрознам`янка» від 13 грудня 2019 року № 1 про виконання робіт з капітального ремонт дороги, які підтверджуються довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с.37-47 т.2).

68. Між ТОВ «АМСТРУД» та ДП «Місцеві дороги Запорізької області» укладено договори від 11 січня 2020 року № 11/01-ЕУБіл, від 11 січня 2020 року № 11/01-ЕУРоз, щодо будівництва трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Запорізької області та штучних споруд на них. Фактичне виконання робіт за договорами підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товаро-транспортними накладними (а.с.76-177 т.2).

69. Позивач уклав договори з ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» від 27 квітня 2020 року № ЗП-15-27/04/20 та від 11 грудня 2020 року № ЗП-118-11/12/20, за умовами яких субпідрядник ТОВ «АМСТРУД» зобов`язується надати послуги з будівництва трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Запорізькій області та штучних споруд на них). Фактичне виконання робіт та проведені розрахунки підтверджуються довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актами приймання виконаних будівельних робіт, накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями (а.с.178-201 т.1, а.с.131-160 т.3).

70. ТОВ «АМСТРУД» укладено договір з ТОВ «Благодорбуд» від 03 серпня 2020 року № 84/20. Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03 грудня 2020 року № 101, від 18 грудня 2020 року № 87, від 21 грудня 2020 року № 86, від 21 грудня 2020 року № 100, від 23 грудня 2020 року № 112 (а.с.21-30 т.3).

71. Також позивач уклав договір поставки з ТОВ «Дорстрой» від 01 грудня 2020 року № 0112-20, за умовами якого постачальник ТОВ «АМСТРУД» зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставляти покупцю бітум дорожній марки 70/100. Постачання товару підтверджується видатковою накладною від 24 грудня 2020 року № 13 (а.с.102-107 т.3).

72. Здійснивши аналіз умов договорів за спірними господарськими операціями з ТОВ «Стройлогіст», ТОВ «Профі-Юга», ТОВ «Дінекс Торг», ТОВ «Житомирський НПЗ», ПП «Захід Госпторг», ТОВ «Баупрод», ТОВ «ДГ «Богуслав», ТОВ «Акта Пром», ТОВ «Карат Юніон», ТОВ «Френттерон» та наведених у акті перевірки доводів податкового органу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з вказаними контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

73. Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними та такими, що зроблені без врахування позицій Верховного Суду з питань належності та допустимості доказів у податкових правовідносинах, а саме:

74. Так, за правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 19 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.002018, надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім випадку, якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який Вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

75. Також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час касаційного перегляду справи 820/4033/16 зроблено висновок, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Навіть належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не завжди свідчить про безумовну їх відповідність дійсному змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

76. Окрім того, Верховним Судом у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 640/18540/18 наголошено, що формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, - якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та невідповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

77. Таким чином на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

78. Отже, Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що, встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. Превалювання сутності над формою, як один із принципів бухгалтерського обліку (цей принцип закріплено статтею 4 Закону №996-ХІУ) відповідає сутності податкового обліку, який, згідно з частиною другою статті 3 цього ж Закону, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

79. Однак при розгляді цієї справи судами попередніх інстанцій не були враховані наведені висновки Верховного Суду.

80. Так суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях описали зміст спірних господарських операцій, навели перелік документів, наданих позивачем на підтвердження їх здійснення, та, в кінцевому результаті, дійшли висновку, що такі документи свідчать про реальність господарських відносин з контрагентами позивача. Оцінюючи питання достатності та достовірності таких документів, суди, із посиланням на правові позиції Верховного Суду у подібних справах, зазначили, що наведені податковим органом претензії до таких носіїв інформації є неприйнятними і такими, що не можуть самі по собі свідчити про нереальність зафіксованих ними господарських операцій.

81. Таким чином суди попередніх інстанцій фактично самоусунулись від, власне, змістовного дослідження та аналізу наданих позивачем доказів безпосередньо в їх сукупному взаємозв`язку. Не провели комплексного аналізу спірних господарських операцій та їх окремих складових елементів (дій, подій, явищ об`єктивної дійсності та їх сукупності, - як об`єктів, що справляють юридичний вплив на фактичні обставини тієї чи іншої події) через призму аргументів контролюючого органу.

82. Так, у ході проведеної перевірки, а також під час розгляду цієї справи, відповідач наголошував на ряд обставин, які свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами,

а саме: перевіркою не підтверджено реальність проведення операцій в зв`язку з відсутністю у контрагентів необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності необхідної кількості трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності (що підтверджується формами №1ДФ, звітами ЄСВ); відсутність основних засобів для здійснення поставок (автомобільні засоби для перевезення товару тощо), що підтверджується формами 20-ОПП; не подання декларації з ПДВ за період взаємовідносин з позивачем; неможливістю встановлення законного джерела походження товару по ланцюгу постачання; при проведенні перевірки також встановлено наявність кредиторської заборгованості позивача перед контрагентами або взагалі відсутній факт оплати за отриманий товар; наявність очевидних недоліків первинної документації; деякі контрагенти позивача, зокрема, ПП «Захід Госпторг» - перебуває на податковому обліку у Львівській області, в той час, як замовник ТОВ «АМСТРУД» - у Київській області, а перевезення техніки на значну відстань вказує на недоцільність та нереальність наданих позивачу послуг; відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг тощо.

83. З огляду на викладене, з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у даній справі, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо руху цього товару від виробника або від первісного продавця; яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, зокрема, від виробника або від первісного продавця; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

84. Наведені вище доводи контролюючого органу були відхилені судами, з посиланням лише на наявність первинної документації. Проте, дані доводи відповідача, як в сукупності, так і окремо можуть свідчити про нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

85. Крім того, судам необхідно дослідити, чи був обачним позивач при укладенні договорів та чим керувався при виборі контрагентів, які, як доводить відповідач, не мають необхідних умов для виконання спірних правочинів.

86. Поряд з цим, відхиляючи доводи відповідача щодо ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, а також, щодо недоліків у їх оформленні, суди вказали, що вказані документи, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини щодо придбання товару (послуг), а тому не можуть бути доказами цих обставин. Також послалися на те, що відсутність вказаного документу ще не свідчить про безумовний безтоварний характер господарської операції у цілому.

87. Абзацом двадцять п`ятим та двадцять шостим глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363) визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

88. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

89. Пунктом 11.1 Правил № 363, зокрема, встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

90. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

91. Таким чином, документи, які передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортна накладна, є документами, які підтверджують факт передавання, перевезення придбаних та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

92. Разом з тим, наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Суттєвим доводом, який ставить під сумнів реальність господарської операції, є посилання на обставини, які встановлені у процедурах кримінального провадження. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

93. Указані висновки знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 05 травня 2023 року у справі № 1340/5998/18, від 08 листопада 2023 року у справі № 280/4704/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 380/18276/21.

94. За правилами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

95. Частиною першою, другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

96. А тому, наявність товарно-транспортної накладної та належне її оформлення є належним доказом переміщення (транспортування) товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.

97. Отже, відсутність такого документа чи суттєві недоліки в його виготовленні можуть породжувати сумніви щодо реальності господарської операції, особливо при урахуванні інших обставин, що свідчать про її безтоварність. Наприклад, це може включати об`єктивну неможливість контрагента здійснювати господарські операції, що враховує податкову інформацію про характер його діяльності, відсутність визначення джерела походження товару в Єдиному реєстрі податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання), не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання, наявність кримінальних проваджень щодо контрагента, відсутність бухгалтерських документів або суттєві недоліки в їхньому виготовленні, і так далі, тощо.

98. До того ж, суд касаційної інстанції, звертає увагу на те, що доводи податкового органу щодо наявності чисельних кримінальних проваджень, фігурантами яких є контрагенти позивача, були відхилені судами, з огляду на відсутність вироків в даних кримінальних провадженнях.

99. Колегія суддів вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій такими, що сформовані передчасно та з порушенням правил оцінки доказів, що встановлені приписами статті 90 КАС України, з огляду на наступне.

100. Так, порушення кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва та/або ухилення від сплати податків в контексті їх доказовості не є безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій, а також висновку, що свідчення особи, отримані в процедурах кримінального провадження, не є належним і допустимим доказом в адміністративному судочинстві, однак не можна погодитися, що такий довід відповідача взагалі не підлягав перевірці й аналізу з використанням правил прийняття та оцінки доказів у адміністративній справі.

101. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову. Подібний висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа №826/6146/16).

102. Відступивши від висновку Верховного Суду України в постанові від 01 грудня 2015 року (справа № 21-3788а15), що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 не зробила висновку, що обставини щодо діяльності контрагента платника податків, на які посилається контролюючий орган як на доказ нереальності господарської операції, не входять до предмета доказування.

103. Таким чином, сама по собі наявність вироку суду щодо посадової особи контрагента платника податків не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, відповідний довід контролюючого органу з посиланням на такі обставини підлягає перевірці судом з використанням засобів доказування у адміністративній справі. Однак, судами попередніх інстанцій вказаного зроблено не було, зокрема, не надали належної оцінки по кожному із кримінальних проваджень.

104. Суд повторно наголошує на тому, що наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Суттєвим доводом, який ставить під сумнів реальність господарської операції, є посилання на обставини, які встановлені у процедурах кримінального провадження. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

105. У постанові від 14 лютого 2020 року (адміністративне провадження № К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.

106. З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

107. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

108. У постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

109. Висновки суддів попередніх інстанцій зроблені без урахування вказаних правових висновків Верховного Суду та без дотримання вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

110. Фактично суди попередніх інстанцій встановили обставини на підставі оцінки доказів, які надав позивач. Доводи контролюючого органу були залишені судами попередніх інстанцій поза увагою та їм відповідна правова оцінка не надавалася.

111. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

112. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

113. Таким чином, судами не досліджено комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання кожної з угод, які мають свої особливості, з якими пов`язане донарахування спірного податкового зобов`язання.

114. Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційної інстанції не може погодити або спростувати висновки судів попередніх інстанцій, оскільки ненадання правової оцінки таким обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи та входять до предмета доказування у справі, свідчить про недотримання судами вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, невжиття належних та достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи, шляхом виявлення та витребування доказів, зокрема, з власної ініціативи та, відповідно, вимагає скасування прийнятих у справі судових рішень.

115. За змістом частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

116. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

117. Частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

118. Колегія суддів вважає, що судами не додержано норм процесуального права задля з`ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

119. З вказаного слідує, що доводи та вимоги касаційних скарг є частково обґрунтованими.

120. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з наданням належної правової оцінки наданим позивачем первинним документам на предмет належного їх оформлення (форма, зміст, зазначення необхідних реквізитів) в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи, та з урахуванням наявності кримінальних проваджень.

121. Водночас відповідно до Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності з 15 грудня 2022 року, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. При цьому, у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, а тому ця справа направляється на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року скасувати, а справу № 640/34282/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов