Окрема думка

від 14.05.2024 по справі 520/3572/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Крата В. І.

14 травня 2024 року

м. Київ

справа № 520/3572/16-ц

провадження № 61-7575св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Гудими Д. А., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишив без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року залишив без змін. Поновив виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2017 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року.

Колегія суддів зазначила:

«суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, установивши, що дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва 4-поверхового будинку на 59 квартир на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не надавалось, документів, що передбачені статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статями 29, 38 Закону України «Про планування і забудову територій», у відповідача немає, що також встановлено судовими рішеннями у справі № 815/6834/15, рівні природного освітлення в житлових приміщеннях житлового будинку на АДРЕСА_2 занижені та не відповідають нормативним рівням згідно з ДБН В.2.5-28.2006, що свідчить про наявність порушеного права позивачів, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про задоволення позовних вимог.

Аргументи заявника про те, що суди не мали права брати до уваги висновок судової комісійної будівельно-технічної експертизи від 29 грудня 2015 року № 31/08-2015, є безпідставними, оскільки він оцінений судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України, що відповідає статті 110 ЦПК України.

Також безпідставними є аргументи заявника про те, що він є неналежним відповідачем, оскільки це питання було предметом касаційного перегляду, за результатом розгляду якого 26 лютого 2020 року Верховний Суд виніс постанову».

Не можу погодитися із вказаними висновками з таких мотивів.

1. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.

1.1 Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

2. Постанова суду касаційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням, зокрема, мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу (підпункт а) пункту 3) частини першої статті 416 ЦПК України).

3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що на момент ухвалення рішення у справі судом першої інстанції 10 січня 2017 року ОСОБА_1 не був власником об`єкта нерухомого майна, щодо якого прийнято рішення про знесення. ОСОБА_1 вазував, що 11 жовтня 2016 року державними реєстраторами Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко правових та технічних експертних досліджень» Щеплоцькою Х. Б. та Кравець О. В. було прийнято низку рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

3.1. У матеріалах справи міститься інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 6, а. с. 13-39) про державну реєстрацію прав власності на квартири за адресою: АДРЕСА_3 , за фізичними особами.

4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що апеляційним судом не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 509/11/17 (провадження № 61-268св21), де зазначено, що належними відповідачами за позовами про знесення самочинно збудованого майна, приведення приміщень у первісний стан шляхом знесення самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна, про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження майном шляхом перебудови самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна, мали бути саме нові власники спірних апартаментів, до яких позовні вимоги не пред`являлись. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі № 201/2471/20 (провадження № 61-5275св21).

5. Суди не надали оцінки інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 6, а.с. 13-39) про державну реєстрацію прав власності на квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

6. Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

7. Тому касаційному суду необхідно було касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суддя В. І. Крат