Постанова

від 22.05.2024 по справі 915/1010/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1010/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І.; Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023

по справі №915/1010/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр технологій „Вік

про стягнення 267 287,99 грн.,

(суддя першої інстанції: Алексєєв А.П., дата та місце ухвалення рішення: 20.12.2023 року, Господарський суд Миколаївської області, м.Миколаїв)

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт (далі ТОВ «ТД «Євротрубпласт») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр технологій „Вік (далі ТОВ «Центр технологій «Вік»), в якій просило стягнути борг по оплаті товару.

В обґрунтування позову ТОВ «ТД «Євротрубпласт» зазначало, що 11.01.2021 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки №45. За замовленнями відповідача та на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5280798,64 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін договору. Умовами Договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений у рахунку-фактурі або у специфікації в порядку передбаченому договором. Всупереч умов договору, а саме п. 5.1, відповідач у повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, в зв`язку із чим борг по оплаті товару становить 123968,46 грн. Договором передбачено відповідальність за прострочення оплати товару. Розмір нарахованої відповідно до п. 8.3 Договору неустойки становить 67350,54 грн., розмір відсотків за користування коштами внаслідок порушення терміну оплати дорівнює 39992,56 грн., а розмір втрат від інфляції відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України становить 35976,43 грн. Переговорами сторін досягти повної оплати товару не вдалося, в зв`язку із чим позивач прийняв рішення звернутися до суду із позовом за захистом свого права.

Позивач подав заяву про уточнення позову, згідно якої сума боргу по оплаті товару залишилася незмінною - 123968, 46 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 по справі №915/1010/23 у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування судового рішення місцевий господарський суд зазначив, що у позові та додатках до позову відсутній обґрунтований розрахунок заборгованості, в тому числі, підстави зарахування оплат за платіжними інструкціями без врахування призначення платежу.

Крім того, суд зазначив, що при обґрунтуванні позовних вимог позивач також не звернув уваги на п. 5.4 Договору щодо обов`язкового проведення щоквартальних звірок взаєморозрахунків. Обов`язок надати покупцю, тобто відповідачу, акт звірки лежить на постачальнику, тобто позивачі. Так, у період, за який позивач просить стягнути з відповідача вартість переданого товару, тобто з лютого 2021 року по грудень 2021 року, сторони з ініціативи позивача мали підписати 3 акти звірки взаєморозрахунків.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано належним чином, зокрема згідно умов договору, наявність боргу у розмірі 123968,46 грн. по оплаті поставленого товару за вищезазначеними видатковими накладними у кількості 59 од., що суперечить положенням чинного законодавства України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «ТД «Євротрубпласт» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 по справі №915/1010/23 скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає нормам процесуального та матеріального права, а також фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів.

Заявник апеляційної скарги звертає увагу, що відповідач не оскаржує факт отримання товару, не заявляє жодних претензій до якості, кількості, строків поставки отриманого товару або комплектності наданих товаросупровідних документів на партію отриманого товару, тощо, а надані в матеріалах справи видаткові накладні, підписані відповідачем, є підтвердженням прийняття партії товару разом з документами на такий товар.

Апелянт зазначає, що ним надано суду видаткові накладні до Договору, підписані директором відповідача ОСОБА_1 , інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також позивач зазначає, що не дивлячись на те, що скаржник регулярно складав і надсилав відповідачу акти звірки згідно умов Договору, а відповідач в свою чергу, їх підписував та направляв скаржнику, фактично акт звірки не є обов`язковим для пред`явлення до суду в якості доказу при наявності видаткових накладних та платіжних доручень, тим більше, що відповідач не заперечував дійсність відображених у них господарських операцій, у зв`язку з чим висновок суду, на переконання апелянта, є безпідставним.

Крім того, як зазначає позивач, суд проігнорував детальні обґрунтовані розрахунки суми боргу та штрафних санкцій, які скаржник від самого початку додав до позовної заяви та заяви про уточнення позову, наданої Скаржником на виконання ухвали суду від 15 вересня 2023 року, в якій скаржник зазначив, що підставою зарахування сум оплат/часткових оплат за платіжними інструкціями без врахування призначення платежу є наявність у Відповідача заборгованості за раніше поставлений неоплачений товару, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, та роз`яснено, що у випадку неусунення скаржником вказаних недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.

24.01.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою, в якій апелянт надав докази надсилання відповідачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 по справі №915/1010/23; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/1010/23.

05.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр технологій „Вік надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач не підтвердив виникнення боргу за поставлений товар, оскільки до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження поставки товару та можуть бути підставою для відліку строку оплати вартості товару: рахунок-фактура, узгоджений сторонами або Специфікація (додаток), замовлення покупця, товарно-транспортна накладна, довіреності на отримання товару, і головне - акт звірки взаєморозрахунків, який є неоспорюваним, підтвердженням здійсненої господарської операції між сторонами, а саме поставки, передачі, прийняття, оплати товару.

Крім того, відповідач вказує, що позивач в позовній заяві зазначає, що сторонами не було досягнуто згоди щодо вирішення даного спору, проте жодного доказу на підтвердження проведення переговорів не надав.

05.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1010/23.

У зв`язку з відрахуванням судді зі штату суду, який не є суддею-доповідачем, ОСОБА_2 з 29.03.2024 відповідно до Рішення ВРП від 28.03.2024 №942/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" та Наказу голови суду Богацької Н.С. від 29.03.2024 №43-к "Про відрахування зі штату суду судді РАЗЮК Галини", на підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.04.2024 року №69 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1010/23, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 прийнято справу №915/1010/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 до провадження колегією суддів у новому складі.

23.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові пояснення по справі, в яких представник деталізував свої письмові доводи та розрахунки, наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

11.01.2021 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки №45, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити відповідачу товар, а відповідач має прийняти товар і оплатити його.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити труби комплектуючі та обладнання, а також супутні товари партіями в кількості асортименті та за цінами узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 4.1 Договору сторони визначили порядок узгодження умов постачання партії товару.

Згідно з п. 4.1.1 покупець направляє постачальнику письмове замовлення з зазначенням асортименту та кількості партії товару. В замовленні також вказується кінцевий пункт доставки, крім випадків передбачених п. 4.3 даного договору. Замовлення покупця є пропозицією (офертою) до поставки партії товару (щодо асортименту та кількості партії товару) та його згодою (акцептом) з цінами постачальника, що діяли на момент замовлення товару.

Відповідно до п. 4.1.2 Договору постачальник протягом нормального необхідного часу направляє покупцю засобами електронного пошти (факсу) рахунок - фактуру з зазначенням вартості вказаного у замовленні товару, строку його постачання та оплати. Рахунок - фактура є підтвердженням (акцептом) постачальника замовлення покупця. Відповідно до п. 3 ст. 205 ЦК України умови щодо строків поставки і оплати партії товару, та/або інші умови, визначені рахунком - фактурою, вважаються узгодженими покупцем, якщо протягом двох робочих днів з моменту отримання рахунку - фактури від нього не надійде зауважень, про що також свідчить підпис покупця за цим договором.

Згідно з п. 4.1.3 Договору достатнім підтвердженням всіх умов поставки, зазначених в товаросупровідних документах, буде також приймання покупцем товару в порядку, передбаченому п. 4.4 даного договору, незалежно від наявності замовлення або підтвердження покупцем умов поставки, зазначених у рахунку-фактурі.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що поставка партії товару повинна супроводжуватись передачею покупцю накладної постачальника та товарно-транспортної накладної (ТТН), підписання кожного з яких представником покупця або експедитором (у випадку доставки товару перевізником), буде свідчити про отримання покупцем товару.

Згідно з п. 4.7 Договору датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата накладної постачальника, що передається покупцю.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплата товару покупцем, тобто відповідачем, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, тобто позивача, не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

Письмові докази, які наявні у матеріалах справи, а саме договір поставки, видаткові накладні та платіжні інструкції не містять даних щодо умов поставки та оплати партій товару. Інших товаросупровідних документів, у яких мали бути визначені умови поставки згідно п. 4.1.3, п. 4.4 договору, позивачем не надано.

З огляду на положення п. 4.1.2 договору ці дані мають міститися у рахунках-фактурах, посилання на які є як у видаткових накладних так і в платіжних інструкціях.

У п. 5.3 Договору передбачене право позивача за наявності заборгованості за раніше поставлений товар зарахувати всі перераховані покупцем кошти у рахунок оплат за раніше поставлений неоплачений товар.

03.11.2021 року до Договору було укладено Додаткову угоду №1, якою внесено зміни у п. 5.1 Договору про збільшення суми договору до 5000000 грн.

Позивач на виконання умов договору передав відповідачу товар на суму 5280798,64 грн. за видатковими накладними:

- № ЕТП РТ2602/007 від 26 лютого 2021 на суму 97 047,48 грн. (кінцевий термін оплати - 28.03.2021);

- № ЕТП ОД1003/003 від 10 березня 2021 на суму 29 160,00 грн. (кінцевий термін оплати - 09.04.2021);

- № ЕТП РТ1103/005 від 11 березня 2021 на суму 56 061,60 грн. (кінцевий термін оплати - 10.04.2021);

- № ЕТП РТ1703/004 від 17 березня 2021 на суму 96 606,00 грн. (кінцевий термін оплати - 16.04.2021);

- № ЕТП РТ2503/003 від 25 березня 2021 на суму 17 368,00 грн. (кінцевий термін оплати - 24.04.2021);

- № ЕТП РТ2903/008 від 29 березня 2021 на суму 57 784,32 грн. (кінцевий термін оплати - 28.04.2021);

- № ЕТП РТ0604/003 від 06 квітня 2021 на суму 7 547,14 грн. (кінцевий термін оплати - 08.05.2021);

- № ЕТП КЛ1304/014 від 13 квітня 2021 на суму 646 491,51 грн. (кінцевий термін оплати - 13.05.2021);

- № ЕТП РТ2104/009 від 21 квітня 2021 на суму 72 414,00 грн. (кінцевий термін оплати - 21.05.2021);

- № ЕТП КЛ2704/006 від 27 квітня 2021 на суму 134 887,62 грн. (кінцевий термін оплати - 27.05.2021);

- № ЕТП КЛ1205/011 від 12 травня 2021 на суму 133 308,00 грн. (кінцевий термін оплати - 11.06.2021);

- № ЕТП РТ2105/007 від 21 травня 2021 р. на суму 6 632,32 грн. (кінцевий термін оплати - 20.06.2021);

- № ЕТП РТ1406/005 від 14 червня 2021 р. на суму 6 632,32 грн. (кінцевий термін оплати - 14.07.2021);

- № ЕТП РТ2206/003 від 22 червня 2021 на суму 33 379,24 грн. (кінцевий термін оплати - 22.07.2021);

- № ЕТП КЛ0207/006 від 02 липня 2021 на суму 436 852,80 грн. (кінцевий термін оплати - 01.08.2021);

- № ЕТП КЛ0208/003 від 02 серпня 2021 на суму 263,93 грн. (кінцевий термін оплати - 01.09.2021);

- № ЕТП РТ0208/007 від 02 серпня 2021 на суму 12 938,64 грн. (кінцевий термін оплати - 01.09.2021 );

- № ЕТП РТ1108/002 від 11 серпня 2021 на суму 15 094,28 грн. (кінцевий термін оплати - 10.09.2021);

- № ЕТП КЛ1308/012 від 13 серпня 2021 на суму 144 932,91 грн. (кінцевий термін оплати - 12.09.2021);

- № ЕТП РТ2508/006 від 25 серпня 2021 на суму 19 963,12 грн. (кінцевий термін оплати - 24.09.2021);

- № ЕТП КВ0109/006 від 01 вересня 2021 на суму 3 640,52 грн. (кінцевий термін оплати - 01.10.2021);

- № ЕТП РТ0609/004 від 06 вересня 2021 на суму 1 144,58 грн. (кінцевий термін оплати - 06.10.2021);

- № ЕТП КЛ1009/025 від 10 вересня 2021 на суму 154 637,28 грн. (кінцевий термін оплати - 10.10.2021);

- № ЕТП КЛ1009/026 від 10 вересня 2021 на суму 210 205,05 грн. (кінцевий термін оплати - 10.10.2021);

- № ЕТП КЛ2909/005 від 29 вересня 2021 на суму 230 515,20 грн. (кінцевий термін оплати - 29.10.2021);

- № ЕТП КЛ2909/004 від 29 вересня 2021 на суму 118 425,60 грн. (кінцевий термін оплати - 29.10.2021);

- № ЕТП РТ0510/013 від 05 жовтня 2021 на суму 60 134,40 грн. (кінцевий термін оплати - 04.11.2021);

- № ЕТП РТ0510/012 від 05 жовтня 2021 на суму 38 295,00 грн. (кінцевий термін оплати - 04.11.2021);

- № ЕТП РТ2610/003 від 26 жовтня 2021 на суму 160 938,36 грн. (кінцевий термін оплати - 25.11.2021);

- № ЕТП РТ2610/004 від 26 жовтня 2021 на суму 94 714,92 грн. (кінцевий термін оплати - 25.11.2021);

- № ЕТП КВ0411/001 від 04 листопада 2021 на суму 4 783,28 грн. (кінцевий термін оплати - 04.12.2021);

- № ЕТП ОД0511/003 від 05 листопада 2021 на суму 2 391,64 грн. (кінцевий термін оплати - 05.12.2021);

- № ЕТП КЛ0911/026 від 09 листопада 2021 на суму 226 261,35 грн. (кінцевий термін оплати - 09.12.2021);

- № ЕТП РТ0911/006 від 09 листопада 2021 на суму 5 561,01 грн. (кінцевий термін оплати - 09.12.2021);

- № ЕТП КЛ0911/027 від 09 листопада 2021 на суму 144 940,32 грн. (кінцевий термін оплати - 09.12.2021);

- № ЕТП КЛ0911/025 від 09 листопада 2021 на суму 4 783,28 грн. (кінцевий термін оплати - 09.12.2021);

- № ЕТП РТ1211/005 від 12 листопада 2021 на суму 8 628,03 грн. (кінцевий термін оплати - 12.12.2021);

- № ЕТП РТ1711/009 від 17 листопада 2021 на суму 220 231,44 грн. (кінцевий термін оплати - 17.12.2021);

- № ЕТП РТ1711/011 від 17 листопада 2021 на суму 24 291,86 грн. (кінцевий термін оплати - 17.12.2021);

- № ЕТП РТ1711/010 від 17 листопада 2021 на суму 142 365,60 грн. (кінцевий термін оплати - 17.12.2021);

- № ЕТП РТ2311/006 від 23 листопада 2021 на суму 4 448,81 грн. (кінцевий термін оплати - 23.12.2021);

- № ЕТП РТ2311/007 від 23 листопада 2021 на суму 1 112,20 грн. (кінцевий термін оплати - 23.12.2021);

- № ЕТП РТ2411/011 від 24 листопада 2021 на суму 3 757,66 грн. (кінцевий термін оплати - 24.12.2021);

- № ЕТП РТ2411/009 від 24 листопада 2021 на суму 11 272,99 грн. (кінцевий термін оплати - 24.12.2021);

- № ЕТП РТ2411/010 від 24 листопада 2021 на суму 3 757,66 грн. (кінцевий термін оплати - 24.12.2021);

- № ЕТП КЛ0112/012 від 01 грудня 2021 на суму 183 798,42 грн. (кінцевий термін оплати - 31.12.2022);

- № ЕТП РТ0612/010 від 06 грудня 2021 на суму 42 354,72 грн. (кінцевий термін оплати - 05.01.2022);

- № ЕТП РТ0612/015 від 06 грудня 2021 на суму 12 145,93 грн. (кінцевий термін оплати - 05.01.2022);

- № ЕТП РТ0612/008 від 06 грудня 2021 на суму 25 888,80 грн. (кінцевий термін оплати - 05.01.2022);

- № ЕТП РТ0612/016 від 06 грудня 2021 на суму 12 145,93 грн. (кінцевий термін оплати - 05.01.2022);

- № ЕТП РТ0612/009 від 06 грудня 2021 на суму 25 518,96 грн. (кінцевий термін оплати - 05.01.2022);

- № ЕТП РТ0612/014 від 06 грудня 2021 на суму 24 291,86 грн. (кінцевий термін оплати - 05.01.2022);

-№ ЕТП КЛ1512/005 від 15 грудня 2021 на суму 4 148,26 грн. (кінцевий термін оплати - 14.01.2022);

- № ЕТП РТ1612/002 від 16 грудня 2021 на суму 160 880,40 грн. (кінцевий термін оплати - 15.01.2022);

- № ЕТП РТ1612/003 від 16 грудня 2021 на суму 108 519,10 грн. (кінцевий термін оплати - 15.01.2022);

- № ЕТП РТ1612/004 від 16 грудня 2021 на суму 11 272,99 грн. (кінцевий термін оплати - 15.01.2022);

- № ЕТП РТ2412/002 від 24 грудня 2021 на суму 30 954,00 грн. (кінцевий термін оплати - 23.01.2022);

- № ЕТП РТ2412/003 від 24 грудня 2021 на суму 26 532,00 грн. (кінцевий термін оплати - 23.01.2022);

- № ЕТП ОД3012/002 від 30 грудня 2021 р. на суму 705 744,00 грн. (кінцевий термін оплати - 29.01.2022)

З матеріалів справи вбачається, що відповідач розрахувався за отриманий товар не у повному обсязі, а саме здійснив оплату отриманого товар на загальну суму 5 156 830,18 грн., що підтверджується платіжними інструкціями:

- № 12545 від 25 лютого 2021 на суму 56 061,60 грн.;

- № 12561 від 26 лютого 2021 на суму 200 000,00 грн.;

- № 12621 від 09 березня 2021 на суму 29 160,00 грн.;

- № 12738 від 24 березня 2021 на суму 17 368,00 грн.;

-№ 12786 від 31 березня 2021 на суму 777 233,61 грн.;

- № 12890 від 13 квiтня 2021 на суму 7 547,14 грн.;

- № 13161 від 21 травня 2021 на суму 6 632,32 грн.;

- № 13396 від 17 червня 2021 на суму 6 632,32 грн.;

- № 13211 від 25 червня 2021 на суму 33 379,24 грн.;

- № 13243 від 02 липня 2021 на суму 100 000,00 грн.;

- № 13384 від 27 липня 2021 на суму 336 852,80 грн.;

- № 13495 від 11 серпня 2021 на суму 13 202,57 грн.;

- № 13581 від 27 серпня 2021 на суму 19 963,12 грн.;

- № 13595 від 28 серпня 2021 на суму 15 094,28 грн.;

- № 13630 від 01 вересня 2021 на суму 3 640,52 грн.;

- № 13661 від 03 вересня 2021 на суму 1 144,58 грн.;

- № 13769 від 21 вересня 2021 на суму 364 842,33 грн.;

- № 13768 від 21 вересня 2021 на суму 138 042,61 грн.;

- № 13857 від 30 вересня 2021 на суму 100 000,00 грн.;

- № 14010 від 22 жовтня 2021 на суму 60 134,40 грн.;

- № 14102 від 03 листопада 2021 на суму 135 179,28 грн.;

- № 14158 від 09 листопада 2021 на суму 371 201,67 грн.;

- № 14152 від 09 листопада 2021 на суму 5 561,01 грн.;

- № 14215 від 17 листопада 2021 на суму 11 958,20 грн.;

- № 14225 від 18 листопада 2021 на суму 15 903,59 грн.;

- № 14238 від 19 листопада 2021 на суму 19 661,26 грн.;

- № 14237 від 19 листопада 2021 на суму 260 000,00 грн.;

- № 14236 від 19 листопада 2021 на суму 42 207,24 грн.;

- № 14268 від 24 листопада 2021 на суму 31 807,19 грн.;

- № 14270 від 24 листопада 2021 на суму 5 561,01 грн.;

- № 14306 від 30 листопада 2021 на суму 100 000,00 грн.;

- № 14430 від 14 грудня 2021 на суму 4 148,26 грн.;

- № 14431 від 14 грудня 2021 на суму 200 000,00 грн.;

- № 14520 від 23 грудня 2021 на суму 260 000,00 грн.;

- № 11 від 04 сiчня 2022 на суму 500 000,00 грн.;

- № 14987 від 02 травня 2022 на суму 135 000,00 грн.;

- № 15395 від 16 серпня 2022 на суму 60 000,00 грн..

30.12.2021 позивач поставив відповідачу Товар за видатковою накладною №ЕТП ОД3012/002 від 30 грудня 2021 на суму 705 744,00 грн. (кінцевий термін оплати - 29.01.2022)

Станом на 30.01.2022 заборованість відповідача за ВН №ЕТП ОД3012/002 від 30.12.2021 (з врахуванням оплати на суму 500 000,00 грн. від 04.01.2022, 113 224,46 грн. з яких були оплатою за раніше поставлений товар, а 386 775,54 грн. оплатою по ВН № ЕТП ОД3012/002 від 30.12.2021) складала 318 968,46 грн..

02 травня 2022 року відповідач в рахунок заборгованості за ВН № ЕТП ОД3012/002 від 30.12.2021 сплатив позивачу 135 000,00 грн., а 16.08.2022 - 60 000,00 грн., в результаті чого заборгованість відповідача з 16.08.2022 складає 123 968,46 грн.

Також позивачем були нараховані штрафні санкції на мінімальну суму заборгованості за ВН № ЕТП ОД3012/002 від 30.12.2021 - 123 968,46 грн., починаючи з наступного дня після кінцевого терміну оплати а саме з 30.01.2022.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають , зокрема, з договору.

В силу приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 Цивільного кодексу України).

Згідно із положеннями статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 689 Цивільного кодексу України врегульовано, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і, водночас, набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача, з урахуванням здійснених останнім оплат, складає 123 968,46 грн. Вказане підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зазначені накладні містять посилання на Договір та підписані відповідачем, відтак, ці накладні є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту поставки товару на вищезазначену суму в рамках укладеного між сторонами Договору.

Вказаний в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судова колегія зазначає про те, що підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення з позивачем розрахунків за отриманий товар. При цьому видаткові накладні, за якими відбувались поставки товару, підписані відповідачем та скріплені печаткою товариства. Видаткова накладна - це документ, що засвідчує факт переходу права власності від продавця до покупця, при цьому вказаний документ, містить вартість товару, право власності на яке переходить.

Щодо висновків місцевого господарського суду, а також доводів відповідача в частині відсутності обов`язкового проведення щоквартальних звірок взаєморозрахунків, то судова колегія зазначає, що дійсно умовами договору передбачено відповідний обов`язок, однак відсутність відповідних документів не дає підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наявність в матеріалах справи підписаних сторонами видаткових накладних та здійснених оплат.

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порядок нарахування штрафних санкцій з врахуванням п. 5.1. Договору (Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в Специфікації, в порядку передбаченому даним договором): з 31 календарного дня після дати поставки партії Товару.

Згідно п. 5.3. Договору: «Покупець у платіжному дорученні (або іншому платіжному документі) на оплату в призначенні платежу вказує номер договору та/або номер відповідного рахунку-фактури/Специфікації. У разі, якщо реквізит „призначення платежу заповнений невірно або неможливо визначити, за яку партію товару здійснюється оплата, або у разі наявності заборгованості за раніше поставлений товар, Постачальник має право зарахувати всі перераховані Покупцем кошти у рахунок оплати за раніше поставлений неоплачений товар».

При цьому, судова колегія звертає увагу, що суми оплат/часткових оплат зараховано позивачем у рахунок оплати за раніше поставлений неоплачений товару у зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості, що передбачено п.5.3 умовами укладеного сторонами договору.

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач не довів суду відсутності своєї вини у порушенні прийнятих на себе зобов`язань.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до положень ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Як передбачено п. 8.3 укладеного між сторонами Договору у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Постачальник має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через три роки від дня, коли оплата мана бути здійснена.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України. Відповідно зазначеної статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом ст.ст. 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

В даному випадку відповідачем допущено порушення грошового зобов`язання перед позивачем щодо оплати вартості поставленого позивачем товару за укладеним договором поставвки.

Крім того, ст.536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ч.3ст.692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України).

У п. 5.1.1. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару, Постачальник, згідно ч.3. ст.692 та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України, має право стягнути з Покупця проценти за використання чужих коштів в розмірі 25 % процентів за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення оплати.

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем нараховано відповідачу 67 350,54 грн. пені, 35 976,43 грн. інфляційних втрат та 39 992,56 грн. 25% процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені, 25% процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат не виходячи при цьому за визначений позивачем період та встановлено, що цей розрахунок є арифметично вірним.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог помилковим.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої про відмову в задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За приписами ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Таким чином, розглянувши справу по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 по справі №915/1010/23 підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, з прийняттям нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 по справі №915/1010/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 по справі №915/1010/23 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр технологій „Вік (54037, Миколаївська область, м.Миколаїв, провулок Івана Франка, 6Б, ЄДРПОУ: 33437218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт (77300, Івано-Франківська область, Калуський район, м.Калуш, вул.Промислова, 7, ЄДРПОУ: 33090871) заборгованість за кредитом у розмірі 123 968,46 грн., 67 350,54 грн. пені, 35 976,43 грн. інфляційних втрат та 39 992,56 грн. 25% процентів за користування чужими грошовими коштами та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4009,99 грн.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр технологій „Вік (54037, Миколаївська область, м.Миколаїв, провулок Івана Франка, 6Б, ЄДРПОУ: 33437218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Євротрубпласт (77300, Івано-Франківська область, Калуський район, м.Калуш, вул.Промислова, 7, ЄДРПОУ: 33090871) 6013,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош