Ухвала

від 28.05.2024 по справі 377/1/24

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа №377/1/24

Провадження №2-во/377/5/24

28 травня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І., розглянувши без повідомлення учасників справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті АС»</a> про виправлення описки в ухвалі Славутицького міського суду Київської області від 24 квітня 2024 року у цивільній справі № 377/1/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті АС»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про стягнення компенсації за надурочні роботи, невикористану відпустку, моральної шкоди, зобов`язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску та внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення,

У С Т А Н О В И В:

20 травня 2024 року через систему «Електронний суд» від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті АС»</a>, від імені якого діє директор ОСОБА_2 , надійшла вказана заява, в якій вона, посилаючись на статтю 269 ЦПК України, просить:

-виправити допущенув ухваліСлавутицького міськогосуду Київськоїобласті від 24квітня 2024року усправі №377/1/24описку,а саме:

1)на сторінці 3 мотивувальну частину ухвали доповнити абзацом 3-5 наступного змісту:

«У відповідності до ч.1, п.4 ч.2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, у клопотанні серед іншого повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити інформацію про докази, які не можуть бути подані разом з позовною заявою.

Позивачка ОСОБА_3 не виконала зазначені вимоги, у тому числі не вказала вжиті нею заходи для отримання витребуваних доказів самостійно, не надала докази вжиття таких заходів».

2)резолютивну частину ухвали викласти в такій редакції:

«У задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовити.

Копію ухвали направити позивачу, відповідачу та третій особі до відома.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення».

-питання про виправлення описки вирішувати в судовому засіданні за участю учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 269 ЦПК України заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (частина друга статті 269 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті АС»</a> про виправлення описки в судовому рішенні здійснюється без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про виправлення описки в судовому рішенні, оглянувши матеріали цивільної справи № 377/1/24, провадження № 2/377/85/24, суд дійшов такого висновку.

Як убачається з матеріалів цивільної справи №377/1/24 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті АС»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про стягнення компенсації за надурочні роботи, невикористану відпустку, моральної шкоди, зобов`язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску та внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення, ухвалою суду від 24 квітня 2024 року частково задоволено клопотання позивача ОСОБА_3 про витребування доказів.

Витребувано в Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті АС»</a> ( код ЄДРПОУ 44206199, адреса місцезнаходження: 14016, місто Чернігів, вулиця Елеваторна, будинок №2, квартира №37) завірені належним чином: копію колективного договору за період з 11.11.2022 по 16.10.2023 ( у разі наявності), копію правил внутрішнього трудового розпорядку за період з 11.11.2022 по 16.10.2023, копію письмової згоди первинної профспілкової організації щодо залучення працівників відповідача для подальшого виконання ними роботи у інших роботодавців України за період з 11.11.2022 по 16.10.2023 (у разі наявності), копію робочого графіку позивача ОСОБА_3 за період з 11.11.2022 по 16.10.2023; перелік інших працівників відповідача, які в період з 11.11.2022 по 16.10.2023 були залучені до роботи у третьої особи ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади та графіку роботи таких працівників відповідача.

Витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) завірені належним чином: копію колективного договору за період з 11.11.2022 по 16.10.2023 ( у разі наявності), копію правил внутрішнього трудового розпорядку за період з 11.11.2022 по 16.10.2023; перелік інших працівників, які в період з 11.11.2022 по 16.10.2023 були залучені до роботи у третьої особи ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади та графіку роботи таких працівників.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

За змістом частини 1 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Згідно з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17 описка це зроблена судом механічна (мимовольна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово вербального викладу ( помилка у правописі, розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків, тощо). Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів, діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аргументи заяви не дають підстав для висновку про те, що судом допущено описку в ухвалі суду від 24 квітня 2024 року, оскільки доповнення мотивувальної частини ухвали новим обґрунтуванням та викладення резолютивної її частини у редакції, протилежній прийнятому судом рішенню, повністю змінить його суть, що суперечитиме вищевказаному висновку Верховного Суду і не є опискою у розумінні частини 1 статті 269 ЦПК України.

Крім того, наведені у заяві про виправлення описки аргументи фактично свідчать про незгоду з прийнятим судовим рішенням, що підлягає вирішенню в іншому процесуальному порядку, зокрема, передбаченому частиною 2 статті 353 ЦПК України, шляхом включення заперечень на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись статтями 269, 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті АС»</a>, від імені якого діє директор ОСОБА_2 , про виправлення описки в ухвалі Славутицького міського суду Київської області від 24 квітня 2024 року у цивільній справі № 377/1/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті АС»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про стягнення компенсації за надурочні роботи, невикористану відпустку, моральної шкоди, зобов`язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску та внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена і підписана 28 травня 2024 року.

Суддя Н. С. Бабич