Ухвала

від 12.06.2024 по справі 143/1089/21

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/1089/21

УХВАЛА

Іменем України

12.06.2024 року м. Погребище

Погребищенський районнийсуд Вінницькоїобласті ускладі:

головуючого судді Сича С.М.,

при секретарі Левченко М.О.,

розглянувши вм.Погребище Вінницькогорайону Вінницькоїобласті заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи:Товариство зобмеженою відповідальністю«Вендор -Фінанс», ОСОБА_2 ,про замінустягувача усправі йогоправонаступником,-

Встановив:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у справі його правонаступником.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 19.01.2022 Погребищенським районним судом Вінницької області у справі № 143/1089/21 за позовом ТОВ «Вендор-Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВН03-00019 від 02.12.2019 було ухвалено рішення про задоволення позову, яке набрало законної сили 21.02.2022.

На виконання вищевказаного рішення було видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вендор-Фінанс» заборгованості в розмірі 16004 грн. 51 коп. і про відшкодування судових витрат в розмірі 2270 грн. 00 коп.

05.09.2022 між ТОВ «Кредити готівкою» та ТОВ «Вендор - Фінанс» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 1-09Ф, відповідно до якого ТОВ «Вендор-Фінанс» відступило шляхом продажу ТОВ «Кредити готівкою» права вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором № ВН03-00019 від 02.12.2019.

12.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» та ТОВ «Кредити готівкою» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №12122023, відповідно до якого ТОВ «Кредити готівкою» відступило шляхом продажу ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним вище Кредитним договором.

13.12.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 13122023/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» відступило шляхом продажу ОСОБА_1 права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним вище Кредитним договором.

Таким чином, останній є правонаступником стягувача і як новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права і можливості звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, просить замінити стягувача ТОВ «Вендор-Фінанс» на його правонаступника - ОСОБА_1 у справі за позовом ТОВ «Вендор - Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

11.06.2024 до канцелярії суду від приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В. надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 70486653 (а. с. 65 - 70).

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, разом із цим у заяві вказав, що розгляд справи просить проводити у його відсутність.

Заінтересована особа ТОВ «Вендор - Фінанс», належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, однак свого представника в судове засідання не направило, причини неявки суду не повідомило.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Оскільки учасники справи не з`явились до суду, то в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до приписівст.442ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 19.01.2022 у справі № 143/1089/21, яке набрало законної сили 21.02.2022 року, задоволено позов ТОВ «Вендор - Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВН03-00019 від 02.12.2019 (а. с. 3 - 6).

21.02.2022 на виконання вищевказаного рішення Погребищенським районним судом Вінницької області було видано виконавчий лист про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вендор-Фінанс» в розмірі 16004 грн. 51 коп. та судових витрат в розмірі 2270 грн. 00 коп. (а.с. 60).

05.09.2022 між ТОВ «Кредити готівкою» та ТОВ «Вендор-Фінанс» було укладено Договір факторингу № 1-09Ф.

Відповідно дочастин 1,2ст.442ЦПК Україниу разівибуття однієїіз сторінвиконавчого провадженнясуд замінюєтаку сторонуїї правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно із ч. 1ст.446ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно з частинами 1, 2ст.15Закону України«Про виконавчепровадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 ст.512ЦК України кредитору зобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок: 1)передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги); 2)правонаступництва; 3)виконання обов`язкуборжника поручителемабо заставодавцем(майновимпоручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дочастин 1,2ст.517ЦК Українипервісний кредитору зобов`язанніповинен передатиновому кредиторовідокументи,які засвідчуютьправа,що передаються,та інформацію,яка єважливою дляїх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно із ч. 1 ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст.1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п.п. 1.1 п.1 Договору факторингу № 1-09Ф за вказаним договором фактор зобов`язується передати в розпорядження клієнта грошові кошти (здійснити фінансування) за відповідну плату, а клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Розмір плати за передання, розмір наданих коштів (фінансування), розмір відступлених прав вимоги визначаються у відповідних реєстрах прав вимоги (п.п. 1.2 п.1 Договору факторингу № 1-09Ф).

Згідно із п.п. 1.3 п.1 Договору факторингу № 1-09Ф в силу цього договору до фактора переходять всі права та обов`язки клієнта як кредитора в грошових зобов`язаннях, що виникли із основного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права на одержання від боржника у повному обсязі сум основного боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені) тощо.

Відповідно до п.п. 2.1.3 п.2 Договору факторингу № 1-09Ф перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Підпунктом 4.1 п.4 Договору факторингу № 1-09Ф передбачено, що загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказуються в таких реєстрах.

Датою виконання фактором грошового зобов`язання сторони визначають дату зарахування ціни придбання за відповідним реєстром на рахунок клієнта (п.п. 4.4 п.4 Договору факторингу № 1-09Ф).

В п.п. 10.1 п.10 Договору факторингу № 1-09Ф передбачено, що договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до 09.09.2023 року, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань.

В п.п. 10.9 п.10 Договору факторингу № 1-09Ф передбачено, що до договору додаються наступні додатки, що складають його невід`ємну частину (а.с. 7 - 10).

Сукупний аналіз наведених умов Договору факторингу № 1-09Ф дозволяє стверджувати, що саме підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження переходу від ТОВ «Вендор-Фінанс» до ТОВ «Кредити готівкою» права вимоги до боржника ОСОБА_2 заявником надано витяг з реєстру прав вимоги №1 від 09.09.2022 (Додаток до Договору факторингу № 1-09Ф від 05.09.2022), в якому за порядковим номером 227 в реєстрі боржників значиться ОСОБА_2 (РНОКПП боржника НОМЕР_1 ), номер та дата договору з боржником ВН03-00019 02.12.2019, розмір права вимоги 16004 грн. 51 коп., ціна права грошової вимоги 5573 грн. 30 коп. (а.с. 11).

Однак, вказаний витяг з реєстру прав вимоги підписаний 11.12.2023 лише директором ТОВ «Кредити готівкою» Бондар О.В.

Натомість, підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимоги, який в розумінні Договору факторингу № 1-09Ф є його невід`ємною частиною, заявником не наданий.

Відсутність належно оформленого реєстру прав вимоги, як невід`ємної частини Договору факторингу №1-09Ф, позбавляє суд можливості встановити достовірність відомостей щодо набуття ТОВ «Кредити готівкою» права вимоги за Договором про надання фінансового кредиту ВН03-00019 від 02.12.2019, боржником за яким є ОСОБА_2 , та наявності у нього в подальшому правомочностей здійснити відступлення такого права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Гефест».

Водночас, суд відзначає, що підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Проте, заявник не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту переходу до ТОВ «Кредити готівкою», як одного із проміжних кредиторів, права вимоги до боржника ОСОБА_2 за Договором факторингу № 1-09Ф від 05.09.2022.

З огляду на викладене суд не вважає за необхідне надавати оцінку змісту ланцюгу подальших правочинів щодо відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_2 , в томі числі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №13122023/1 від 13.12.2023, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест», за виключенням наведених нижче висновків.

Як встановлено судом, 07.12.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Собчуком В.В. на підставі заяви представника ТОВ «Вендор-Фінанс» від 17.03.2022, яка була подана 06.12.2022, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70486653 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа (а.с. 59, 63).

При цьому будь які відомості про закінчення згаданого виконавчого провадження у матеріалах справи відсутні.

Суд констатує, що представник ТОВ «Вендор-Фінанс» звернувся до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду після укладення цим товариством із ТОВ «Кредити готівкою» Договору факторингу № 1-09Ф від 05.09.2022.

В цьому аспекті суд також звертає увагу на формулювання прохальної частини заяви, у якій ОСОБА_1 просить замінити стягувача ТОВ «Вендор-Фінанс» на його правонаступника - ОСОБА_1 у справі за позовом ТОВ «Вендор-Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні.

У пунктах 74-80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 зазначено, що законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статтіЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першоїстатті 353ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні-це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73 - 75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 442 ЦПК Україниз урахуванням підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписистатті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннямистатті 55 ЦПК України.

Отже, ураховуючи, що з метою примусового виконання рішення суду у цій справі на даний час відкрито виконавче провадження, то заміна учасника справи (стягувача) має здійснюватися у спосіб заміни саме сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (принцип диспозитивності цивільного судочинства).

Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.

Оскільки заявником не ставиться перед судом питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні, то суд позбавлений процесуальної можливості ініціювати вирішення такого питання в рамках розгляду цієї заяви ОСОБА_1 .

Поряд із цим, заявник покликається на те, що до нього перейшло право вимоги до боржника на підставі Договору про відступлення права вимоги №13122023/1, укладеного 13.12.2023 між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест», відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» відступило шляхом продажу ОСОБА_1 права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним вище Кредитним договором (а.с. 22, 23).

У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті512та статті1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

У п.48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц сформульовано правовий висновок, який зводиться до того, що що оскільки договорами факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно повинно здійснюватися відповідно до положень цієї глави, яка регулює відносини з факторингу (частина другоїстатті 1083 ЦК України). Іншими словами наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою.

Як вбачається з встановлених судом обставин з укладенням останнього договору про відступлення права вимоги відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

Фактично сторони згаданих договорів уклали ряд угод, завдяки яким здійснили перехід права вимоги від фінансової установи, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг (ТОВ «Вендор-Фінанс») до фізичної особи ( ОСОБА_1 ). При цьому, оскільки договір факторингу не може бути укладений між фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, та фізичною особою, задіяли спосіб переходу формально начебто правильний, проте за змістом такий, що лише приховав дійсні наміри сторін.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючисьст.ст. 258-261,353, 442,446 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс», ОСОБА_2 , про заміну стягувача у справі його правонаступником - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 18.06.2024.

Суддя