Ухвала

від 30.05.2024 по справі 285/3227/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 травня 2024 року

м. Київ

справа № 285/3227/22

провадження № 61-7742ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

1. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Згідно з даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), дата складення повного тексту постанови Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року не вказана, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 02 листопада 2023 року.

25 березня 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею 390 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, оскільки заявник не виконав вимоги процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення (провадження № 61-4604ск24).

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направлено особі, яка подала касаційну скаргу.

24 травня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року.

В окремо доданому до касаційної скарги клопотанні заявник просить поновити йому строк на касаційне оскарження.

ОСОБА_1 обґрунтовує поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження тим, що він не отримував копію постанови Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року в день її проголошення та протягом тридцяти днів від цієї дати. На підтвердження викладених обставин надано супровідний лист Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2024 року.

Верховним Судом в постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та поважності пропуску строку на касаційне оскарження з урахуванням повторного подання касаційної скарги.

Верховний Суд звертає увагу заявника, що саме по собі повторне звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення.

За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження оскільки ОСОБА_1 :

- належним чином не обґрунтовує причини первісного звернення (25 березня 2024 року) до суду касаційної інстанції зі скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року поза межами строку, встановленого статтею 390 ЦПК України, та не надає належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин;

- не обґрунтовує чому ним подано вперше касаційну скаргу з порушенням вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення та коли ним отримана ухвала Верховного Суду від 17 квітня 2024 року про повернення касаційної скарги та в який строк від її отримання він звернувся з повторною касаційною скаргою.

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Додатково Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на те, що на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність у матеріалах справи № 285/3227/22 доказів на підтвердження дати отримання копії повного тексту постанови Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Таким чином заявнику необхідно надати суду оригінали або завірені в установленому порядку копії письмових доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи в хронологічному порядку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами та звернутися до Верховного Суду з відповідним клопотанням.

2. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

До касаційної скарги ОСОБА_1 додано платіжне доручення № 1306029407 від 25 березня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 2 480,00 грн, яке не може бути прийнято судом як належний доказ сплати судового збору, оскільки відповідно довідки про наявність платіжного доручення вказане платіжне доручення приєднано до касаційного провадження № 61-4604ск24.

Такий судовий збір підлягає поверненню відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року становив 2 481,00 грн.

Позов містить дві позовні вимоги немайнового характеру.

Частиною третьою статті 6 вказаного Закону визначено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Ураховуючи вимоги касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 3 969,60 грн ((2 481,00 грн х 0,4 х 2) х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

3. Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги передбачені у статті 392 ЦПК України.

Подана касаційна скарга не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначеним статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.

Отже, заявник має подати до суду виправлену касаційну скаргу із зазначенням: реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету разом з копіями такої скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 рокузалишити без руху.

Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко