Постанова

від 07.08.2024 по справі 143/1089/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 143/1089/21

Провадження № 22-ц/801/1681/2024

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 рокуСправа № 143/1089/21м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсудускладі колегіїсуддівсудовоїпалати зрозглядуцивільнихсправ:

Головуючого судді - Голоти Л. О. (суддя-доповідач),

суддів Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,

за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор - Фінанс», ОСОБА_2 , про заміну стягувача його правонаступником у цивільній справі № 143/1089/21 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор - Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 12.06.2024, постановлену у складі судді Сич С. М. в приміщенні суду в м. Погребище, повний текст ухвали складено 18.06.2024, -

в с т а н о в и в :

25.04.2024 ОСОБА_1 звернувся досуду іззаявою (вх№ 1803/24), заінтересованіособи:Товариство зобмеженою відповідальністю«Вендор -Фінанс» (далі ТОВ«Вендор -Фінанс»), ОСОБА_2 , про заміну стягувача у справі його правонаступником, в якій просив замінити стягувача ТОВ «Вендор-Фінанс» на його правонаступника ОСОБА_1 у справі № 143/1089/21 за позовом ТОВ «Вендор - Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву обґрунтовано тим, що 19.01.2022 Погребищенським районним судом Вінницької області у справі № 143/1089/21 за позовом ТОВ «Вендор-Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВН03-00019 від 2.12.2019 ухвалено рішення про задоволення позову, яке набрало законної сили 21.02.2022. На виконання вищевказаного рішення видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вендор-Фінанс» заборгованості в розмірі 16004 грн. 51 коп. і про відшкодування судових витрат в розмірі 2270 грн.

5.09.2022 між ТОВ «Кредити готівкою» та ТОВ «Вендор - Фінанс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 1-09Ф, відповідно до якого ТОВ «Вендор-Фінанс» відступило шляхом продажу ТОВ «Кредити готівкою» права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № ВН03-00019 від 2.12.2019.

12.12.2023 між ТОВ «ФК «Гефест» та ТОВ «Кредити готівкою» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 12122023, відповідно до якого ТОВ «Кредити готівкою» відступило шляхом продажу ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором.

13.12.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 13122023/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Гефест» відступило шляхом продажу ОСОБА_1 права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором.

Таким чином, ОСОБА_1 є правонаступником стягувача і як новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права і можливості звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Ухвалою Погребищенськогорайонного судуВінницької областівід 12.06.2024в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх № 6633 від 1.07.2024), яка подана засобами поштового зв`язку 27.06.2024, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою замінити стягувача ТОВ «Кредити готівкою» на його правонаступника ОСОБА_1 у справі № 143/1089/21 за позовом ТОВ «Вендор - Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВНО3-00019 від 2.12.2019.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом не враховано, що укладений 13.12.2023 між ТОВ «ФК «Гефест» та ОСОБА_1 договір відступлення прав вимоги № 13122023/1 у визначеному законом порядку недійсним визнаний не був, тому внаслідок укладання цього договору відбулася зміна кредитора, ОСОБА_1 набув статусу нового кредитора/стягувача з примусового виконання рішення суду від 19.01.2022 по справі № 143/1089/21.

Судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що фізична особа у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки в даному випадку взагалі не ставилось питання надання фінансових послуг, ОСОБА_1 набув виключно право вимоги за кредитним договором № ВНО3-00019 від 2.12.2019.

6.08.2024 до Вінницького апеляційного суду надійшла заява (вх № 2786) ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про розгляд справи у відсутності апелянта та його представника. Вимоги апеляційної скарги підтримують.

У судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції частково не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 19.01.2022 у справі № 143/1089/21, яке набрало законної сили 21.02.2022, задоволено позов ТОВ «Вендор - Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВН03-00019 від 02.12.2019.

/а. с. 36, номер провадження 6/143/20/2024; а.с. 36-39, номер провадження 2/143/617/2021/.

21.02.2022 на виконання вищевказаного рішення Погребищенським районним судом Вінницької області видано виконавчий лист про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вендор-Фінанс» в розмірі 16004 грн. 51 коп. та судових витрат в розмірі 2270 грн. 00 коп.

/а. с. 60-61, номер провадження 6/143/20/2024/.

6.12.2022 ТОВ «Вендор фінанс» звернулося до приватного виконавця Собчука В. В. із заявою про прийняття до виконання виконавчого документа № 143/1089/21 від 21.02.2022

/а. с. 59, номер провадження 6/143/20/2024/.

7.12.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Собчуком В. В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 143/1089/21, виданого 21.02.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вендор-фінанс» заборгованості по договору про надання фінансового кредиту № ВН03-00019 від 2.12.2019 в сумі 16004,51 грн та 2270 грн сплаченого за подання позовної заяви судового збору

/а. с. 63-64, номер провадження 6/143/20/2024/.

На аркушах справи 65-71 (номер провадження 6/143/20/2024) знаходиться копія матеріалів виконавчого провадження № 70486653.

Щодо відступлення прав вимоги.

5.09.2022 між ТОВ «Кредити готівкою» та ТОВ «Вендор - Фінанс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 1-09Ф, відповідно до якого ТОВ «Вендор-Фінанс» відступило шляхом продажу ТОВ «Кредити готівкою» права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № ВН03-00019 від 2.12.2019.

/а. с. 710, номер провадження 6/143/20/2024/.

На аркушах справи 11-15 знаходяться : витяг з Реєстру прав вимоги № 1 від 9.09.2022 /а. с. 11/; копія виписки з банку на підтвердження здійснення оплати за договором факторингу № 1-09Ф /а. с. 12/; копія витягу з ЄДРЮО ТОВ «Кредити готівкою» /а. с. 14/; копія свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Кредити готівкою» /а. с. 15/.

30.10.2023 ТОВ «Кредити готівкою» звернулося до суду із заявою, яка подана засобами поштового зв`язку 26.10.2023, про заміну стягувача ТОВ «Вендор-Фінанс» на його правонаступника ТОВ «Кредити готівкою» у справі № 143/1089/21 за позовом ТОВ «Вендор - Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

/а. с. 1, номер провадження 6/143/18/2023/.

12.12.2023 між ТОВ «ФК «Гефест» та ТОВ «Кредити готівкою» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 12122023, відповідно до якого ТОВ «Кредити готівкою» відступило шляхом продажу ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором.

/а. с. 16-17, номер провадження 6/143/20/2024/.

На аркушах справи 18-20 знаходяться : витяг з додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги № 12122023 від 12.12.2023 /а. с. 18/; копія платіжної інструкції на підтвердження здійснення оплати за договором відступлення прав вимоги № 12122023 від 12.12.2023 /а. с. 21/; копія свідоцтва про реєстрацію ТОВ «ФК «Гефест» /а. с. 20/; копія витягу з ЄДРЮО ТОВ «ФК «Гефест» /а. с. 19/.

13.12.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 13122023/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Гефест» відступило шляхом продажу ОСОБА_1 права вимоги до ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором.

/а. с. 22-23, номер провадження 6/143/20/2024/.

На аркушахсправи 24-25знаходяться : витяг з додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги № 13122023/1 від 13.12.2023 /а. с. 24/; копія квитанції на підтвердження здійснення оплати за договором відступлення прав вимоги № 13122023/1 від 13.12.2023 /а. с. 25/.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 14.03.2024 в задоволенні заяви ТОВ «Кредити готівкою» про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, а саме стягувача ТОВ « Вендор-Фінанс» на ТОВ « Кредити готівкою» відмовлено.

/а. с. 61-63, номер провадження 6/143/18/2023/.

25.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну у даній справі вибулого стягувача ТОВ « Вендор-Фінанс» на нього.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції в ухвалі від 12.06.2024 року зазначив чотири самостійних підстави для відмови у її задоволенні.

Так, суд зазначив, що заявник не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту переходу до ТОВ «Кредити готівкою», як одного із проміжних кредиторів, права вимоги до боржника ОСОБА_2 за договором факторингу № 1-09Ф від 5.09.2022, оскільки витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 9.09.2022 (додаток до договору факторингу № 1-09Ф від 5.09.2022) підписаний 11.12.2023 лише директором ТОВ «Кредити готівкою» Бондар О. В..

Також, суд вказав, що на час звернення до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду, а саме 6.12.2022 ,ТОВ «Вендор-Фінанс» вже не було належним стягувачем, оскільки така заява була подана після укладення цим товариством із ТОВ «Кредити готівкою» договору факторингу № 1-09Ф від 5.09.2022.

Крім того, суд вважав, що заявником було не вірно обрано спосіб захисту права. У прохальній частині заяви ОСОБА_1 просив замінити стягувача у справі, тоді як за наявності відкритого виконавчого провадження, процесуальні норми допускають, що така заміна має здійснюватися у спосіб заміни саме сторони виконавчого провадження, а не заміни сторони у справі. Оскільки заявником не ставилося перед судом питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні, відтак суд позбавлений процесуальної можливості ініціювати вирішення такого питання в рамках розгляду цієї заяви ОСОБА_1 ..

Суд також зазначив, що договір факторингу не може бути укладений між фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг та фізичною особою, а тому укладаючи договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 13122023/1 від 13.12.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Гефест» сторони правочину задіяли спосіб переходу формально начебто правильний, проте за змістом такий, що лише приховав дійсні їх наміри.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у справі його правонаступником, однак помилився щодо мотивів відмови в її задоволенні, чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права з огляду на наступне.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

У заяві ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі його правонаступником просив замінити стягувача ТОВ «Вендор-Фінанс» на його правонаступника ОСОБА_1 у справі № 143/1089/21 за позовом ТОВ «Вендор - Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статтіЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першоїстатті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 3.11.2020 у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 442 ЦПК Україниз урахуванням підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписистатті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннямистатті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятоїстатті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

У постанові ВС від 31.03.2021 по справі № 2-3675/12 зазначено про те, що не можна замінити сторону у цивільній справі, оскільки це є фактично втручанням у зміст судового рішення, яке набрало законної сили. При цьому, у порушення принципу диспозитивності цивільного процесу (стаття 13 ЦПК України), суд першої інстанціїзамінив сторону стягувача у цивільній справі№ 2-3675/12 за позовом ПАТ «Дельта Банк» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 884 318,92 грн, з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», у той час як заявник просивзамінити стягувача у виконавчому провадженніз виконання виконавчого листа від 21 червня 2012 року№ 2-3675-12. Зазначене є різними процесуальними діями суду, на що апеляційний суд теж уваги не звернув.

Вінницький апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в тій частині, що ОСОБА_1 обрано не вірний спосіб захисту права, оскільки за наявності відкритого виконавчого провадження заміна сторони у справі, рішення яке вже набрало законної сили призведе до порушення принципу диспозитивності цивільного процесу.

Наведена обставина є самостійною та достатньою правовою підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну стягувача у цивільній справі його правонаступником.

Водночас, колегія суддів вважає, що інші зазначені в оскаржуваній ухвалі мотиви відмови в задоволенні заяви про заміну стягувача у справі його правонаступником є помилковими.

У постановах від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 та від 30.06.2022 у справі № 276/1706/14-ц Верховний Суд зазначив: «…вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни».

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 зробила висновок: «…вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 ГПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. Водночас встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорювання або пред`явлення вимоги визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України».

Таким чином, питання правомірності набуття ОСОБА_1 права вимоги за договором від 13.12.2023,укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ«ФК «Гефест»про відступлення(купівлю-продаж)прав вимоги№ 13122023/1 не є предметом дослідження під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Ураховуючи презумпцію правочину, визначену статтею 204 ЦК України, висновки суду першої інстанції про те, що заявником не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту переходу до ТОВ «Кредити готівкою», як одного із проміжних кредиторів, права вимоги до боржника ОСОБА_2 за договором факторингу № 1-09Ф від 5.09.2022, апеляційний суд вважає помилковими, адже заявником надано до суду копію договору факторингу № 1-О9Ф від 5.09.2022, укладеного між ТОВ «Вендор-фінанс» та ТОВ «Кредити готівкою» /а. с. 7-10/; витяг з Реєстру прав вимоги № 1 від 9.09.2022 /а. с. 11/; копію виписки з банку на підтвердження здійснення оплати за договором факторингу № 1-09Ф /а. с. 12/; копію свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Кредити готівкою» /а. с. 15/; копія витягу з ЄДРЮО ТОВ «Кредити готівкою» /а. с. 14/. Зазначені докази не спростованні іншими учасниками справи.

Та обставина, що витяг з Реєстру прав вимоги № 1 від 9.09.2022 засвідчений однією із сторін правочину (договору факторингу № 1-О9Ф від 5.09.2022), а саме правонаступником ТОВ «Кредити готівкою», колегія суддів не вважає такою обставиною, що дає правові підстави не брати до уваги наданий витяг з Реєстру прав вимоги № 1 від 9.09.2022.

Щодо мотивів суду відмови в задоволенні заяви з підстав, що представник ТОВ «Вендор-Фінанс» звернувся до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду після укладення цим товариством із ТОВ «Кредити готівкою» договору факторингу № 1-09Ф від 05.09.2022, апеляційний суд зазначає, що дана обставина може бути підставою для оскарження рішення приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а не підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача у справі його правонаступником.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 1 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Ураховуючи вищезазначене,оскільки судпершої інстанціїзробив правильнийвисновок провідмову взадоволенні заяви прозаміну стягувачау справійого правонаступником,однак допустивсяпомилки вмотивах такоївідмови,оскаржувана ухваламісцевого судупідлягає змінішляхомвикладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції по суті погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у справі його правонаступником, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 у даній справі змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський