Постанова

від 17.02.2009 по справі 37/474

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/474

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.02.2009                                                                                           № 37/474

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:            Буравльова С.І.

          Вербицької О.В.

 представникі сторін:

від позивача: Говоров І.В.

від відповідача: Пащенко П.М.          

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна»

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2008

 у справі № 37/474 (Кондратова І.Д.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер- Клас»

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна»

 про                                                   стягнення 50142,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер- Клас» звернулось доГосподарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна» про стягнення 50142,42 грн.

До прийняття рішення по суті, а саме 16.12.2008 р.позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 36 612,95 грн. - основного боргу, 3% річних у розмірі 136,62 грн., 1092,95 грн. - пені, 8 357,00 грн. - за юридичні послуги, 501,42 грн. - держмита та 118 грн. - інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.08.2008 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «АДЕФ-Україна» (01030, Україна, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 32, кв. 40-А- юридична адреса; 03148, м. Київ, вул. Королева, 2-а- фактична адреса, код ЄДРПОУ 22928599) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Майстер-Клас» (04086, м. Київ, вул. Ольжича 18-А, кв. 20, код ЄДРПОУ 33446898) 36 612 (тридцять шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 95 коп. - основного боргу, 136 (сто тридцять шість) грн. 62 коп. - 3% річних від простроченої суми, 1092 (одну тисячу дев'яносто дві) 95 коп. - пені, 8 357 (вісім тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 00 коп. - юридичні послуги, 501 (п'ятсот одна) грн. 43 коп. – державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.   00 коп. - витрат на інформаційно-технічне   забезпечення   судового   процесу,   розстрочивши   виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2008 p. у справі № 37/474 на три місяці та стягнувши заборгованість наступним чином: з 16.01.2009 року - 12204 (дванадцять тисяч двісті чотири) грн. 32 коп. -основного боргу, 45 (сорок п'ять) грн. 54 коп. - 3% річних від простроченої суми, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 32 коп. - пені, 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 66 коп. - юридичні послуги, 501 (п'ятсот одна) грн. 43 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.   00 коп. - витрат на іпформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

з 16.02.2009 року -12204 (дванадцять тисяч двісті чотири) грн. 32 коп. -основного боргу, 45 (сорок п'ять) грн. 54 коп. - 3% річних від простроченої суми, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 32 коп. - пені, 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 66 коп. - юридичні послуги;

16.03.2009 року - 12204 (дванадцять тисяч двісті чотири) грн. 32 коп. -основного боргу, 45 (сорок п'ять) грн. 54 коп. - 3% річних від простроченої суми, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 32 коп. - пені, 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 66 коп. - юридичні послуги.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «АДЕФ-Україна» суми основного боргу в розмірі 3 942,50 грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині задоволення 136,62 грн. 3% річних від простроченої суми, 1 092,95 грн. пені, 8 357,00 грн. юридичних послуг, 501,43 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині залишити без змін.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Зокрема заявник посилається на те, що судом не виконані вимоги законодавсттва про всебічне, повне й обєктивне дослідження обставин справи, де взяті до уваги пояснення відповідача, не вірно дана кваліфікація встановлених фактів і допущені помилки в оцінці доказів.

Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Майстер-Клас» (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «АДЕФ-УКРАЇНА» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 56 (надалі Договір), відповідно до якого позивач відпустив відповідачу замовлену продукцію, згідно видаткових накладних: №МК-0004499 від 02.09.2008 р. на суму 6030,00 грн., №МК-0004618 від 09.09.2008 р. на суму 4495,75 грн., №МК-0004619 від 09.09.2008 р. на суму 1912,50 грн., №МК-0004643 від 10.09.2008 р. на суму 2202,00 грн., №МК-0004719 від 15.09.2008 р. на суму 6081,00 грн., №МК-0004797 від 18.09.2008 р. на суму 2105,00 грн., №МК-0004927 від 26.09.2008 р. на суму 16089,50 грн., №МК-0005020 від 01.10.2008 р. на суму 468,50 грн., №МК-0005021 від 01.10.1008 р. на суму 1171,20 грн., всього на загальну суму 40555,45 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, що дана продукція відповідачем отримана, що підтверджується підписами уповноважених осіб на видаткових накладних та довіреностях: ЯПЛ № 960245 від 01.10.2008 р.; ЯПЛ № 960232 від 25.09.2008 р.; ЯПЛ № 960200 від 15.09.2008 р.; ЯПЛ № 960176 від 08.09.2008 р.; ЯПЛ № 960153 від 02.09.2008 р.

Розілом I Договору визначається, що продавець передає у власність протягом: строку дії даного Договору, а Покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку, визначених даним Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання Товару, та є невід'ємними частинами даного Договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено обов'язок покупця оплатити отриману продукцію протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати постачання товару.

У відповідності до даного договору, позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього Договором та у відповідності до ст. 662 Цивільного кодексу України, що підтверджується наявними у матеріалах справи документах.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставиться.

Також, як зазначено частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзац другий частини 1 статті 193 Господарського кодексу України визначає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених даним Кодексом.

Згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, в статті 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України).

Оскільки після порушення провадження у справі відповідач сплатив заборгованість в розмірі 3 942,50 грн. Господарський суд м. Києва правомірно припинив провадження у в цій частині, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи складала 36 612,95 грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі  136 (сто тридцять шість) грн. 62 коп. - 3% річних від простроченої суми є обґрунтованими  та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не може погодитись з твердження відповідача в апеляційній скарзі, що доводи суду у справі №37/474 щодо стягнення з відповідача сплату юридичних послуг є необгрунтованими та безпідставними, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, що у випадку звернення до суду винна сторона відшкодовує стороні, на користь якої винесено рішення вартість наданих юридичних послуг у звязку з таким зверненням, але у розмірі не більше 20-ти відсотків ціни позову.

В матеріалах спррави наявний договір №18 про надання юридичних послуг від 26.11.2008 р, між фізичною особою-підприємцем Говоровим І.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер- Клас».

Де, зокрема в пункті 2.1. визначено, що що за надані послуги, що передбачені договором клієнт сплачує виконавцю винагороду у розмірі 20 % від вартості заборгованості відповідача по справі (з урахуванням пені, відсотків, індексу інфляції) на день звернення до суду, тобто 8 357,00 грн.

Пункт 5 ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. В Договорі сторони погодили зазначені умови.

Також, судом першої інстанції було вірно покладені витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”,  на відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2008 року у справі № 37/474 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна» підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2008 року у справі № 37/474 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕФ-Україна» - без задоволення.    

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Вербицька О.В.

 26.02.09 (відправлено)