Ухвала

від 20.05.2024 по справі 2-1584/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 2-1584/11

провадження № 61-11813ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення депозитного вкладу та відсотків за договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахування уточнених позовних вимог просив стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь успадкований депозитний вклад з нарахованими відсотками станом на 10 жовтня 2017 року у розмірі 12 514 249,95 грн, інфляційні збитки у розмірі 42 531,73 грн та 3 % річних у розмірі 20 357,65 грн, всього 12 577 139, 33 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 успадкований депозитний вклад з нарахованими відсотками станом на 10 жовтня 2017 року у сумі 12 514 249,95 грн, інфляційні збитки у сумі 42 531,73 грн та три відсотки річних у сумі 20 357,65 грн, всього 12 577 139,33 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення ро відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення депозитного вкладу та відсотків за договором.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 959,80 грн та пов`язані з розглядом справи витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 23 100,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - ОСОБА_3 , на постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року. Матеріали цивільної справи витребувано із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на додаткову постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року.

13 травня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є її боржником і його фінансові зобов`язання забезпечені заставою у вигляді майнових прав на депозитний вклад, який є предметом спору у справі № 2-1584/11.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, з посиланням на те, що її необхідно залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, який звільнений від сплати судового збору з підстав, визначених положеннями статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому вона також є звільненою від сплати судового збору. Також, заявниця посилається на те, що розмір судового збору перевищує розмір її доходу за 2023 рік, на підтвердження чого надано довідку про розмір пенсії за 2023 рік та відомості про відсутність інших доходів у 2023 році.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Позов ОСОБА_3 до суду подано у грудні 2009 року.

Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», який діяв на час подачі позову, ставка державного мита із заяв і скарг, що подаються до суду із позовних заяв складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», який дія на час звернення до суду з позовом, встановлено, що неоподаткований мінімум доходів громадян встановлено у розмірі 17 грн.

Позовна заява містить вимогу майнового характеру на суму, яка перевищує 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ураховуючи викладене, заявниця за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі2 720,00 грн (17 х 100 х 200% х 0,8)

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Закон України «Про судовий збір» визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

За змістом практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд виходить з того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Загальний розмір річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік становить 32 799,22 грн, а розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги становить 2 720,00 грн та перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік.

Враховуючи те, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та визначення його у розмірі 1 639,96 грн, тобто розмір, який не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік.

Отже, заявниці необхідно сплатити частину судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 639,96 грн.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Крім того, касаційна скарга містить клопотання про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Відповідно до положень частини першої та третьої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Повноваження суду касаційної інстанції визначені главою 2 ЦПК України «Касаційне провадження». Вказаною главою не передбачено повноважень суду касаційної інстанції залучати третіх осіб до розгляду у справі, тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 53, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі № 2-1584/11 за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про стягнення депозитного вкладу та відсотків за договоромвідмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити частково.

Зменшити розмір судового збору, що підлягає сплаті ОСОБА_1 за подання касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2024 року з 2 720,00 грн до 1 639,96 грн.

Касаційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров