Ухвала

від 22.05.2024 по справі 2о-64/07

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 2о-64/07

провадження № 61-8243св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту належності їй права власності на нерухоме майно, заінтересовані особи: Тячівське районне підприємство технічної інвентаризації, Солотвинська селищна рада Закарпатської області, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кожух О. А., Кондора Р. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту належності їй права власності на нерухоме майно.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2007 року задоволено заяву ОСОБА_1 та визнано факт права приватної власності на нерухоме майно, що складається з: телятника розміром 34/100 частин під літерою Б-1; склад у цілому під літерою В; склад у цілому під літерою Г; склад у цілому під літерою Д; рампа у цілому під літерою Д-1; склад у цілому під літерою Е; вагова у цілому під літерою Є; кролятник у цілому під літерою Ж; склад у цілому під літерою З; склад у цілому під літерою И, що розташоване на АДРЕСА_1 .

У липні 2020 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участь у справі, подала апеляційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2007 року.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2007 року закрито.

29 травня 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року в цій справі, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги.

У липні 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги та лист Закарпатського апеляційного суду від 04 липня 2023 року № 21-08/17051/2023 в якому зазначено, що повний текст ухвали Закарпатського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року було виготовлено 14 лютого 2023 року, копія ухвали у паперовому вигляді сторонам не надсилалась через відсутність поштових марок і коштів для відправки поштової кореспонденції суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.

За таких обставин, розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту належності їй права власності на нерухоме майно, заінтересовані особи: Тячівське районне підприємство технічної інвентаризації, Солотвинська селищна рада Закарпатської області, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року призначити до судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська