Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.05.2024 Справа №607/6903/23 Провадження №2-др/607/45/24
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.
за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.
представника позивача адвоката Повстюк О.А.
представника третьої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дембіцького Павла Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області про негайне повернення неповнолітньої дитини за попереднім місцем її проживання в Україні, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.04.2024 у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області про негайне повернення неповнолітньої дитини за попереднім місцем її проживання в Україні відмовлено.
06.05.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дембіцький П.Д. подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати за правничу допомогу по справі №607/6903/23 згідно розрахунку адвоката Дембіцького П.Д. В обґрунтування заяви вказує, що у зв`язку з розглядом справи відповідач ОСОБА_2 була вимушена захищати свої права та звернутись за захистом своїх прав до адвоката, у зв`язку із чим понесла судові витрати по справі №607/6903/23 на загальну суму 146201,00 грн, які складаються із проведення консультації, прийняття участі в судових засіданнях, проїзд заправка, відрядження, підготовка матеріалів - відзиви, клопотання, заяви, заперечення, пояснення, підготовка письмово промова - вступне слово, підготовка промови письмово дебати. Вказані кошти у розмірі 146201,00 грн були сплачені адвокату, що підтверджується відомостями про надходження коштів на рахунок. На переконання сторони відповідача витрати на правову допомогу є співмірними з витраченим часом на вивчення матеріалів, консультації, аналіз судової практики та підготовку документів щодо захисту інтересів відповідача, від безпідставних вимог позивача. При цьому представник зауважує, що позивач жодним чином не надав суду свої заперечення стосовно судових витрат на правову допомогу. На підставі викладеного просить заяву задовольнити.
14.05.2024 представник позивача ОСОБА_3 адвокат Повстюк О.А. через систему «Електронний суд» подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій вказує, що у поданій представником відповідача заяві йдеться про те, що до відзиву було додано копію договору про надання правової допомоги, який міститься у матеріалах справи. Проте, копія такого договору не була надана стороні позивача, ні з відзивом, ні з разом з цією заявою, що унеможливлює надати йому правову оцінку та спростувати вимоги заявлені у заяві про ухвалення додаткового рішення, як і не було надано копій платіжних доручень про зарахування коштів за надані послуги, що суперечить пп. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, а тому на думку представника позивача клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід повернути без розгляду. Окрім цього сторона відповідача не виконала вимоги норм процесуального законодавства і не подала до суду разом з першою заявою по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що є окремою підставою для відмови у відшкодуванні заявлених судових витрат. Щодо розміру витрат на правничу допомогу у сумі 146201,00 грн, то представник позивача вказує, здійснивши простим арифметичним способом розрахунок викладених у заяві витрат, розмір таких становить 91 774, а не 146201,00 грн, що свідчить про намагання сторони відповідача отримати неправомірно та необґрунтовано кошти у розмірі 54 427,00 грн. Крім того, представник позивача вказує, що з огляду на відсутність у позивача договору про надання правової допомоги та інших доказів, понесених витрат, не є можливим встановити порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (фіксовану чи погодинну), не вбачається така можливість ні з опису наданої правової допомоги, ні з Акту наданих послуг, який не містить ні підпису сторін договору, ні номера справи. Так само, неможливо встановити, що витрати в розмірі 146 201, 00 грн були пов`язані саме з наданням правничої допомоги, а не будь якої іншої допомоги. Так, сторона позивача вважає не зрозумілим чим керувався адвокат Дембіцький П.Д. визначаючи різну вартість його участі в судових процесах, зокрема 03.08.2023, 12.09.2023 4000,00 грн, у всіх інших 3000,00 грн, якщо вартість послуг фіксована, то ця сума мала б бути сталою, якщо погодинна, то тривалість судових засідань була різною, відповідно і вартість має бути різною, а тому їх думку вартість участі адвоката в судових засіданнях саме в розмірі 26 000,00 є недоведеною та необґрунтованою. При цьому представник зауважує, що судові засіданні переносилися в основному через необґрунтовані клопотання сторони відповідача, які подавалися з порушенням норм процесуального права в частині строків їх подання, з метою затягування судового процесу та відповідно виставлення витрат на правничу допомогу. Аналогічно це стосується написання процесуальних документів, оскільки невідомо з яких розрахунків виходив адвокат зазначаючи різну вартість написання процесуальних документів, які здебільшого всі за змістом були однакові та у яких змінювалася лише прохальна. Крім того, представник наголошує, що процесуальне законознавство встановлює перелік процесуальних документів та їх форму, яким сторони повинні керуватися під часу розгляду справи, проте не містить такого документу як письмова форма судових дебатів та вступного слова, які представник відповідача оцінив в розмірі 3000,00 грн та 5000,00 грн, тим більше за участь в судовому засіданні окремо адвокат підрахував суму 3000,00 грн, не враховуючи при цьому, що його участь це не тільки формальна присутність, а серед іншого і висловлення промови, вступного слова чи слова у судових дебатах, тому представник позивача вважає, що такі витрати є надуманими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Також на переконання сторони позивача не підлягає до задоволенню двічі зарахування до понесених витрат одного і того самого клопотання про закриття провадження. Поміж іншого представник зауважує, що витрати на проїзд заправка автомобіля, кожного разу є різна та такі нічим не обґрунтовані, при цьому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони, відтак не підлягають до задоволення. Крім того, у заяві відповідач зазначає, що вже поніс витрати на оплату вартості послуг нотаріально посвідчених копій перекладів, проте доказів витрат у розмірі 4800,00 грн не надає. Представник просить врахувати матеріальний стан позивача, його розмір доходів, які становлять в місяць в середньому 10 491,56 грн, з яких частину від свого заробітку, він сплачує аліменти, згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25.04.2023 справа №607/5041/23, а також, необґрунтованість вимог заяви та зважаючи на принцип розумності розміру витрат, неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, враховуючи предмет позову і якщо суд все таки прийде до висновку про обґрунтованість задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, зменшити розмір судових витрат до 15 000,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Повстюк О.А. в судовому засіданні заперечила з приводу заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу та просила відмовити у її задоволенні, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Дембіцький П.Д. в судове засідання не з`явились, однак адвокат Дембіцький П.Д. подав заяву, у якій просив заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат за правничу допомогу розглянути без його участі, заяву підтримує та просить задовольнити.
Представник третьої особи Головного управління національної сервісної служби у Тернопільській області Валета Т.П. у судовому засіданні при вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу поклалась на думку суду.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Байковецької сільської ради у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зміст поданої представником відповідача заяви та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно довимог ч.1ст.270ЦПК України,суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: 1)стосовнопевної позовноївимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення; 2)суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягаєпередачі,або дії,що требавиконати; 3)судом невирішено питанняпро судовівитрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно звимогами ч.ч.1,2ст.246ЦПК України,для вирішенняпитання просудові витратисуд призначаєсудове засідання,яке проводитьсяне пізнішедвадцяти днівз дняухвалення рішенняпо сутіпозовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями ч. 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В судовому засіданні 30.04.2024 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дембіцький П.Д. повідомив, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення, така заява зафіксована у протоколі судового засідання.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.04.2024 у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області про негайне повернення неповнолітньої дитини за попереднім місцем її проживання в Україні, відмовлено.
При цьому, рішенням суду не вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
04.05.2024 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дембіцький П.Д. через систему «Електронний суд» подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати за правничу допомогу у розмірі 146201,00 грн.
До матеріалів справи представником відповідача адвокатом Дембіцьким П.Д. долучено: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1052770 від 10.03.2023; договір про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023; акт виконаних робіт від 03.05.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023; копії квитанцій про оплату пального; довідки приватного нотаріуса Половинської О.Б. №109/01-16 від 07.11.2023, № 17/01-16 від 26.02.2024; виписку за контрактом по рахунку адвоката Дембіцького П.Д. за період з 01.11.2023 по 01.11.2023.
Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи . До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Повноваження адвоката Дембіцького П.Д. підтверджені договором про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023 та ордером на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1052770 від 10.03.2023.
Як вбачається з договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023, укладеного між адвокатом Дембіцьким П.Д. та Клієнтом ОСОБА_2 , Виконавець зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта та надавати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншим чинним законодавством, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, за цим договором (п. 1.1 Договору).
Згідно п.п. 3.1, 3.4 Договору, Клієнт зобов`язаний з поміж іншого: сплачувати Виконавцю гонорар у розмірі і в термін, передбачені розділом 4 цього Договору, та, якщо сторони про це домовляться або в разі виникнення певної необхідності, складати акт виконаних робіт. Оплату всіх фактичних витрат за договором (в т.ч. сплата державного мита, судового збору, інших судових витрат, нотаріальних послуг, транспортних видатків, обов`язкових податкових та інших платежів, поштових витрат тощо) здійснює безпосередньо Клієнт.
За змістом п.п. 4.1 - 4.3 Договору, за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються Виконавцем, Клієнт сплачує Виконавцю гонорар (винагороду), розмір якого узгоджується сторонами та визначаться в додатковій угоді до даного договору. Гонорар сплачується шляхом сплати грошових коштів Виконавцю або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця. За усною домовленістю сторін гонорар може бути перераховано на поточний рахунок Виконавця або сплачений Виконавцю як передоплата.
Відповідно до акту виконаних робіт від 03.05.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023, адвокат Дембіцький П.Д. та Клієнт ОСОБА_2 узгодити, що відповідно п.п.3.1 - 3.4 розділу 3, з урахуванням розділу 4 Договору про надання правової допомоги від 03.01.2023 Адвокатом надані Замовнику послуги на загальну суму 146 201,00 грн, а саме:
-адвокат провів усну консультацію з вивченням документів, матеріалів, огляд будівлі та здійснив правовий аналіз наданих Замовником документів про що витрати Відповідача склали 4000,00 грн;
-30.05.2023, також 06.07.2023 адвокат прибув до суду в м. Тернопіль по справі для ознайомлення з матеріалами справи згідно заяви 2000,00 грн. Відрядження згідно Додатку до ПКМ України № 98 для відряджень по Україні - не більше як 0,1 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження 650 грн. (6500 грн. х 10%), тобто 650 х 2= 1300,00 грн. Проїзд автомобілем заправка 2249,00 грн. Всього 5549,00 грн;
-11.07.2023 адвокат підготував відзив на позовну заяву - 7000,00 грн. Всього 7000,00грн;
-03.08.2023 адвокат прибув до суду в м. Тернопіль по справі, прийняв участь у судовому засіданні 4000,00 грн. Відрядження з розрахунку за 1 добу, 650,00 грн. Проїзд автотранспортом заправка 2599,0 грн. Всього 7249,0 грн;
-12.09.2023 адвокат прибув до суду в м. Тернопіль по справі, прийняв участь в судовому засіданні 4000,00 грн. Ознайомився з матеріалами справи. Відрядження 650,00 грн. Витрати на проїзд заправка автомобіля 2392,00 грн. Всього 7042,00 грн;
-10.10.2023 адвокат прибув до суду в м. Тернопіль прийняв участь по справі в судовому засіданні 3000,00 грн. Підготував заперечення, клопотання про закриття провадження у справі на позовну заяву 4000,00 грн. Витрати на проїзд заправка автомобіля 2899,00 грн. Відрядження з розрахунку за 1 добу, тобто 650,00 грн. Всього 10549,00 грн.;
-08.11.2023 адвокат прибув до суду в м. Тернопіль по справі, прийняв участь в судовому засіданні 3000,00 грн. Підготував пояснення, клопотання про закриття провадження у справі 4000,00 грн.. Витрати на проїзд заправка автомобіля 2899,00 грн. Відрядження з розрахунку за 1 добу, тобто 650,00 грн. Всього 10549,00 грн;
-30.11.2023 адвокат прибув до суду в м. Тернопіль по справі, прийняв участь в судовому засіданні 3000,00 грн. Витрати на проїзд заправка автомобіля 2849,00 грн. Відрядження з розрахунку за 1 добу, тобто 650,00 грн. Всього 6499,00 грн;
-28.02.2024 адвокат прибув до суду в м. Тернопіль по справі, прийняв участь в судовому засіданні 3000,00 грн. Витрати на проїзд заправка автомобіля 2849,00 грн. Відрядження з розрахунку за 1 добу, тобто 650,00 грн. Всього 6399,00 грн;
-18.03.2024 адвокат прибув до суду в м. Тернопіль по справі, прийняв участь в судовому засіданні 3000,00 грн. Підготував письмово - вступне слово 3000,00 грн. Витрати на проїзд заправка автомобіля 3389,00 грн. Відрядження з розрахунку за 1 добу, тобто 650,00 грн. Всього 7039,00 грн;
-30.04.2024 адвокат прибув до суду в м. Тернопіль по справі, прийняв участь в судовому засіданні 3000,00 грн. Підготував письмово судові дебати 5000,00 грн.. Витрати на проїзд заправка автомобіля 3449,00 грн. Відрядження з розрахунку за 1 добу, тобто 650,00 грн. Всього 12099,00 грн.
-оплата нотаріально посвідчених перекладів Довідка вих. № 109/01-16 від 07 листопада 2023 року 2800,00 грн., Довідка вих. № 17/01-16 від 26 лютого 2024 року 2000,00 грн. всього 4800,00 грн.
Згідно долучених адвокатом Дембіцьким П.Д. квитанцій, останній поніс наступні витрати пов`язані з доїздом до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області:
-чек № 3577 від 01.06.2023 (час 18 год. 21 хв.) у розмірі 2249,50 грн;
-чек № 8571 від 03.08.2023 (час 08 год. 35 хв.) у розмірі 2599,50 грн;
-чек № 7487 від 12.09.2023 (час 14 год. 21 хв.) у розмірі 2375,57 грн;
-чек № 3613 від 10.10.2023 (час 18 год. 30 хв.) у розмірі 2899,50 грн;
-чек № 4965 від 08.11.2023 (час 13 год. 37 хв.) у розмірі 2899,50 грн;
-чек № 6109 від 30.11.2023 (час 09 год. 46 хв.) у розмірі 2849,50 грн;
-чек № 4477 від 28.02.2024 (час 17 год. 57 хв.) у розмірі 2749,50 грн;
-чек № 5603 від 17.03.2024 (час 18 год. 23 хв.) у розмірі 3389,40 грн;
-чек № 2860 від 30.04.2024 (час 18 год. 35 хв.) у розмірі 3449,40 грн
Відповідно до довідок приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Половинської О.Б. №109/01-16 від 07.11.2023, № 17/01-16 від 26.02.2024, за вчинення нотаріальних дій, а саме: засвідчення справжності підпису перекладача на документах Окружного суду Сполучених Штатів Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ (позивач ОСОБА_4 , відповідач З. Калуш) від 06.11.2023, 07.11.2023, сплачено плату в розмірі 2800 грн, без врахування ПДВ, а також на документах ОСОБА_5 від 26.02.2024 сплачено плату в розмірі 2000 грн, без врахування ПДВ.
01.11.2023 ОСОБА_2 перерахувала на рахунок адвоката Дембіцького П.Д. кошти у розмірі 3000 доларів США, що підтверджується випискою за контрактом по рахунку адвоката Дембіцького П.Д. за період з 01.11.2023 по 01.11.2023.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, наявність договірних відносин між адвокатом Дембіцьким П.Д. та відповідачем ОСОБА_2 підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1052770 від 10.03.2023, договором про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023 та актом виконаних робіт від 03.05.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023.
Разом з тим, суд бере до уваги, що від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Повстюк О.А. надійшло заперечення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, в якому остання зауважує, що зазначені представником відповідача витрати на професійну правничу допомогу є несправедливо завищеним та не співмірними із складністю виконаної роботи та предметом позову.
Суд звертає увагу на відсутність обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У п. 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, суд вважає, що необґрунтованими є витрати на правничу допомогу наведені в акті виконаних робіт від 03.05.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023 у розмірі 146 201,00 грн, оскільки здійснивши перерахунок погоджених адвокатом ДембіцькимП.Д. та відповідачем ОСОБА_2 витрат понесених на правову допомогу, загальний розмір таких склав 91774 грн, що на 54436 грн перевищує розмір витрат, які представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача.
Окрім цього, з приводу витрат представника відповідача адвоката ДембіцькогоП.Д., які пов`язані з доїздом до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, то суд зазначає наступне:
Стаття 138 ЦПК України регулює витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду.
Частиною 1 ст. 138 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.138 ЦПК України).
Запровадження законодавцем граничного розміру (верхньої межі) компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані з прибуттям до суду, покликане насамперед запобігти завищенню розміру цих витрат та попередженню зловживання таким правом.
Таке правове регулювання порядку здійснення цивільного судочинства не може обмежувати та/або заперечувати право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення та яка понесла витрати, пов`язані з прибуттям до суду, й підтвердила їх документально, на компенсацію цих витрат суб`єктом владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.
Граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», згідно з додатком до якої витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
В свою чергу, питання, пов`язані з відшкодуванням витрат на відрядження унормовані постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі Постанова № 98 від 02.02.2011) та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1988 № 59 (далі Інструкція № 59 від 13.03.1988).
За змістом п.п. 7, 9 Постанови № 98 від 02.02.2011, державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються, окрім іншого, витрати на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Відповідно до п.п. 6 Розділу ІІ Інструкції № 59 від 13.03.1988, витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов`язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Пунктом 14 розділу І Інструкції № 59 від 13.03.1988 визначено, що підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України.
У абз. 17 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
В той же час, як п.10 Постанови № 98 від 02.02.2011, так і п. 12 розділу ІІІ Інструкції № 59 від 13.03.1988 передбачено, що у разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.
Отже, сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень і на користь якої ухвалене судове рішення, має право на компенсацію здійснених нею та підтверджених документально витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, які не можуть перевищувати встановлені законодавством, зокрема,постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1988 № 59.
Водночас, вищевказані нормативно-правові акти органів виконавчої влади передбачають можливість відшкодування витрат на проїзд в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі), або ж витрат на пально-мастильні матеріали, які відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 вказав, що вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат.
Витрати, пов`язаних із прибуттям до суду, можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача на підтвердження витрат, що пов`язані з його явкою до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, надав чеки № 3577 від 01.06.2023, № 8571 від 03.08.2023, № 7487 від 12.09.2023; № 3613 від 10.10.2023; № 4965 від 08.11.2023, № 6109 від 30.11.2023, № 4477 від 28.02.2024, № 5603 від 17.03.2024, № 2860 від 30.04.2024.
Проте надані представником відповідача фіскальні чеки не є достатніми доказами в розумінні наведених обставин та не можуть бути підставою для відшкодування понесених на його явку до суду витрат у визначеному розмірі, оскільки такі не підтверджують, що адвокат заправив саме власний автомобіль відповідним пальним та дійсно використав його на прибуття до суду. Також не надано жодних доказів на підтвердження середньої витрати пального транспортним засобом, обумовленості направлення адвоката у відрядження на власному автомобілі, варіанти його використання та маршрут.
Крім того, надані суду чеки не ідентифікують адвоката Дембіцького П.Д. як клієнта цих автозаправних станцій.
З огляду на вищенаведене, надані представником відповідача чеки не можуть бути належними та допустимими доказами підтвердженням понесених адвокатом ДембіцькимП.Д. витрат на пальне саме задля прибуття до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках розгляду цієї справи, що унеможливлює їх відшкодування, а відтак, суд вважає, що витрати зазначені в акті виконаних робіт від 03.05.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023 понесені на доїзд адвоката Дембіцького П.Д. автомобілем до суду та відрядження у розмірі 32074 грн є необґрунтованими та стягненню з позивача та користь відповідача не підлягають.
Так само не підлягають стягненою витрати пов`язанні з оплата нотаріально посвідчених перекладів у розмірі 4800,00 грн, оскільки такі не відносяться до витрат пов`язаних із наданням правової допомоги.
Також, суд вважає, що витрати на правничу допомогу наведені стороною відповідача в акті виконаних робіт від 03.05.2024 є необґрунтовано завищеними та неспівмірними, оскільки такі не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
На переконання суду, зазначені в акті виконаних робіт витрати за послуги написання процесуальних документів у розмірі 23000 грн та участі у судових засіданнях у розмірі 26000 грн не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірним зі складністю справи.
При цьому суд враховує, що подані представником відповідача заперечення, пояснення, клопотання по закриття провадження у справі, вступне слово та виступ у судових дебатах, є майже аналогічним за змістом поданому відзиву на позов, а відтак на переконання суду написання вказаних процесуальних документів не вимагали від представника надмірних зусиль.
Більше того, представник відповідача був присутній у судових засіданнях 07.02.2024 коли суд заслуховував вступне слово сторін та 30.04.2024 виступ сторін у судових дебатах, а тому на думку суду необґрунтованим є врахування до витрат понесених на правову допомогу, і участь представника у вказаних судових засідання, і подання вступного слова та судових дебатів у письмовому вигляді.
Водночас, щодо посилань представника позивача на факт не подання відповідачем попереднього розрахунку суми судових витрат, які сторона очікувала понести у зв`язку із розглядом даної протягом розгляду справи, то суд зауважує, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Вказане узгоджується із висновком Верхового суду викладеним у постановах від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, від 08.04.2021 у справі № 905/716/20, від 31.03.2021 у справі № 916/2087/18, від 10.12.2020 у справі № 922/3812/19.
З приводу доводів представника позивача про відсутність у матеріалах справи Договору про надання правової допомоги, то суд заважує, що такий у матеріалах справи наявний, а саме подаючи до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке зареєстровано судом 30.05.2023 (вх. №30872), представником відповідача адвокатом Дембіцьким П.Д. долучено до вказаної заяви Договір про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2023 (1 том, а.с. 49, 50).
Крім того, при прийнятті рішення про стягнення з позивача в корись відповідача витрат на правову допомогу суд також враховує матеріальний стан позивача ОСОБА_3 , а саме, те що згідно довідки виданої ФОП ОСОБА_6 09.05.2024, дохід ОСОБА_3 за період з 06.06.2023 по 29.02.2024 складає 94409,09 грн.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахування наведеного, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн, який підлягає стягненню з позивача ОСОБА_3 в користь відповідача ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, заява представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дембіцького П.Д. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області про негайне повернення неповнолітньої дитини за попереднім місцем її проживання в Україні підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 134, 141, 270, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дембіцького Павла Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області про негайне повернення неповнолітньої дитини за попереднім місцем її проживання в Україні, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.
В задоволенні решти вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення суду складено 04.06.2024.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 43, с.Байківці, Тернопільського району Тернопільської області, 47711.
Третя особа: Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 44298536, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль.
Головуючий суддяН. Р. Кунець
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2024 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 119522927 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Кунець Н. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні