Повістка

від 20.11.2024 по справі 607/6903/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/6903/23Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-з/4817/81/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

Д О Д А Д К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Сович Н.А.

представника відповідачки - Дембіцького П.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат ДЕМБІЦЬКИЙ Павло Дмитрович, про ухвалення додаткового рішення у справі № 607/6903/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області про негайне повернення неповнолітньої дитини за попереднім місцем її проживання в Україні,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСОБА_4 (далі - позивач, апелянт) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 (далі - відповідачка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради про негайне повернення неповнолітньої дитини за попереднім місцем її проживання в Україні.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 квітня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_4 , відмовлено.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2024 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.

Не погоджуючись із рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 квітня 2024 року, ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Повстюк Оксана Андріївна, подав на нього апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

14 серпня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника відповідачки ОСОБА_5 - адвоката Дембіцького Павла Дмитровича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідачка понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

06 листопада 2024 року в судовому засіданні представник відповідачки до закінчення судових дебатів зробив заяву, що ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подано заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Повстюк Оксана Андріївна, залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 квітня 2024 року, залишено без змін.

11 листопада 2024 року представник відповідачки ОСОБА_5 - адвокат Дембіцький Павло Дмитрович через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 64813.00 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що відповідно до Акту №2 виконаних робіт від 10 листопада 2024 року за договором про надання правничої допомоги у справі 607/6903/23, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 64813.00 грн, детальний розрахунок також міститься в даному акті.

З огляду на викладене просить стягнути з позивача судові витрати, понесені відповідачкою на професійну правничу допомогу.

19 листопада 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Повстюк Оксана Андріївна, через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Заява мотивована тим, що сторона позивач не отримала заяву про ухвалення додаткового рішення із додатками, що унеможливлює надати правову оцінку та спростувати заявлені вимоги. Проте, в системі «Електронний суд» наявні лише заява про ухвалення додаткового рішення та Акт №2 виконаних робіт від 10 листопада 2024 року, який не містить підписів сторін, інші докази відсутні.

Крім того, обсяг наданої адвокатом відповідачки правничої допомоги не відповідає складності справи, оскільки сторона відповідача не надала достатніх доказів обґрунтованості цих витрат, таких як детальний опис наданих послуг, часу, витраченого на виконання кожної дії, та інших доказів, що підтверджують необхідність саме таких витрат. Крім того, відповідачка не надала достатніх доказів оплати правової допомоги. Також в даній справі розмір витрат явно перевищує загальноекономічні стандарти. Заявлені до стягнення стороною відповідача витрати на правову допомогу викликають сумнів у їх дійсності, не обґрунтовано розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, а також їх необхідності.

Також звертає увагу на те, що розмір щомісячного доходу позивача ОСОБА_4 становить 9000 грн, з яких 1/4 він сплачує аліменти, згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 квітня 2023 року, справа №607/5041/23, а тому вказані обставини свідчать про скрутне матеріальне становище останнього.

З огляду на викладене просить зменшити розмір судових витрат за апеляційний розгляд до 2 000 грн.

Частиною четвертої статті 270 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Отже, розподіл судового збору у справі здійснює суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі № 910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

У справі, яка переглядається апеляційний судом, представником відповідачки - адвокатом Дембіцьким Павлом Дмитровичем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених за апеляційний розгляд, надано договір про надання правничої допомоги №1/ЮД від 03 січня 2024 року, акт №2 виконаних робіт до договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п.4.1 договору про надання правничої допомоги №1/ЮД від 03 січня 2024 року, за здійснену правову допомогу та послуги, що надуються виконавцем, клієнт сплачує виконавцю гонорар (винагороду), розмір якої узгоджується та визначається в додатковій угоді.

Як вбачається із акту №2 виконаних робіт до договору про надання правової допомоги у справі № 607/6903/23, в якому детально описано обсяг виконаних робіт, адвокатом у зв`язку із наданням правової допомоги позивачу у суді апеляційної інстанції виконано наступні роботи:

- 28 серпня 2024 року - прибуття адвоката до апеляційного суду для ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій документів та усна консультація - 8000 грн., відрядження - 1300 грн, проїзд автомобілем - 3099.40 грн., підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 8000 грн;

- 03 жовтня 2024 року - прибуття адвоката до апеляційного суду для реєстрація матеріалів, підготовлено пояснення-заяви з доказами - 8000 грн, відрядження - 650 грн, проїзд автомобілем - 2417.40 грн;

- 07 жовтня 2024 року - прибуття адвоката до апеляційного суду для участі у судовому засіданні - 5000 грн, відрядження - 650 грн, проїзд автомобілем - 2799.50 грн;

- 04 листопада 2024 року прибуття адвоката до апеляційного суду для реєстрації клопотання, пояснення з доказами проти апеляційної скарги - 4000 грн, підготовка клопотання про долучення пояснення з доказами - 2000 грн, підготовка пояснення проти апеляційної скарги з доказами - 6000 грн, проїзд автомобілем - 3299.40 грн, відрядження - 650 грн;

- 06 листопада 2024 року - прибуття адвоката до апеляційного суду для участі у судовому засіданні - 5000 грн, проїзд автомобілем - 3299.40 грн, відрядження - 650 грн;

а всього на суму 64813 грн.

Також у вищевказаному акті, який підписано відповідачкою та її адвокатом, зазначено оплата замовником проведена в повному обсязі.

Таким чином витрати відповідачки ОСОБА_5 на професійну правничу (правову) допомогу у суді апеляційної інстанції підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з цим, проаналізувавши наведений у клопотанні про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих відповідачці адвокатом Дембіцьким Павлом Дмитровичем послуг, а також подані документи, апеляційний суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідачки роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Колегія суддів зазначає, що акт №2 від 10 листопада 2024 року виконаних робіт до договору про надання правової допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Апеляційний суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На думку апеляційного суду, наведені в акті послуги щодо ознайомлення з матеріалами справи, проїзд автомобілем, відрядження, участь в судовому засіданні (по 5000 грн), подання інших письмових пояснень (доповнень) за винятком відзиву на скаргу, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірними зі складністю справи.

Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідачки - адвокат Дембіцький Павла Дмитрович брав участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції:

- 07 жовтня 2024 року (з 12:27 год по 12:49 год - 22 хвилини);

- 06 листопада 2024 року (з 14:14 год по 15:03 год - 49 хвилини);

Колегія суддів зазначає, що протокольними ухвалами подані представником відповідачки доповнення до відзиву на апеляційну скаргу та клопотання про долучення доказів залишено без розгляду. Докази щодо проїзду автомобілем (витрати пального) та перебування відрядженні, стороною відповідача до апеляційного суду не подано. Також, представник відповідачки безпідставно посилається на положення постанови КМУ від 02 лютого 2011 року №98, оскільки вона регулює правовідносини щодо державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.

Суд апеляційної інстанції погоджуються з посиланнями представника позивача про те, що матеріали апеляційної скарги знаходяться в системі «Електронний суд», оскільки через цю систему подавалися представником позивача, тому адвокат відповідачки, обов`язок якого бути зареєстрованим в системі «Електронний суд», мав можливість ознайомитися із всіма матеріалами апеляційної скарги, без безпосереднього прибуття до апеляційного суду.

Крім того, викласти свої заперечення стосовно апеляційної скарги сторона відповідача мала можливість у відзиві, а тому не було необхідності виокремлювати ці пояснення у окремі процесуальних документи (доповнення, пояснення), зі схожими мотивувальними частинами.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи №607/6903/23 та виконані роботи (надані послуги), апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені представником відповідачки - адвокатом Дембіцьким Павлом Дмитровичем до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 64813.00 грн до відшкодування у повному обсязі не підлягають, оскільки, на думку суду, є надмірно завищеними.

Колегія суддів вважає, що існують правові підстави для стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу за апеляційний розгляд даної справи у сумі 10000 грн, оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Доводи представника позивача - адвоката Повстюк Оксани Андріївни про те, що відповідачка не надала достатніх доказів оплати правової допомоги, колегія суддів відхиляє, законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

У зв`язку з тим, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, на підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги відповідачці в сумі 10000 грн, покладаються на ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.141, 270, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат ДЕМБІЦЬКИЙ Павло Дмитрович, про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ПОВСТЮК Оксана Андріївна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області про негайне повернення неповнолітньої дитини за попереднім місцем її проживання в Україні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені за апеляційний розгляд даної справи у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копiйок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту додаткової постанови - 02 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 43, с.Байківці, Тернопільського району Тернопільської області, 47711.

Третя особа: Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 44298536, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль.

Головуючий О.З. Костів

Судді: М.В. Хома

Н.М. Храпак