Рішення

від 28.05.2024 по справі 946/298/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.05.2024

Справа № 946/298/24

Провадження № 2-о/497/77/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вища рада правосуддя, Національне антикорупційне бюро України, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 15.01.2024 року звернулася до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з даною заявою, про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема - неможливість вчинення ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких усвідомлених рухів та неможливість підписання ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких документів, зокрема документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»» у 2015 році (у тому числі так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015) в силу смерті ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5.

Окрім цього просить:

1.Сприяти припиненню використання підроблених документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»».

2.Сприяти усуненню корупційних ризиків в діяльності суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області через надання окремим суддями корупційного сприяння іншим особам у використанні підробленого «Акту технічного нагляду судна» на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором « Кислицький » ».

3.Сприяти усуненню корупційних ризиків в діяльності суддів Ізмаїльського РВП ГУГП в Одеській області через надання окремим працівниками вказаного органу поліції корупційного сприяння іншим особам у використанні підробленого «Акту технічного нагляду судна» на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»».

4.Сприяти усуненню корупційних ризиків в діяльності суддів Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області через надання окремим працівниками вказаного органу поліції корупційного сприяння іншим особам у використанні підробленого «Акту технічного нагляду судна» на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»».

В обґрунтування вимог своєї заяви ОСОБА_1 зазначає, що смерть ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5 є фактом, який не оспорюється.

Метою подання заяви є:

1.Усунення корупційних ризиків в діяльності Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області.

2.Усунення корупційних ризиків в діяльності Ізмаїльської окружної прокуратури в Одеській області.

3.Усунення корупційних ризиків в діяльності Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.

Заявник вказує, що документи, які посвідчують факт смерті ОСОБА_4 наявні, тоді як документів, що посвідчують факт неможливості вчинення ОСОБА_2 рухів та підписання ним документів після його біологічної смерті - не існує.

Більше того, документів, що посвідчують факт неможливості вчинення ОСОБА_2 рухів та підписання ОСОБА_2 документів після його біологічної смерті, не може існувати в ПРИНЦИПІ з огляду на закони біології, анатомії та Всесвіту.

Тим не менш час від часу окремі працівники Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, окремі судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеській області та окремі прокурори Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, не зважаючи на встановлений факт смерті ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5, піддаються переконанням осіб, які виготовили підроблені документи, що людина, будучи біологічно мертвою, може рухатися, говорити, вчиняти інші дії, а головне - підписувати документи.

Саме тому заявником подано дану заяву про встановлення юридичного факту.

Довідка про неможливість відновлення втрачених документів за обставин цієї справи не потребується в силу того, що усі документи про смерть ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5 зберігаються в уповноважених органів Міністерства юстиції України, і завірені в офіційному порядку копії таких документів долучено до цієї заяви.

Щодо підроблення документів ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»», заявник посилається на те, що Сектором дізнання ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області здійснювалося досудове дізнання у кримінальному провадженні №12017160150003076 від 30.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.2 ст.358, ст.356 КК України.

Потерпілими та цивільними позивачами у цьому кримінальному провадженні є: вона - заявник ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ТОВ «Злагода» (директор - ОСОБА_1 ).

За результатами дізнання у кримінальному провадженні №12017160150003076 з встановлено, що кримінальні правопорушення проти потерпілих ТОВ «Злагода» (директор ОСОБА_1 ), ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було вчинено внаслідок (через) підроблення, у тому числі, Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015 на ім`я ОСОБА_3 щодо порому «Кислицький» з підробленням підпису інженер-інспектору Регістру судноплавства України ОСОБА_2 ..

Так, відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 27.10.2023 у справі № 509/409/23, «під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 незаконно оформив право власності на вищевказаний паром ВИЛ-0224-К, наразі «Кислицький». Пором ВИЛ-0224-К, власником якого є ОСОБА_5 , а орендарем - ТОВ «Злагода» (директор ОСОБА_1 ) наразі має назву «Кислицький» внаслідок перереєстрації порому на ОСОБА_3 на підставі підроблених документів».

Відповідно до ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.02.2023 року у справі № 509/409/23, «в ході проведення дізнання доведено факт підроблення «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015, оскільки встановлено, що підписант вказаного документа інженер-інспектор ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» ОСОБА_2 помер у ІНФОРМАЦІЯ_5, про що свідчать документи отримані з Міністерства юстиції України, а саме копія свідоцтва про смерть. Також встановлено, що «Договір купівлі-продажу судна» від 14.02.2003 року, укладений між виконуючим обов`язків голови СВК «Кислицький» ОСОБА_6 та ОСОБА_3 має ознаки підробки, оскільки, згідно із записами в трудовій книжці ОСОБА_6 , останній працював у СВК «Кислицький» на посадах оператора масло бойні, а згодом головного інженера. Запис щодо призначення ОСОБА_6 виконуючим обов`язки голови СВК «Кислицький» в трудовій книжці відсутній».

Відповідно до ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.02.2023 у справі № 509/409/23, потрібно враховувати підроблення документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором» Кислицький», адже пором «Кислицький», який було зареєстровано на підроблених документах, підроблення яких встановлено та визнано органом досудового розслідування.) Внаслідок захоплення у ОСОБА_5 , ОСОБА_1 і ТОВ «Злагода» порому ВИЛ-0224-К на підставі підроблених документів, потерпілим було завдано моральної та матеріальної шкоди у розмірі вартості самого порому та упущеної вигоди».

Відповідно до ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.02.2023 у справі № 509/814/23, «в ході проведення дізнання доведено факт підроблення «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015, оскільки встановлено, що підписант вказаного документа інженер-інспектор ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» ОСОБА_2 помер у ІНФОРМАЦІЯ_5, про що свідчать документи отримані з Міністерства юстиції України, а саме копія свідоцтва про смерть. Також встановлено, що «Договір купівлі-продажу судна» від 14.02.2003 року, укладений між виконуючим обов`язків голови СВК «Кислицький» ОСОБА_6 та ОСОБА_3 має ознаки підробки, оскільки, згідно із записами в трудовій книжці ОСОБА_6 , останній працював у СВК «Кислицький» на посадах оператора масло бойні, а згодом головного інженера. Запис щодо призначення ОСОБА_6 виконуючим обов`язки голови СВК «Кислицький» в трудовій книжці відсутній».

Відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.08.2023 у справі №522/17149/22-Е (провадження №2/522/612/23), Одеська обласна прокуратура на численні звернення ОСОБА_1 визнала, що підроблення «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015 є доведеним фактом.

Відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 31.08.2023 у справі №522/6310/22 від 25.04.2022, встановлено підроблення документів ОСОБА_3 на так званий «пором» Кислицький»».

За викладених обставин, заявник просить встановити юридичний факт неможливості вчинення ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких усвідомлених рухів та неможливість підписання ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких документів, зокрема документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»» у 2015 році (у тому числі так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015) в силу смерті ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5.

Зазначене стало приводом звернення до суду (т.1 а.с.1-82).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.04.2024 року визначено підсудність справи №946/298/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту та передано для розгляду Болградському районному суду Одеської області (т.2 а.с.33).

Фактично справу отримано судом поштовим листом 01.05.2024 року (т.2 а.с.36).

Ухвалою від 06.05.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи на 28.05.2024 року о 10:00 годині (т.2 а.с.39), про що повідомлено сторін по справі (т.2 а.с.40).

Заінтересованим особам надіслано копію цієї заяви з доданими документами, та роз`яснено про необхідність подання в п`ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у них доказами.

06.05.2024 року через систему «Електронний суд» заявник надіслала клопотання, яким інформувала головуючого суддю про те, що Вища рада правосуддя в 29-ий раз проінформована про підроблення документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький» та судові рішення, які встановлюють факт підроблення документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»» (т.2 а.с.42).

Заінтересована особа Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області за підписом голови суду ОСОБА_7 13 травня 2024 року надіслала письмові пояснення про залишення заяви ОСОБА_1 - без розгляду (т.2 а.с.44-45). В даних поясненнях голова суду вказує на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Визначаючи, чи пов`язується з встановленням зазначеного ОСОБА_1 факту виникнення у неї певних цивільних прав та обов`язків, необхідно керуватися положенням частини першої статті 1 ЦК України, за змістом якого цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Згідно з частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Так, в провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа №500/2395/18 за позовом ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_3 », Селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_8 », ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_1 , Державна служба морського та річкового транспорту України». Предметом цього спору є визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування «порому «Кислицький» з чужого незаконного володіння, оскільки, як вважає позивач, при його відчужені були використані підроблені документи на ім`я ОСОБА_3 , а саме Акт технічного нагляду судна від 15.11.2015 року, свідоцтво про право власності, судовий патент, Договір купівлі-продажу судна від 14.02.2003 року.

Таким чином, обставина підписання або не неможливості підписання ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»» у 2015 році в силу факту смерті ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5, буде встановлюватися під час розгляду цивільної справи №500/2395/18 за позовом ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_3 », Селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_8 », ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і цей факт не може встановлюватися в порядку окремого провадження.

За викладених обставин, голова суду вважає, що із заяви та долучених до неї документів вбачається наявність спору про право, який не може бути розглянуто в порядку окремого провадження, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення просив залишити без розгляду (т.2 а.с.44-45).

Заінтересована особа Вища рада правосуддя за підписом представника ОСОБА_12 через систему «Електронний суд» 14.05.2024 року надіслала заперечення на дану заяву ОСОБА_1 (т.2 а.с.46-55).

З даних заперечень вбачається, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 315 ЦПК України, оскільки просить суд встановити факти, які не передбачені ст. 315 ЦПК України.

ВРП також звертає увагу Суду, що в тексті заяви ОСОБА_1 відсутні мотиви визначення ВРП у даній справі заінтересованою особою.

У даній судовій справі розглядається заява про встановлення факту, що має юридичне значення … неможливість вчинення ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких усвідомлених рухів та неможливість підписання ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких документів, зокрема документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»» у 2015 році (у тому числі так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015) в силу смерті ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5, а отже незрозуміло, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права або обов`язки ВРП.

Враховуючи вищевикладене, Вища рада правосуддя наполягає на відмові ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення (т.2 а.с.46-55).

Заінтересована особа Національне антикорупційне бюро України, будучи належним чином повідомленими про час та дату призначення судового розгляду шляхом надіслання ухвали суду, копії заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с.40), на вказану заяву ОСОБА_1 ніяким чином не відреагувала, будь-яких пояснень, заперечень не надсилала.

Заінтересована особа Адміністрація Державної прикордонної служби України 04.05.2024 року надіслала заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (т.2 а.с.56-75), яка в той же день була виконана та внесено дані Адміністрації Державної прикордонної служби України ЄДРПОУ 00034039 до додаткових відомостей про учасника справи та надано доступ до електронної справи №946/298/24, провадження №2-о/497/77/24.

У подальшому, 27.05.2024 року надіслала пояснення на електронну пошту суду (т.2.а.с.88-91), згідно яких ознайомившись з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення вважає її необґрунтованою виходячи з наступного. За результатами аналізу ст.42, 49, 294 ЦПК України, особами, які беруть участь у справах окремого провадження, у тому числі про встановлення фактів, зокрема, є заінтересовані особи - будь-які особи, на права, свободи чи інтереси яких може вплинути ухвалене в справі окремого провадження судове рішення. Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України встановлено конкретний вичерпний перелік справ, по яким суд розглядає справи про встановлення факту.

Адміністрація Державної прикордонної служби України звертає увагу, що в тексті заяви ОСОБА_1 відсутні мотиви визначення Адміністрації Державної прикордонної служби України у даній справі заінтересованою особою.

У даній судовій справі розглядається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: сприяти припиненню використання підроблених документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий пором «Кислицький»»; сприяти усуненню корупційних ризиків в діяльності суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області через надання окремим суддями корупційного сприяння іншим особам у використанні підробленого «Акту технічного нагляду судна» на ім`я ОСОБА_3 на так званий пором «Кислицький»»; сприяти усуненню корупційних ризиків в діяльності суддів Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області через надання окремим працівниками вказаного органу поліції корупційного сприяння іншим особам у використанні підробленого «Акту технічного нагляду судна» на ім`я ОСОБА_3 на так званий пором «Кислицький»; сприяти усуненню корупційних ризиків в діяльності суддів Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області через надання окремим працівниками вказаного органу поліції корупційного сприяння іншим особам у використанні підробленого «Акту технічного нагляду судна» на ім`я ОСОБА_3 на так званий пором «Кислицький»; ухвалити судове рішення, яким встановити юридичний факт - неможливість вчинення ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких усвідомлених рухів та неможливість підписання ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких документів, зокрема документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»» у 2015 році (у тому числі так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015) в силу смерті ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5, а отже незрозуміло, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права або обов`язки Адміністрації Державної прикордонної служби України.

За викладених обставин, Адміністрації Державної прикордонної служби України наполягала на відмові ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заінтересована особа Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, будучи повідомленою про час та дату розгляду даної справи шляхом надіслання документів на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 а.с.40), згідно вимог чинного законодавства, на адресу суду жодних пояснень, заперечень - не надсилала.

15.05.2024 року через систему «Електронний суд» представником заявника ОСОБА_1 - Ягуновим Д.В. надіслано клопотання, яким останній вважає процесуальні вимоги «позивачки» більш ніж обґрунтованими та які підлягають задоволенню саме у рамках цієї справи (т.2 а.с.76-81). При цьому зазначає, що «Досліджуючи лист голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області його честі пана судді ОСОБА_14, неупереджений спостерігач має зробити висновок, що його честь пан судді ОСОБА_14 не може дійти висновку, чи може людина підписувати документи після біологічної смерті такої особи (у даному випадку, чи міг інженер-інспектор Регістру судноплавства України ОСОБА_2 , який помер у ІНФОРМАЦІЯ_5, зустрічатися у 2015 році з ОСОБА_3 , проводити технічний нагляд так званого "порому "Кислицький"" та вручати в руки ОСОБА_3 "Акт технічного нагляду судна " від 15.11.2015).

Крім того, неупереджений спостерігач може дійти висновку, що його честь пан суддя ОСОБА_16. та її честь пані суддя ОСОБА_17., послідовно розглядаючи справу N° 500/2395/18, з квітня 2018 року також так і не змогли дійти висновку, чи може людина підписувати документи після біологічної смерті такої особи (у даному випадку, чи міг інженер-інспектор Регістру судноплавства України ОСОБА_2 , який помер у ІНФОРМАЦІЯ_5, зустрічатися у 2015 році з ОСОБА_3 , проводити технічний нагляд так званого "порому "Кислицький"" та вручати в руки ОСОБА_3 "Акт технічного нагляду судна" від 15.11.2015).

Крім того, усі без винятку судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, розглядаючи численні справи щодо підроблених документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»» так і не змогли дійти висновку, чи може людина підписувати документи після біологічної смерті такої особи (у даному випадку, чи міг інженер-інспектор Регістру судноплавства України ОСОБА_2 , який помер у ІНФОРМАЦІЯ_5, зустрічатися у 2015 році з ОСОБА_3 , проводити технічний нагляд так званого "порому "Кислицький"" та вручати в руки ОСОБА_3 "Акт технічного нагляду судна" від 15.11.2015) (т.2 а.с.76-81).

16.05.2024 року через систему «Електронний суд» представником заявника ОСОБА_1 - Ягуновим Д.В. надіслано клопотання, яким останній просив долучити до справи дві ухвали слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, які стосуються оцінки того, чи можуть судді вказаного суду встановити факт підписання документів особою після біологічної смерті такої особи (т.2 а.с.82-87).

В судове засідання 28.05.2024 року:

- заявник не прибула, причини нявки не повідомила;

- представник заявника - адвокат Ягунов Д.В. в судове засідання не прибув. Надсилав через систему «Електронний суд» до суду 15.05.2024 року клопотання, в якому звернув увагу суду на те, що процесуальні вимоги позивача є більш ніж обґрунтованими та підлягають задоволенню саме у рамках цієї справи (т.2 а.с.76-81).16.05.2024 року представник надіслав клопотання про долучення доказів до справи (т.2 а.с.82-87). Втім представник не зазначив, чи буде він приймати участь в розгляді справи чи ні.

Копію ухвали про відкриття провадження по справі та призначення до судового розгляду на 10:00 годину 28.05.2024 року, заявнику було надіслано 06.05.2024 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 так, як заявник зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний суд» (т.2 а.с.40).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 17, 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженої рішенням ВРП від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21 особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до п. 36 Положення… після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Відповідно до п. 37 Положення… підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Офіційна електронна адреса в розумінні Положення - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 111 розділу V «Перехідні положення» до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження по даній справі заявником отримана 06.05.2024 року о 09:41 годині, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 06.05.2024 року (т.2 а.с.42).

У тому випадку, якщо в матеріалах справи наявна довідка про те, що документи доставлені до електронного кабінету, суд вважає, що таким чином особа отримала інформацію на свою офіційну електронну пошту, тобто, належним чином повідомлена про постановлене процесуальне рішення.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику та повідомлення учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

Крім того, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно.

Тому виходити з «презумпції обізнаності» особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18).

Отже, заявник ОСОБА_1 могла самостійно цікавитись рухом справи у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень».

Заявник як сторона, яка задіяна в ході судового процесу та є його ініціатором, зобов`язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов`язки.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявник ОСОБА_1 повідомлена належним чином про час та дату судового розгляду в даній справі. До суду не прибула, причини неявки не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надсилала. Тобто скористалась своїм право участі в розгляді справи на власний розсуд.

- представники заінтересованих осіб - не прибули. Про час та місце проведення судового розгляду сповіщені належним чином, про що в справі є відповідні довідки про доставку електронного листа (т.2 а.с.40, 42).

Представники заінтересованих осіб: Вищої ради правосуддя, Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, Адміністрації Державної прикордонної служби України, в надісланих до суду документах просили проводити судовий розгляд у їх відсутність (т.2 а.с.44-45, 46-48, 88-91).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до наступного висновку за таких підстав.

Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами статті 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Судом встановлено, що заявник звертаючись з даною заявою до суду просить встановити юридичний факт неможливості вчинення ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких усвідомлених рухів та неможливість підписання ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких документів, зокрема документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»» у 2015 році (у тому числі так званого «Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015) в силу смерті ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.1-4).

При цьому заявник не заперечує наявність в неї документу, який підтверджує реєстрацію смерті громадянина ОСОБА_2 , а саме свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 11.07.2007 року на підставі актового запису №6027, складеного 11.07.20007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського управління юстиції м.Одеси (т.2 а.с.92).

Тобто даний факт підтверджений належним документом та встановленню і доказуванню не підлягає.

Розділом IV ЦПК України визначено положення, що стосуються окремого провадження.

Так, згідно статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною другою цієї статті визначено перелік справ, які суд розглядає в порядку окремого провадження, а саме справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;

12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (ч.3).

Порядок судочинства у справах про встановлення юридичних фактів врегульовано статтями 315-319 ЦПК.

В статті 315 ЦПК України наведено перелік справ, які суд розглядає про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окрім наведеного переліку, згідно ч.2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

2. Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться саме у ст. 256 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту батьківства, володіння будинком на праві власності тощо.

Судом встановлено, що факт, який просить встановити заявник не є юридичним фактом, і не підлягає встановленню в судовому порядку.

Заявнику достовірно відомо і підтверджується відповідним документом реєстрація смерті особи ОСОБА_2 , померлого у ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.2 а.с.92).

Згідно ст.24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Цивільна правоздатність фізичної особи визначена положеннями ст.25 ЦК України, а саме:

-здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

-цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

-цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним кодексом України та може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статті 30 Цивільного кодексу України, визначає дієздатність як здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Основні елементи змісту цивільної дієздатності фізичної особи:

- можливість самостійно вчиняти правочини;

- можливість нести самостійну майнову відповідальність;

- можливість складати заповіт і бути спадкоємцем;

- можливість обрати собі представника та самому бути представником.

Дієздатність, як і правоздатність, припиняється з настанням смерті фізичної особи.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що завершальний етап людського існування має надзвичайно важливе значення, смерть є юридичною межею, після якої припиняється дієздатність і правоздатність фізичної особи, і це не є юридичним фактом, який потрібно встановлювати.

А відтак, факт який просить встановити заявник «… неможливість вчинення ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, після смерті будь-яких усвідомлених рухів та неможливість підписання документів…» не є юридичним фактом, який підлягає встановленню в судовому порядку, оскільки факт смерті цієї особи підтверджується реєстрацією у Державному реєстрі актів цивільного стану, що визнається заявником, а тому в силу вимог ст.24, 30 ЦК України з настанням смерті цієї фізичної особи ОСОБА_15 припинилась його дієздатність і правоздатність.

Окрім цього, з огляду на мету встановлення юридичного факту, яку заявник зазначила в даній заяві:

- усунення корупційних ризиків в діяльності Ізмаїльського міськрайонного суду Одеській області.

- усунення корупційних ризиків в діяльності Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області.

- усунення корупційних ризиків в діяльності Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, слід зробити висновок, що дійсно цей факт не є юридичним, не тягне за собою правові наслідки, і не підлягає встановленню.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

Разом з цим, судом встановлено, що провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа №500/2395/18 за позовом ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_3 », Селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_8 », ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_1 , Державна служба морського та річкового транспорту України». Предметом цього спору є визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування «порому «Кислицький» з чужого незаконного володіння, оскільки, як вважає позивач, при його відчужені були використані підроблені документи на ім`я ОСОБА_3 , а саме Акт технічного нагляду судна від 15.11.2015 року, свідоцтво про право власності, судовий патент, Договір купівлі- продажу судна від 14.02.2003 року.

Таким чином, обставина підписання або не неможливості підписання ОСОБА_2 , померлим у ІНФОРМАЦІЯ_5, будь-яких документів на ім`я ОСОБА_3 на так званий «пором «Кислицький»» у 2015 році в силу факту смерті ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_5, буде встановлюватися під час розгляду цивільної справи №500/2395/18 за позовом ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_3 », Селянського (фермерського) господарства « ОСОБА_8 », ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , що ще раз вказує на те, що цей факт не може встановлюватися в порядку окремого провадження.

Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:

- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки;

- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Заявником в даній заяві не зазначено і не обґрунтовано, яке значення матиме юридичний факт, який вона просить встановити для кола осіб, яких вона визначена як заінтересовані особи: Вища рада правосуддя, Національне антикорупційне бюро України, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася заявник як на підставу своїх вимог за цією заявою, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, факти, викладені в заяві, мету встановлення юридичного факту, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки такий факт не є юридичним і встановленню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2. 4, 5, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вища рада правосуддя, Національне антикорупційне бюро України, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст судового рішення виготовлено 31.05.2024 року.

Суддя С.В.Кодінцева