Рішення

від 14.11.2007 по справі 37/474

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/474

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/474

14.11.07

За позовом   Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»

До                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії»

Про                       стягнення 9 273,95 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймають участь представники сторін:

Від позивача   Бібікова І.І.- представник за довіреністю № 77-07 від 27.12.2006 року; Мануйленко О.В.- представник за довіреністю № 387-07 від 08.08.2007 року;

Від відповідача          не з'явились;

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії»про стягнення 9 273,95 грн. заборгованості згідно договору про постачання електричної енергії № 94 від 01.12.2005 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриману за вказаним договором електричну енергію, внаслідок чого за період з грудня 2005 року по травень 2006 року основний борг становить 6484,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2007 року порушено провадження у справі № 37/474, розгляд справи було призначено на 22.10.2007 року о 11-45.

Представник відповідача 22.10.2007 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/474 від 25.09.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі пункту 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 14.11.2007 р. на 10-00.

Представник позивача 15.11.2007 року в судове засідання не з'явився,  проте 30.10.2007 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва попередньо подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами в справі.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2007 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/474 від 22.10.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії»(споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 94 (надалі - договір), а також додаткові угоди до нього, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 7.5 договору сторони погодили, що на підставі засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 6 до договору оформлюються такі документи :

-          акт про використану електричну енергію, за підписом уповноваженої особи Споживача та завірений печаткою;

-          акт результатів замірів електричної потужності.

Відповідно до додатку № 6 “Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії” позивач та відповідач встановили, що за згодою сторін споживач бере на себе обов'язок знімати показання електролічильників з 12-ї години останнього дня розрахункового періоду до 12-ї години першого дня наступного розрахункового періоду (день зняття показань у розрахунковому періоді –20 числа кожного місяця, час зняття показань –16-00). Споживач зобов'язаний протягом 12 годин з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до постачальника за встановленою позивачем формою та адресою.

На виконання умов договору з грудня 2005 року по березень 2006 року сторонами були підписані акти про використану електричну енергію, які були складені на підставі відомостей наданих споживачем. Відповідно до вищевказаних актів відповідач спожив електричну енергію на загальну суму 4902,49 грн.

За квітень та травень 2006 року відповідач відомості щодо спожитої електричної енергії позивачу не надав.

Відповідно до п. 3 додатку № 6 до договору у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акту, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

За розрахунком позивача за квітень-травень 2006 року постачальник поставив, а відповідач спожив електричну енергію вартістю 1581,63 грн.

У відповідності до умов договору, споживач взяв на себе зобов'язання сплачувати за споживчу електроенергію щомісячно у п'ятиденний термін з дня отримання платіжного доручення.

Однак, відповідач в порушення умов договору, зобов'язання по оплаті за споживчу електоенергію не виконав, в наслідок чого за період з грудня 2005 р. по травень 2006 р. за відповідачем виникла заборгованість, яка становить 6 484,12 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього договором, в повному обсязі.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач не сплатив грошові кошти позивачу за отриманий товар у строк, встановлений договором, за таких обставин позов Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 6484,12 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії»визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.  

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь  інфляційні витрати в розмірі 859,46 грн. та 3 % річних в розмірі 285,29 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 859,46 грн. інфляційних витрат  та 3 % річних в розмірі 285,29 грн. за увесь час прострочення платежу,  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач на підставі п. 4.2.1. договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1 645,08 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2.1. договору споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 1 645,08 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії»(м. Київ, вул. Артема, 60 код ЄДРПОУ 31307163) на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі Донецьких західних електричних мереж   (86000, м. Ясиновата, Константиновська розвилка, 52, код ЄДРПОУ 00131179) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження 6484  (шість тисяч чотириста вісімсот чотири) грн. 12 коп. основного боргу, 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 46 коп. витрат від зміни індексу інфляції, 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн. 29 коп. –3 % річних від простроченої суми, 1645 (тисячу шістсот сорок п'ять) грн. 08 коп. пені,  102 (сто дві) грн. 00 коп.  витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 11.12.2007 року