Ухвала

від 12.04.2024 по справі 752/6710/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6710/23

Провадження № 1-кс/752/1900/24

У Х В А Л А

12 квітня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м.Києві скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 29.05.2023 року у кримінальному провадженні № 12023100000000448 від 03.03.2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

до Голосіївського районного суду міста Києва звернувся захисник підозрюваної ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 зі скаргою на повідомлення про підозру від 29.05.2023 року у кримінальному провадженні № 12023100000000448 від 03.03.2023 року.

Обґрунтовуючи подану скаргу, захисник зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в у м .Києві знаходиться кримінальне провадження за № 12023100000000448 у межах якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру.

Захисник зазначає, що повідомлена ОСОБА_3 підозра необгрунтована достатніми та допустимими доказами. Крім того, на думку захисника повідомлення про підозру не вручалося та фактично не направлялося, оскільки поштові відправлення із повідомленням про підозру , пам`яткою про права та обов`язки підозрюваного та повістками про виклик фактично направлені за хибними адресами.

Захисник у судовому засіданні відсутній. Звернувся до слідчого судді з заявою про розгляд скарги за його відсутності, просив задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні відсутній. При цьому через канцелярію суду подав свої заперечення на скаргу, відповідно до яких у задоволенні заявлених адвокатом ОСОБА_4 вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Згідно ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст.277 вказаного закону.

КПК не містить визначення терміну «підозра», проте за своєю сутністю підозра - це первісне припущення щодо причетності конкретної особи до вчинення певного кримінального правопорушення, яке згодом може бути змінене або скасоване, чим підозра відрізняється від обвинувачення, яким відповідно до визначення терміну, який міститься в пункті 13 частини 1 статті 3 КПК, є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, установленому КПК.

Також, підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки згідно з частиною 1 статті 276 КПК повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру містить стаття 277 КПК, де визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до частин 1, 4 статті 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також, КПК не визначає порядку перевірки підстав для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких норм щодо предмету судового контролю слідчим суддею такого повідомлення.

Однак ,зміст вищенаведених норм КПК вказує на те, що під час розгляду скарг на повідомлення про підозру предметом перевірки слідчого судді повинно виключно питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а також питання наявності достатніх підстав (доказів) для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, в контексті перевірки наведених в відповідній скарзі аргументів.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Під час розгляду скарги встановлено, що СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у межах кримінального провадження № 12023100000000448 від 03.03.2023 року.

Наразі підозрюваною у кримінальному провадженні є ОСОБА_3 , якій повідомлення про підозру, з дотриманням вимог ст. 278 КПК України29.05.2023 року було направлено за адресою АДРЕСА_1 , за фактичним місцем здійснення господарської діяльності службовими особами ТОВ «Компанія «Медіо», де сама ОСОБА_3 є директором.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3 належним чином набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 12023100000000448 від 03.03.2023 року.

Зі змісту ж скарги не вбачається будь-яких доводів щодо беззаперечних обставин про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України чи інших обставин, які б очевидно вказували на непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, та відсутність достатніх підстав для висновку щодо її необґрунтованості.

Водночас, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатньої обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.

Слідчий суддя наголошує, що існування достатніх підстав (доказів) для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

В даному кримінальному провадженні є достатні підстави вважати про можливе вчинення ОСОБА_3 інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Частина 1 ст.277 КПК України передбачає, що саме повинна містити підозра, однак яким чином слідчий викладає зміст підозри, то слідчий вирішує самостійно і за наявності, яких саме доказів слідчий вважає за достатнім її скласти та повідомити про це особі.

У зв`язку із вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку, що при повідомлені про підозру у вказаному кримінальному провадженні слідчим були дотримані вимоги положень ст.ст.276-278 КПК України, а тому скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 7, 276-278, 303, 304, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 29.05.2023 року у кримінальному провадженні № 12023100000000448 від 03.03.2023 року - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1