Постанова

від 06.10.2009 по справі 13/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 06 жовтня 2009 року           12:35           № 13/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгпозитив»

третя особа   Державний реєстратор Печерського району м. Києва

про          визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Спецторгпозитив»;

про   припинення юридичної особи

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4  статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що засновники ТОВ «Спецторгпозитив»ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали ніякого відношення до реєстрації підприємства, не підписували фінансово-господарських документів, не подавали звітів, не замовляли печатку, а діяльність, спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави, від імені підприємства ведеться не встановленими особами.

Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими і зазначає, що товариство створено та зареєстровано у встановленому законом порядку.

Третя особа , а саме Державний реєстратор Печерського району м. Києва в письмовому поясненні по справі повідомив, що проти позову не заперечує.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту ТОВ «Спецторгпозитив»створено засновниками: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгпозитив»має ідентифікаційний код юридичної особи 35141985 та зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.05.2007 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 256655.

Відповідно до свідоцтва №100044776 від 11.06.2007р. ТОВ «Спецторгпозитив»є платником податку на додану вартість.

Як на підтвердження своїх позовних вимог Позивач посилається на протоколи допиту свідків: ОСОБА_1 та ОСОБА_2  в яких зазначено, що за попередньою змовою з ОСОБА_3, умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, надали відомості про себе, та підписали документи, зміст яких їм не відомий, за грошову винагороду, не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

          Посилаючись на викладені протоколи Позивач зазначає, що з моменту державної реєстрації вказаного товариства документи та його печатка весь час перебували в іншої (невстановленої) особи, яка брала участь у формуванні документів підприємства з порушенням вимог чинного законодавства.

Позивач просить суд визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Спецторгпозитив»та припинити юридичну особу.

          Досліджуючи  надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Порядок реєстрації юридичної особи регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності" та Положенням "Про реєстрацію платників податку на додану вартість".

Згідно ст.1 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній   рівності,   вільному   волевиявленні,   майновій   самостійності   їх   учасників.   До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.          

Відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

При цьому Відповідач зазначає, що державна реєстрація відповідача у якості юридичної особи розцінена Позивачем як вчинення правочинів, які на його думку є фіктивними, оскільки засновники ТОВ «Спецторгпозитив»ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняли їх не маючи наміру створення правових наслідків, котрі ними б обумовлювалися.

Щодо вимоги Позивача про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «Спецторгпозитив»судом враховується, що сам по собі запис –це дія, яка підтверджує певний факт, що відбувся і здійснюється державним реєстратором як наслідок проходження процедури реєстрації юридичної особи.

Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»до підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи законодавець відніс, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можуть усунути.

Судом враховано, що відповідно до наданих Позивачем копій свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №256655 ТОВ «Спецторгпозитив» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.05.2007 р. про що зроблено запис про державну реєстрацію юридичної особи  №10701020000028259.

Позивач не надав суду рішення, яким би визнавалось недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Спецторгпозитив».

Крім іншого Позивач не надав доказів, що такий запис вчиняв Відповідач та не довів правомірності звернення із такою вимогою саме до Відповідача.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що так як органи державної податкової служби є суб'єктами владних повноважень і мають право звертатися до адміністративного суду з позовами виключно у випадках, встановлених законом, а Законом України «Про державну податкову службу в Україні»(зокрема, ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11) не віднесено до компетенції органів державної податкової служби контроль за законністю проведенням державної реєстрації суб'єктів господарювання, останні не мають повноважень на звернення до суду, зокрема, адміністративного, з позовами про визнання недійсними  записів про державну реєстрацію суб'єктів господарювання.

Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним запису  про державну реєстрацію Відповідача  з моменту державної реєстрації належить відмовити.

Органи ДПС мають визначене законом право на, зокрема, звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам —правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

У статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»законодавець визначив виключний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи.

Як на підставу позову, щодо припинення юридичної особи ТОВ «Спецторгпозитив» позивач посилається на п. 1 ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», де вказано, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Проте Позивач не надав суду доказів існування рішення повноважного органу щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Спецторгпозитив» через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Отже, Позивачем не наведено належних підстав, необхідних для задоволення позовних вимог щодо припинення юридичної особи ТОВ «Спецторгпозитив».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням  права особи  на участь  у  процесі  прийняття  рішення;  своєчасно,  тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що з наведених Позивачем підстав, у задоволенні позову слід відмовити .

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.10.2009 р.